Справа № 1-65/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2011 року                                                                   м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді              Гриценко І.Г.,

при секретарі                       Манюк Л.В.,

з участю прокурора            Гантімурової Н.В.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Медвідка Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, приватного підприємця, розлученого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 129 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2010 року, в вечірній час, знаходячись в с. Медвідка Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 зайшов до будинку ОСОБА_3, який знаходиться в АДРЕСА_3, та умисно, на грунті ревнощів, вчинив сварку з ОСОБА_3, під час якої висловлюючись на адресу останньої нецензурною лайкою, за допомогою обрізу і словесно погрожуючи вбивством ОСОБА_3, здійснив постріл в її напрямку та наніс їй декілька ударів кулаками по її обличчю, чим спричинив фізичний біль. ОСОБА_3 сприйняла вказані дії ОСОБА_2 як реальну загрозу для свого життя та здоров`я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненому злочині не визнав і пояснив, що з потерпілою ОСОБА_3 він не в сварці. Він проживає в смт Стрижавка з другою дружиною, його перша дружина ОСОБА_5 проживає в с. Медвідка в його будинку, що неподалік від потерпілої ОСОБА_3

          19.03.2010 року в с. Медвідка, він як приватний підприємець, на пилорамі різав до 16.00 год. ліс, потім автобусом на рейс о 17.15 год. поїхав додому в смт Стрижавка та приїхав приблизно о 18.00 год. В автобусі він їхав із своїм знайомим ОСОБА_6, якого запросив до себе в гості. Приблизно через 20-30 хв., після того, як вони були вже в нього вдома зателефонував його хороший знайомий ОСОБА_7 і приїхав його привітати з днем народження, привіз подарунок, дружина накрила на стіл і вони посиділи приблизно до 20.30 год., після чого гості разом поїхали, а він залишився вдома.

          Через чотири дні йому зателефонував син ОСОБА_8 і сказав, що за ними приїхала міліція і їх забрали до райвідділу. Тоді він взяв адвоката і вони разом поїхали в райвідділ міліції. Там він почав у керівництва з’ясовувати причини затримання і доставки в райвідділ міліції його синів. При розмові із заступником начальника ОСОБА_9, останній повідомив йому що ОСОБА_3 написала заяву в міліцію про те, що по ній стріляли з рушниці, та сказав, щоб він розмовляв з потерпілою, але на його прохання показати заяву потерпілої, йому відмовили.

Також пояснив, що він бачив як в райвідділі міліції били його синів і потім повезли до Вінницького районного суду, де їм дали 2 доби. Коли син приїхав додому, то в нього на грудях були сліди у вигляді кільця. У райвідділі синів заставили підписати чисті аркуші паперу, а все написали самі.

          Через три тижні його викликав слідчий на очну ставку з потерпілою, але виявилось, що ще був потерпілий на ім’я ОСОБА_6, вони всі випивали з його колишньою дружиною ОСОБА_5. На очній ставці потерпіла казала, що не було ніякої рушниці, а був обріз зламаний, але вони знайшли рушницю. ОСОБА_6 на очну ставку з ним не пішов. Далі він звернувся в обласну прокуратуру, писав скарги, їх прийняли, але не розглянули.

          По даній справі він себе винним не вважає, оскільки його звинувачують в тому, що він стріляв з рушниці по потерпілій, погрожував їй вбивством, але він цього злочину не робив, так як в нього ніякої рушниці немає і не було, тому і не визнає цивільний позов потерпілої. Навпаки, його меньшого сина побили працівники міліції, привезли і показали де рушниця та заставили показати рушницю, яку вони підкинули.

          Пояснив, що правдивість його показів підтверджується показами свідків, а саме показами його трьох синів та колишньої дружини ОСОБА_5, дружини ОСОБА_10 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 і інші.

          Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_2, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується показами потерпілої, свідків та матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 6 років тому вона купила в с. Медвідка Вінницького району будинок, її чоловік хворий після інсульта і вона сама приїжджає в с. Медвідка.

19.03.2010 року вона вранці приїхала в с. Медвідку, до неї прийшла колишня дружина підсудного ОСОБА_5, вони розмовляли і вона хотіла йти на чотири години на автобус, але ОСОБА_5 сказала, щоб вона їхала пізніше, бо до неї має прийти якийсь чоловік на ім'я ОСОБА_6, котрого ОСОБА_3 раніше не бачила. Вона вирішила залишитись і мала йти на автобус на 19.00 год. Приблизно о 17.30 годині прийшов цей чоловік ОСОБА_6 з пляшкою вина, яке вони втрьох розпивали в її будинку по АДРЕСА_3. Згодом до ОСОБА_5 подзвонив її син ОСОБА_8, і спитав її де вона, на що вона повідомила, що знаходиться у бабусі, тоді він запитав чи буде там ночувати. Згодом він знову подзвонив та сказав, що її син ОСОБА_12 ошпарив кип'ятком руку. ОСОБА_5 сказала, що піде вияснить що там сталося та повернеться. Вона подивилась на годинник і сказала, що вже пізно і вони з ОСОБА_6 вже поїдуть у м. Вінницю та всі почали збиратися.

Відчинивши вхідні двері, потерпіла ОСОБА_3 побачила, що в будинок увірвалися троє синів ОСОБА_5 із батьком ОСОБА_2, який був дуже роздратований, в руках у нього знаходився обріз довжиною приблизно 50 см. ОСОБА_2 вистрілив з вогнепальної зброї, в її напрямку. Потім вдарив її декілька раз в обличчя, внаслідок чого потекла кров, нецензурно висловлювався, був дуже сердитий, та висловлювався що вб’є її, чого вона дуже злякалася, і сприйняла дії і слова ОСОБА_2, як реальну погрозу вбивства.

Після чого ОСОБА_2 забрав мобільні телефони в неї, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і продовжував нецензурно висловлюватися. Знову вдарив її, а вона просила дітей зупинити батька. ОСОБА_5 кричала і просила всіх заспокоїтись. ОСОБА_6 також був весь в крові. Тоді підсудний знову втретє вдарив її і вона втратила свідомість. Старший син підсудного їй допоміг встати та дав води. Вона добре знає якою є мисливська рушниця, але в руках у ОСОБА_2 в момент погрози її вбивством і вчинення вистрілу, був обріз, довжиною приблизно 50 см., а не мисливська рушниця, довжина якої є приблизно 1 м –1,20 м. Підсудний дуже сильно побив її, нанесені удари боліли ще тиждень. Сім’я ОСОБА_2 надавали їй допомогу до ночі. В неділю вона викликала швидку допомогу. Після вчиненого, ОСОБА_2 постійно погрожує їй фізичною розправою, висловлюється нецензурно.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 23.03.2010 року навесні до них додому приїхала машина і його з братом забрали до райвідділу міліції, тримали добу, після чого привели в суд, де суддя дала їм дві доби арешту. Потерпіла ОСОБА_3 казала віддати рушницю, бо будемо сидіти ще довше. Нам сказали, що ми побили якогось чоловіка. Потім приїхав заступник начальника райвідділу міліції ОСОБА_9 і сказав нам написали те, що ми були в будинку ОСОБА_3 і били цю людину. Пояснив, що його тоді били працівники міліції. 25.03.2010 року в райвідділі міліції їх по одному заводили до кабінету слідчого і під тиском заставляли підписати роздрукований слідчим текст, який ним було підписано, після чого їх відпустили додому. Зі слів йому відомо, що ніби його батько ОСОБА_2 бив потерпілу ОСОБА_3 та погрожував їй вбивством. Також пояснив, що на слідстві він дав пояснення, які не відповідають дійсності під тиском працівників міліції.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 дали суду пояснення, аналогічні показам свідка ОСОБА_8

          Крім того, свідок ОСОБА_14 пояснив, що 25.03.2010 року працівники міліції йому сказали, що потрібно поїхати забрати рушницю. Вони поїхали в смт Стрижавка і біля кафе «Київська Русь»працівник міліції взяв з собою двоє нетверезих чоловіків, та всі поїхали в с. Медвідка, де працівник міліції наказав йому копати та розгорнув листя і забрав пакунок, сфотографував і сказав йому підписати якісь папери, але він  відмовився підписати.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що на запрошення ОСОБА_3 він взяв могрич і пішов до неї додому в с.Медвідка, куди згодом прийшла раніше його знайома ОСОБА_5, де вони всі троє розмовляли вживаючи спиртне. Він був п’яний , тому не пам’ятає як прийшов додому. На другий чи на третій день йому зателефонувала ОСОБА_3 і запитала, чи піде він свідком, по бійці і стрілянині, що відбулася в її будинку, коли вони розпивали спиртні напої.  Він і ОСОБА_3 писали заяви, що їх побили, але потім він відмовився від пояснень що його били ОСОБА_5 –батько і сини, так як фактично тілесних ушкоджень йому ніхто не наніс.

          Свідок ОСОБА_17 дала покази про непричетність її чоловіка до обвинуваченого злочину, які аналогічні показам підсудного ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 19 березня 2010 року ОСОБА_3  запросила її до себе додому в гості і ОСОБА_15, з яким вона була знайома, так як за її місцем роботи лікувався його син. ЇЇ колишній чоловік ОСОБА_2 поїхав додому в смт.Стрижавка о 17.00 год. Зайшовши до матері вона пішла до ОСОБА_3, де вона з ОСОБА_15 вже розпивали спиртне, були п’яні. Вона з ними також вживала спиртне, але  коли вони були в будинку ОСОБА_3, то ніхто в будинок не прибігав, не бився, не сварився.   Від ОСОБА_3 вона пішла додому десь о 21.00 год. Також дала покази аналогічні показам підсудного про обставини затримання працівниками міліції її синів.  

Свідки  ОСОБА_18, ОСОБА_7  дали покази про те, що вони 19.03.2010 року після 17.00 год. перебували в будинку ОСОБА_2 в смт.Стрижавка в гостях, де разом з підсудним та його дружиною ОСОБА_17 вечеряли, вітаючи ОСОБА_2 з пройденим днем народження.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що його запросив слідчий до будинку потерпілої ОСОБА_3 з приводу стрілянини в її будинку, показав дірку в стіні, потім достав з папки щось схоже на дріб, склав документ і дав підписати йому і іншому свідку.        

     Свідки, працівники міліції ОСОБА_20 і ОСОБА_21 дали покази про вчинення ними процесуальних дій відповідно до процесуальних документів, що знаходяться в матеріалах справи.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що працюючи експертом-криміналістом в НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, в березні 2010 року чергував у Вінницькому РВ і виїзджав в якості спеціаліста в складі слідчо-оперативної групи в с.Медвідку, пам’ятає, що були сліди від пострілу, тому проводили вивчення його слідів.

Також вина підсудного ОСОБА_2  в інкримінованому злочині підтверджується матеріалами справи:

-          протоколом огляду місця події, будинку ОСОБА_3, від 22 березня 2010 року під час якого з місця пригоди було вилучено три металевих предмети неправильної форми та фото таблицею до даного протоколу (а.с. 4-13);

-          протоколами огляду речових доказів мисливської рушниці, ватно-марлевих тампонів зі змивами з обох рук ОСОБА_2 трьох предметів неправильної форми ( а.с. 105, 144);

-          протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_3 та ОСОБА_2, під час проведення якої допитувані повністю підтвердили свої попередні показання та не змінили їх ( а.с. 164- 165 );

-          протоколом   очної   ставки   між   потерпілою    ОСОБА_3    та   свідком ОСОБА_15, під час проведення якої останній повністю підтвердив показання потерпілої та з приводу дачі ним попередніх показів повідомив, що не розповідав про обставини скоєння відносно ОСОБА_3 злочину, оскільки боявся погроз з боку родини ОСОБА_2, а також через те, що йому було жалко притягувати до відповідальності його синів ( а.с. 226 - 227 );

-          висновком експерта № 51 від 11.05.2010 року, згідно висновку якого в змивах з правої та лівої рук ОСОБА_2 виявлені сліди речовини, якам може бути віднесена до продуктів пострілу бездимним порохом. Зробити категоричний висновок не вдається можливості  з причин відсутності речовин, селективних для продуктів пострілу (а.с. 113-121);

-          висновком   експерта № 152 - Б від 30.05.2010 року, згідно висновку якого три предмети є частинами мисливського бойового припасу- частинами картечі, але відповісти на питання в категоричній формі не представляється можливим в зв’язку з значною їх деформацією, та відсутністю пласких ділянок ( а.с. 137 - 140 );

- ОСОБА_2 перебував на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенко, але згідно висновку судово-психіатричних експертиз ОСОБА_2 в період вчинення злочину та на час проведення експертиз на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь - яким хворобливим розладом, усвідомлював свої дії та керував ними, і може ними керувати ( а.с. 83 –84, 142 - 143, 182 - 184).

          - матеріалами адміністративних справ щодо притягнення до адмінвідповідальності двох синів підсудного ОСОБА_13 і ОСОБА_8 за ст.173 КУпАП за події, що мали місце в вечірній час в будинковолодінні ОСОБА_3 в АДРЕСА_3, одночасно з подіями, в чому обвинувачується підсудний, та вказані постанови суду набули чинності.   

  - на обліку у лікаря - нарколога у ВОНД «Соціотерапія»обвинувачений ОСОБА_2 не перебуває (а.с. 82).

Аналізуючи всі зібрані і досліджені по справі докази, суд, невизнання ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому злочині за ст.129 ч.1 КК України з посиланням на те, що його взагалі не було в будинку потерпілої, і що він не погрожував їй вбивством, розцінює як метод захисту підсудного з метою уникнення покарання та його пом’якшення за вчинене ним протизаконне суспільно-небезпечне діяння.

З аналізу зібраних досудовим слідством доказів та досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні ним в період сварки словесної погрози вбивства ОСОБА_3,  здійсненні з обрізу пострілу в її напрямку, нанесенні ударів по тілу, і що вчинені дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 сприйняла як реальну загрозу для свого життя та здоров’я.     

Суд вважає правдивими покази ОСОБА_3 щодо подій інциденту, що відбувся в її будинку в с.Медвідка в вечірній час 19.03.2010 року, в ході якого ОСОБА_2 словами висловлював погрозу її вбивства, демонстрував обріз перед нею, з якого вчинив постріл, спричинив їй удари по тілу, чим завдав фізичний біль, які являються однаковими та незмінними в ході досудового і судового слідства, проведення очних ставок, та що у потерпілої відсутні підстави оговарювати підсудного у вчиненні злочину, оскільки судом з пояснень потерпілої, підсудного, свідків встановлено, що до інциденту 19.03.2010 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували в дружніх доброзичливих відносинах, як сусіди.        

Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_5, які являються близькими родичами підсудного, дані ними в ході судового та досудового слідства про те, що була відсутня будь-яка сварка, бійка, стрілянина в будинку ОСОБА_3 ввечері 19.03.2010 року, в тому числі погроза ОСОБА_2 вбивства ОСОБА_3, а також покази свідка ОСОБА_15, і вважає їх неправдивими, та даними з метою уникнення відповідальності підсудного за вчинений злочин.

Суд вважає правдивими покази вказаних свідків, які були дані ними на початку досудового слідства, оскільки вказані протоколи ними власноручно підписані з власноручними записами –«з моїх слів записано вірно, мною прочитано, зауважень немає», та крім того, вказані покази даних свідків повністю узгоджуються з показами потерпілої ОСОБА_3, які є незмінними в ході досудового і судового слідства.

Крім того, доказами правдивості первинних показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_5, та заяви ОСОБА_15 про спричинення йому тілесних ушкоджень, яка зареєстрована в журналі Вінницького РВ 22.03.2010 року за №1231 (а.с.17) є матеріали адміністративних справ відносно ОСОБА_8 і ОСОБА_13 за ст.173 КУпАП, по інциденту, що мав місце 19.03.2010 року в вечірній час в будинку потерпілої по кримінальній справі ОСОБА_3 по вул.Загребельній, с.Медвідка, згідно яких, кожен притягнутий до адмінвідповідальності у вигляді адміністративного арешту, та постанови суду є законними, так як вказаними особами постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржувалися.

Також суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_17 –дружини підсудного, його знайомих - ОСОБА_18, ОСОБА_7, оскільки вони очевидцями подій в чому обвинувачується підсудний не були, та підсудним не представлені безперечні докази, які б спростовували його перебування в будинку потерпілої під час вчинення обвинуваченого злочину. В матеріалах справи відсутні клопотання підсудного про допит свідками ОСОБА_18, ОСОБА_7, чи письмові пояснення підсудного про спілкування його ввечері 19.03.2010 в смт.Стрижавка з вказаними свідками.  

   Суд вважає недоведеною обставину вказану в обвинуваченні про те, що ОСОБА_2 ввечері 19.03.2010 року в будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 погрожував ОСОБА_3 вбивством, мисливською рушницею, з якої здійснив постріл, та яка визнана досудовим слідством речовим доказом, і вважає, що вказана обставина щодо мисливської рушниці підлягає виключенню з обвинувачення, виходячи з аналізу показів потерпілої, підсудного, свідків, матеріалів справи, а саме, що відповідно до повідомлення Волноваського РВ ГУМВС Донецької області №6709 від 30.07.2010 року (а.с.178), власником речового доказу по даній справі - мисливської рушниці ТОЗ-54, 12 калібру НОМЕР_1  являється ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_6 уродженець Вінницької області, проживаючий по адресу АДРЕСА_4, яке зареєстровано за ним по Донецькій області, що він за вказаною адресою не проживає і місце його перебування невідоме, і пояснень потерпілої ОСОБА_3 про те, що в підсудний погрожував обрізом стріляючи, а не мисливською рушницею, та підсудний не визнав факт належності йому мисливської рушниці і дій вчинених нею.         

Також суд вважає, що вислови і дії по погрозі вбивством ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_3, потерпіла сприйняла як реальну погрозу вбивства, що може бути здійснена ОСОБА_2

З врахуванням обставин, що мали місце в будинку по розпиттю спиртних напоїв колишньої дружини підсудного з ОСОБА_15 та потерпілою, а потім сварки з приходом ОСОБА_2 з синами, інтенсивності вираження сварки, з врахуванням характеру особи ОСОБА_2, суд вважає, що вчинені дії підсудним давали підстави потерпілій побоюватися здійснення погрози вбивства, висловленої ОСОБА_2        

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст. 129 ч. 1 КК України, як умисна погроза вбивством, при наявності реальних підстав побоюватись здійснення цієї погрози.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного, що ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, його сімейний і матеріальний стан, стан здоров’я, думку потерпілої про покарання підсудного.    

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного відсутні.

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудного відсутні.  

З врахуванням обставин вчинення злочину, всіх даних про особу підсудного, суспільної небезпеки вчиненого злочину, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у вигляді обмеження волі з приміненням  ст.ст.75, 76 КК України.   

Речові докази: мисливську рушницю «ТОЗ- 54»передати до збройної кімнати УМВС України у Вінницькій області, а решту речових доказів знищити.

Цивільний позов потерпілої по моральній шкоді підлягає задоволенню частково в сумі 1000 грн., з врахуванням обставин по розпиттю спиртних напоїв матір’ю дітей підсудного в будинку потерпілої, що викликало ревнощі родини ОСОБА_5, внаслідок чого підсудним вчинено обвинувачений злочин відносно потерпілої, та їй було завдано сильні душевні хвилювання за своє життя, здоров’я. В задоволенні решти суми необхідно відмовити.

По матеріальній шкоді цивільний позов потерпілої підлягає залишенню без розгляду.

Судові витрати по проведенню експертиз підлягають стягненню з підсудного частково в сумі 300 грн. 48 коп., оскільки по решті судових витрат щодо предмету речового доказу і інше судом виключено з обвинувачення обставину щодо дій вчинених мисливською рушницею.     

Міру  запобіжного заходу слід залишити попередню - підписку про невиїзд.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання обмеження волі з випробовуванням, встановивши іспитовий термін строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:

-  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди, а в стягненні решти суми моральної шкоди відмовити.

Позов ОСОБА_3 по стягненню 2000 грн. матеріальної шкоди залишити без розгляду.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення експертизи в розмірі 300 грн. 48 коп.  

Речові докази по справі: мисливську рушницю «ТОЗ-54»НОМЕР_1 передати до збройної кімнати УМВС України у Вінницькій області, а решту речових доказів знищити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: