Справа  № 2а-1067/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

28 липня 2011 року Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Бобровський І. М., розглянувши  адміністративну справу в порядку скороченого провадження  за позовом  ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного фонду м. Южноукраїнська Миколаївської області   про поновлення строку позовної давності, визнання неправомірними дій УПФ України в м. Южноукраїнську Миколаївської області і здійснення , як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за 2009-2011 роки та забезпечення її виплати ,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за 2009-2011 року.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі по тексту Закон), є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону, з 1 січня 2006 року їй мало б виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але протягом 2009, 2010 та 2011 років доплата як дитині війни виплачувалась у значно меншому розмірі. Вважає, що такі дії Пенсійного Фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області є неправомірними та такими, що суперечать Конституції та Законам України. Просить суд визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009-2011 роки та забезпечити її виплату.

Ухвалою суду від 15 липня 2011 року позовні вимоги за період з 01 січня 2009 року по 13 січня 2011 року залишені без розгляду в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

Заперечення Управління пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області на позовну заяву надійшли до суду 26 липня 2011 року. В запереченні відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що хоча ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" й передбачає підвищення пенсії позивача на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але щомісячне підвищення до пенсії дітям війни Управлінням Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську виплачувалась у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсія за віком виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які використовувати на інші цілі забороняється цим же Законом. В той же час, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачається фінансування встановлених ним державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються. Крім цього вважає, що не має під собою підґрунтя застосовувати Закон України N 1058-IV від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при визначенні цього підвищення, оскільки ч. 3 ст.28 вказаного Закону встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Починаючи із 22 травня 2008 року нарахування соціальної допомоги дітям війни проводиться відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530. І саме в такому розмірі передбачено державне фінансування. Вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав та просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства суд вважає, що наявних в справі доказів достатньо для розгляду справи в порядку скороченого провадження та приходить до такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від       18 листопада 2004 року (далі по тексту Закон), ОСОБА_1 має статус дитини війни /а.с.5,6/.

Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Згідно ст. 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.   

В запереченнях відповідач вказує, що доплата позивачу як дитині війни проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 року. В пункті 8 зазначеної постанови передбачено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірах: з 22.05.2008 року –48,10 грн., з 01.07.2008 року –48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн.

Відповідно до довідки управління ПФУ в м. Южноукраїнську №2860 від 12 липня 2011 року ОСОБА_1 у відділі пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України м. Южноукраїнська отримує разом з пенсією надбавку як дитина війни у розмірі з  01.01.2008 року –47,00 грн., з 01.04.2008 року –48,10 грн., з 01.07.2008 року –48,20 грн., з 01.10.2008 року по теперішній час –49,80 грн. /а.с. 6/.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України.   

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення у 2010-2011 роках повинен здійснюватися в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".   

П.п. 3, 4 ст. 22, ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що Управління Пенсійного Фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні  про місцевий бюджет.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VI від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.   

У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.

Законом України ""Про Державний бюджет України на 2011 рік" (в редакції до 19 червня 2011 року), дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.

Статтею 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 грн., з 1 квітня - 764 грн., з 1 жовтня - 784 грн., з 1 грудня - 800 грн., отже розмір належного мені підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має складати: з січня –225 грн., з 1 квітня –229,20 грн., з 1 жовтня –235,20 грн., з 1 грудня - 240 грн.

Судом же встановлено, що з 13 січня 2011 року належне позивачеві підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі, що не відповідає розміру підвищення, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".   

Тобто відповідач, виплачуючи позивачу соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 49,80 грн. діяв неправомірно.

Таким чином в період дії зазначеної норми в порушення принципу пріоритетності законів, як нормативних актів вищої юридичної сили, над підзаконними актами, якими є постанови КМУ, відповідач нараховував та виплачував позивачеві підвищення до пенсії не у розмірі, встановленому ст. 6 Закону № 2195-ІV, а у розмірі, встановленому підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, яка суттєву звужує право позивача щодо розміру належного підвищення.   

Отже, виплачена позивачеві щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни з 13 січня 2011 року підлягає перерахуванню та виплаті виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, визначених на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний період.   

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни протягом січня-червня 2011 року.

Відповідно до п.7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, в 2011 році норми і положення статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України  на 2011 рік.

В силу ст. 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, колив вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірах: з 22.05.2008 року –48,10 грн., з 01.07.2008 року –48,20 грн., з 01.10.2008 року –49,80  грн. Тобто, розмір  підвищення з 19 червня 2011 року залишається в тому ж розмірі.   

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню частково, а саме за період з 13 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно.

Виходячи з положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає за можливе здійснити захист порушених прав, шляхом зобов’язання відповідача, здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"(в редакції до 19 червня 2011 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.   

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області щодо нездійснення перерахунку та виплат ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 13 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Южноукраїнську Миколаївської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за період з 13 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

В позовних вимогах в частині виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" після 18 червня 2011 року відмовити.

В силу ч. 1 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду, в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Южноукраїнський міський суд протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя Южноукраїнського

міського  суду
І. М. Бобровський