ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-631/11

"08" червня 2011 р.  року                                                                                м. Сімферополь

Залізничний  районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді – Воробйової С.О.

при секретарі – Жабенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги в порядку ст. 31 ЦПК України, про стягнення суми боргу у сумі 12213,32 грн., мотивуючи позовні вимоги, тим, що 07.12.2009 року він позичив ОСОБА_2 гроші у сумі 1000 доларів США, яки відповідач зобов’язався повернути строком до 31.12.2009 року, про що ОСОБА_2 особисто була складена розписка. У зв’язку з тим, що відповідач до теперішнього часу зазначену суму не повернув, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 8924,48 грн., з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення у сумі 288,84 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн., а також просив стягнути з відповідача судові витрати.

У судове засідання позивач не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги, у разі нез’явлення відповідача у судове засідання просив ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню по наступних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 07.12.2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 в простій письмовій формі був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 1000 доларів США, що еквівалентно 7947,70 грн., терміном повернення до 31 грудня 2009 року, про що ним особисто була складена розписка (а.с. 26).

Однак, зобов’язання по поверненню боргу відповідач у встановлений договором строк  не виконав.

У відповідності зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З наданої до матеріалів справи розписки, вбачається, що договором позики є сума, яку сторони за спільною згодою визначили не в національній валюті (гривнях), а саме в іноземній валюті – доларах США, що не суперечить частині 2 статті 524 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті (а.с.26).

Згідно з ч.ч.1,2 статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 8924,48 грн., з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення у сумі 288,84 грн., а всього 9213,32 грн.

Оскільки договором не передбачено відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 117,47 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. (а.с.1,2).

На підставі ст.ст. 525, 533, 625, 1046, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215, 224-226,294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 8924,48 грн., з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення у сумі 288,84 грн. та витрат по сплаті судового збору у сумі 117,47 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього 9450,79  грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: