Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3006/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Дюженко Л.А.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
при секретарі Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Термінал», третя особа: ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за зустрічним позовом приватного підприємства «Термінал»до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому вказує, що 30 листопада 2007 року водій приватного підприємства «Термінал»(далі ПП «Термінал») ОСОБА_4 керуючи ввіреним йому транспортним засобом марки ГАЗ-3307 реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ПП «Термінал», приблизно біля 16-40 год. на вул. Набережній в м. Запоріжжі, при розвороті, не переконався в безпеці руху, допустив виїзд на полосу зустрічного руху і здійснив зіткнення з транспортним засобом марки ВАЗ -21124 реєстраційний номер НОМЕР_1, під керівництвом ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку, чим порушив п.10.4 ПДР України.
В результаті зіткнення автомобілю позивача були спричинені механічні пошкодження.
Згідно постанови Ленінського районного суду міста Запорожжя від 13 березня 2008 року в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУоАП.
Відповідно до висновку № 779 від 09 липня 2009 року про визначення вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, виконаного спеціалістом автотоварознавцем, вартість матеріальної шкоди, спричиненої позивачу - власнику автомобіля марки ВАЗ-21124 реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 15546 грн. 78 коп. Позивачем понесені також інші витрати, які складаються з витрат понесених за проведення автотоварознавчого дослідження - 500 грн.
У зв'язку з тим, що після огляду транспортного засобу в травні 2008 року відповідач на протязі року добровільно автомобіль позивачу не відремонтував та не сплатив спричинену позивачеві матеріальну шкоду, в червні 2009 року позивач вимушений був за свої кошти провести ремонтні роботи по відновленню належного йому автомобілю і його витрати склали відповідно до акту № 35 від 10 червня 2009 року 19855 гривень.
Таким чином загальна шкода спричинена позивачеві складає 20355 грн. (19855 грн. +500 грн. = 20355 грн.) і цю суму позивач просить стягнути з відповідача як власника автотранспортного засобу.
Далі до суду з позовом звернулось ПП «Термінал»про стягнення з ОСОБА_3 20980 грн., оскільки в результаті ДТП було пошкоджено і автомобіль приватного підприємства на вказану суму.
Представник ПП «Термінал»в обґрунтування позову вказав, що згідно довідки ДАЇ, щодо ДТП яке сталось 30 листопада 2007 року, автомобіль під керуванням ОСОБА_4 отримав механічні пошкодження зливного шлангу та зливного крану
ПП «Термінал»було проведено ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля. Загальна вартість ремонтних робіт склала 19400 грн. Окрім цього, при проведені відновлювальних робіт автомобіля ГАЗ -3307 було замінено раму автомобіля, вартість якої 1580,40 грн. а всього відповідачу була спричинена шкода на 20980,40 грн. (19400 грн. + 1580,4 = 20980,40 грн.) і цю суму відповідач просить стягнути з позивача, а також судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2011 року позов задоволено частково та стягнуто з ПП «Термінал»на користь ОСОБА_3 13079 грн. 32 коп. В решті позову ОСОБА_3 відмовлено. В задоволенні позову ПП «Термінал»відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати в частині відмови йому в задоволенні позову, та ухвалити нове яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В решті рішення суду першої інстанції першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз’яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Судом першої інстанції установлено, що 30 листопада 2007 року водій ПП «Термінал» ОСОБА_4 керуючи ввіреним йому транспортним засобом марки ГАЗ-3307 реєстраційний номер НОМЕР_2 який належить ПП «Термінал», приблизно біля 16-40 год. на вул. Набережній в м. Запоріжжі, при розвороті, не переконався в безпеці руху, допустив виїзд на полосу зустрічного руху і здійснив зіткнення з транспортним засобом марки ВАЗ -21124 реєстраційний номер НОМЕР_1, під керівництвом ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку, чим порушив п.10.4 ПДР України.
В результаті зіткнення автомобілю позивача були спричинені механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Запорожжя від 13 березня 2008 року в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбачено ст..124 КУоАП. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено лише відносно ОСОБА_4 то судом і вирішувалось питання щодо наявності винних дій в ДТП тільки щодо ОСОБА_4 Наявність в діях ОСОБА_3 винних дій судом в адміністративній справі не перевірялась.
Однак при розгляді вказаної адміністративної справи за постановою Ленінського районного суду міста Запорожжя 20 лютого 2008 року Регіональним судово-експертним бюро м. Запоріжжя була проведена судова автотехнічна експертиза № 30\8, згідно висновкам якої ОСОБА_4 порушив п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, а водій ОСОБА_3 також порушив п. 12.4 та п. 12.9 Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. Згідно тих-же висновків ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню, однак оскільки він рухався з перевищенням швидкості більш ніж на 20 км/год він цього зробити не зміг.
Тобто винні дії обох водіїв знаходяться в прямому безпосередньому причинному зв’язку з наслідками ДТП.
Суд першої інстанції, з цим погодилась і колегія суддів, оцінив процент вини позивача в 30% а відповідача в 70%, і враховуючи процентне співвідношення, вважав можливим стягнути з відповідача на користь позивача 70 % матеріальної шкоди, спричиненої позивачеві, яка визначена судової автотоварознавчої експертизи проведеної за ухвалою суду першої інстанції № 010 се від 16 червня 2010 року (а.с. 85-91), в розмірі 17438,93 гривень, оскільки згідно ст. 1192 ч.2 ЦК України, розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.
Оскільки 70% від суми в розмірі 17438,93 гривень, складає 12207 грн. 25 коп., і цю суму суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: