Справа  № 2-а-5779/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10.06.2011 року

Пролетарський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого судді                    Масендич В.В.

при секретарі                               Михайловській Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання здійснити нарахування доплати до пенсії, –

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення допомоги як дитині війни в якому вказав, що віднесений до категорії “Дитина війни”, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(№ 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006р. та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29/2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не нараховував і не виплачував. Просить суд визнати дії УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька неправомірними зобов’язати відповідача нарахувати йому та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.10.2010 року та продовжувати виплачувати її довічно.

Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме просив суд зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату допомоги як дитині війни з 01.01.2011 року. На стягненні судового збору позивач не наполягає. Відповідно до заяви, просив розглядати справу за його відсутністю.   (а.с.9).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. (а.с.8) На підставі ч. 4 ст. 128 КАСУ у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних  повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

           Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

Позивач –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни. (а.с.4) Відповідно до довідки позивач знаходиться на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію, виплати як дитині війни виплачувались не у повному обсязі. (а.с.5).

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка набрала чинності з 01.01.06 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,   мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.   

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 року № 966-14,а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії «від 05 жовтня 2000 року № 2201-111,згідно статті 1,якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у томі числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Постановляючи судове рішення у даній справі, слід виходити з того, що конституційні принципи,на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право,на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3,частиною 2 статті 6,статтею 8,частиною 2 статті 19,статтями 22,23,частиною 1 статті 24 Конституції України,набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов*язань, виходячи з положень принципу верховенства права,закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів «,був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня -695 гривень,з 1 квітня-706 гривень, з 1 липня-709 гривень, з 1 жовтня-723 гривні, а з 1 грудня -734 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік,що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.     

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня –750 грн., з 1 квітня  - 764 грн., з 1 жовтня –784 грн., а з 1 грудня –800 грн.  Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялася на 2011 рік.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, якою встановлено, що «дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту «та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня –48,1 грн., з 01 липня -48,2 грн., з 01 жовтня -49,8 грн., бо ці положення суперечать Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.   

Суд вважає за можливе зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року з 01.01.2011 року  в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була  виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону.   

  Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірними  зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1.ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат.   

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає можливим віднести судові витрати за рахунок держави, оскільки УПФУ є бюджетною організацією.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                  П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов’язання провести з 01.01.2011 року, нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком - задовольнити повністю.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично здійснених виплат.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

          Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м.Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення.У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .   

                                        Суддя                                         В.В. Масендич