УКРАИНА

АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ

22-ц-23515/11  

 Справа № 22ц-23515/2011р.                                                    Головуючий в 1-й інстанції  

Категорія – 26  (І)                                                                       Ваврушак Н.М.

                                                                                                          Доповідач – Неклеса В.І.

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2011 р. липня 20  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі :            головуючого  судді:   Неклеси В.І.

                            суддів:                            Карнаух В.В., Михайлів Л.В.

                            при секретарі:              Бадалян Н.О.  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду  м. Кривого Рогу від  11 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3  до публічного акціонерного товариства „Євраз Суха Балка” про відшкодування  моральної шкоди.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

В С Т А Н О В И Л А:

          У січні 2011 року  ОСОБА_3 звернувся з  позовом  до ВАТ «Суха Балка», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ «Євраз Суха Балка»,   і просив  стягнути 184 400 грн. у відшкодування моральної шкоди у зв’язку з втратою стійкої професійної працездатності  в розмірі 40 % та встановлення третьої групи інвалідності внаслідок професійного захворювання на виробництві.

          Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Євраз Суха Балка»  на користь позивача ОСОБА_3  у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн. та на користь держави судовий збір у  сумі 8 грн. 50 коп. і витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. 00 коп.

          В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          У апеляційній скарзі представник  відповідача   просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення  про відмову  в задоволенні позову, оскільки відшкодування моральної шкоди це не обов’язок роботодавця. Суд не обґрунтовано дійшов висновку про спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров’я без призначення відповідної медичної експертизи. Позивачем не надано доказів  протиправності дій відповідача в спричиненні йому моральної шкоди. При укладанні трудового договору і в процесі трудової діяльності відповідач не приховував   шкідливість технологічного процесу, а тому  не може нести відповідальність. Суд безпідставно стягнув моральну шкоду посилаючись на ст. 237-1 КЗпП України, та не взяв до уваги, що позов подано з порушенням трьохмісячного строку.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах  позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

          Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно  до норм процесуального та матеріального закону дійшов висновку, що позивачу заподіяна  моральна шкода під час його роботи на  підприємстві відповідача у шкідливих умовах протягом тривалого часу, що стало причиною професійного захворювання позивача, яке потягло за собою, як зазначено у висновку МСЕК від 16.06.2010 року, стійку втрату працездатності у розмірі 40 % та  встановлення йому третьої групи інвалідності і  тривале лікування у медичних закладах.

          Такий висновок суду підтверджується записами в трудовій книжці позивача, Актом № 38 від 28.04.2010 року розслідування хронічного професійного захворювання, санітарно – гігієнічною характеристикою умов праці, інформаційною довідкою про умови праці працівника та медичними документами про лікування позивача у зв’язку  з професійним захворюванням.

          Суд, встановлюючи розмір моральної шкоди в сумі 30 000 грн., керувався роз’ясненнями наведеними  в п.9 постанови Пленуму  Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»  щодо визначення розміру  моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), а тому, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визначення розміру моральної шкоди є обґрунтованим.

          Доводи представника відповідача про те,  що суд не встановив факта заподіяння позивачу моральної шкоди, не врахував, що  позивач добровільно працював у небезпечних умовах праці, що позов подано з порушенням трьохмісячного строку,  спростовуються  встановленими обставинами, матеріалами справи та висновками суду.

          Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

                  Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства  «Євраз Суха Балка»  відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 травня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: