Центральний районний суд м. Миколаєва                                                  

____________________________________________________________________________________

                                                                                                                                        Справа № 1-285/11

ВИРОК

Іменем України

28 липня 2011 року                                                                                                         м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого –судді Чернієнка С.А.

при секретарі Куземі А.С.,

за участю прокурора Толста І.Л.

представника цивільного позивача ОСОБА_1 та підсудного,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Миколаєві, є громадянином України, неодруженим, раніше судимим 31 січня 2006 року Суворівським районним судом м. Херсону за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3-х років позбавлення волі (звільнився 15 листопада 2008 року у зв’язку з повним відбуттям покарання), має на утриманні неповнолітню дитину, має повну загальну середню освіту, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

17 жовтня 2010 року, близько 14 год. 50 хв., ОСОБА_2, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, знаходячись у приміщенні магазину спортивного одягу «Мегаспорт», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Радянська, 3-А/9, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, перебуваючи у примірочній кімнаті вказаного магазина, надягнувши на себе футболку вартістю 330 грн., брюки від спортивного костюму, який коштує 980 грн., та спортивну кофту вартістю 1190 грн., а поверх них свої носильні речі, намагався таємно викрасти вказане майно, що належить ГО СП «Мегасервіс», однак не довів свого злочинного наміру до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ці дії були виявлені продавцями.     

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, в наведеній вище частині, винним себе визнав повністю та повідомив, що дійсно 17 жовтня 2010 року, близько 14 год., знаходячись у приміщенні магазину спортивного одягу «Мегаспорт», він вирішив викрасти речі, що продавалися. Пройшовши по рядах з речами він вибрав собі деякі і пішов до примірочної кімнати. Знаходячись у цій кімнаті, щоб приховати факт вчинення крадіжки, він попросив продавщицю принести йому речі іншого розміру, сказавши, що ті, який він узяв не підходить йому за розміром. Після цього, заходячись у примірочній він за допомогою розкладного ножа відокремив від футболки, спортивних брюк та спортивної кофти, захисні пристрої (теги), надягнув речі на себе, а поверх них став одягати свої. В цей момент підійшли продавці і попросили його пояснити, чому на полу лежать частини тег. Він сказав, що не знає, після чого попросив їх зачекати, доки він одягнеться, зняв з себе речі, які він намагався викрасти, одів свої, і, закинувши за пуфик ніж, яким він зламував теги,  вийшов з примірочної. Потім приїхали працівники міліції і його затримали. У вчиненому щиро кається.  

Крім власних показань підсудного його вина у вчиненні злочину за викладених вище обставин підтверджується доказами, що дослідженні у ході судового слідства.

Так, допитаний під час судового слідства свідок ОСОБА_3 повідомив, що він працює у магазині «Мегаспорт»старшим продавцем - консультантом. В минулому році, дати не пам’ятає, до нього звернулася продавець-консультант магазину ОСОБА_4, яка повідомила про те, що якійсь хлопець у примірочній знімає з речей теги. Підійшовши до примірочної він побачив на полу біля неї частину зламаної теги. Заглянувши у примірочну він побачив як підсудний одягає свої речі поверх речей, що належать магазину, спитав в нього пояснень з приводу виявлених частин тег. На це підсудний відповів, що він переодягається, і щоб йому не заважали. Через деякий час, коли підсудний переодягнувся і вийшов з примірочної, він, оглянувши останню, виявив, що на частині речей магазину відсутні теги, які знаходяться під пуфиком. Він з іншим старшим продавцем-консультантом ОСОБА_5 затримали підсудного та передали його працівникам міліції. Наступного дня в примірочній за пуфиком він знайшов розкладний ніж, який передав директору магазину ОСОБА_1.

Аналогічні показання під час досудового слідства дали свідки ОСОБА_4 (а.с.25)  та ОСОБА_5 (а.с. 24).      

Наведені вище докази узгоджуються між собою та беззаперечно доводять вину підсудного у вчинені злочину за викладених вище обставин.

Дії підсудного ОСОБА_2 досудовим слідством правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на крадіжку –таємне викрадення чужого майна –вчинений повторно.

Крім зазначеного вище ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що у вказані вище місці і час та за вказаних вище обставин, він, крім футболки, вартістю 330 грн., брюк від спортивного костюму, який коштує 980 грн., та спортивної кофти вартістю 1190 грн., намагався викрасти іще й брюки вартістю 840 грн. і кофти від спортивного костюму, який коштує 980 грн..

Підсудний у судовому засіданні стверджував, що не намагався викрасти вказані речі, теги на них не зламав та на себе їх з метою викрадення не одягав.

Ці показання підсудного об’єктивно підтверджуються результатами проведеного у судовому засіданні огляду вказаних речей, в процесі якого встановлено, що теги, прикріплені до кофти від спортивного костюму, який коштує 980 грн. та брюк вартістю 840 грн., непошкоджені, на верхній поверхні теги, прикріпленій на брюках, наявна лише подряпина, на інших речах, а саме футболці вартістю 330 грн., брюках від спортивного костюму, який коштує 980 грн., та спортивній кофті вартістю 1190 грн. теги відсутні.  

За таких обставин є очевидним, що підсудний не надягав на себе з метою їх крадіжки брюки вартістю 840 грн. та кофту від спортивного костюму, який коштує 980 грн., відповідно й не намагався їх викрасти, а тому ці речі слід виключити з переліку майна, замах на крадіжку якого вчинив підсудний.             

При призначенні покарання підсудному суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив умисний злочин середньої тяжкості, його особу, а саме те, що він є раніше судимим вчинення корисливих злочинів, не працює, за місцем проживання характеризуються посередньо, його стан здоров’я, а саме наявність у нього наслідків вогнепального поранення правого сечоводу, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та як обставину, що його пом’якшує, –щире каяття підсудного.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за  вчинений ним злочин покарання у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців, яке вважає таким, що відповідає особі підсудного та тяжкості вчиненого ним злочину.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання вказаного вище покарання та покарання у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців, призначеного вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.05.2011р., суд вважає за необхідне за сукупністю злочинів призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, яке вважає необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.         

Цивільний позов ГО СП «Мегасервіс»про стягнення з підсудного вартості речей, які він намагався викрасти, задоволенню не підлягає, оскільки ці речі ним не були викрадені та залишилися у власника.

Позов про відшкодування майнової шкоди, завданий пошкодженням цих речей, виходячи зі змісту ст. 28 КПК України, не може бути предметом розгляду цієї кримінальної справи, оскільки за підставами, якими обґрунтовується, непов’язаний з пред’явленим ОСОБА_2 обвинуваченням. Такий позов може бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324, 330-335, 337, 338, 343 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання вказаного вище покарання та покарання у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців, призначеного вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.05.2011р., призначити ОСОБА_2 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.            

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_2 відраховувати з 24 грудня 2010 року.

У задоволенні цивільного позову ГО СП «Мегасервіс» –відмовити.

Речові докази у справі:

- футболку, брюки, спортивний костюм, спортивну кофту, три пошкоджені запобіжники (теги), які віддані на збереження до рішення суду представнику цивільного позивача ОСОБА_1 –вважати повернутими за належністю.

- розкладний багатофункціональний ніж, що зберігається у камері збереження речових доказів Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області –знищити.            

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, обраний щодо засудженого ОСОБА_2 під час досудового слідства у цій справі, до набрання вироком законної сили –змінити на взяття під варту.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим –у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

        Головуючий: