Справа № 2-1684/11

                                                                                                    Ряд стат звіту 36

                                                                                                    Код суду 0707

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

       20 липня 2011 р.                                                                            м. Мукачево          

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

                  головуючого   Котубей І.І.

при секретарі Панас М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

представника третьої особи  –ОСОБА_3

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Великолучківської сільської ради Мукачівського району, треті особи –Мукачівська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно, та позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Великолучківської сільської ради Мукачівського району,   треті особи –Мукачівська районна державна нотаріальна контора, ТзОВ «Мукачівське РБТІ та ЕО»про визання права власності на майно за набувальною давністю і визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,–

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1  звернувся  до  Мукачівського  міськрайонного  суду  з  позовом  до    Великолучківської  сільської  ради  Мукачівського  району,  третя  особа  - Мукачівська  районна  державна  нотаріальна  контора, про  визнання  права  власності   на  спадкове  майно. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 17 червня 2011 року до участі в даній справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_2.  

Свої    вимоги  позивач мотивує  тим,  що ІНФОРМАЦІЯ_7  померла  його  мати  ОСОБА_5, яка  постійно  проживала  за  адресою  АДРЕСА_1.  Після  її  смерті  відкрилась  спадщина, яка  складається  з  права  на  земельну  ділянку(пай),  посвідченого  сертифікатом  серії  ЗК  №0118525,  виданим  24.02.1998року   Мукачівською районною державною  адміністрацією  Закарпатської  області,  та  жилого  будинку  з  господарськими  АДРЕСА_1.  Даний  будинок  був  побудований в  1964  році, його  батьками,  але  за  життя  батьки  з невідомих  причин  не  оформили  свідоцтво  право власності  на    даний  будинок.  Відсутність  документів,  які  б  підтверджували,  що  вищевказане  домоволодіння  належить  покійній  ОСОБА_5,    утруднює  оформлення  свідоцтва    про  право  на спадщину  за  законом.  Він  є  спадкоємцем  першої  черги,  більш  ніхто   зі  спадкоємців  першої  черги  спадщину  не  отримав.   За  фактом  прийняття  ним спадщини   у  Мукачівській  державній  нотаріальні  конторі   була  відкрита  спадкова  справа  за  № 6/2011.  При  зверненні  03  лютого  2011 року    до Мукачівської  державної  нотаріальної  контори  із  заявою про  видачу  йому   свідоцтва    про  право на  спадщину  за  законом  йому  було відмовлено   у  зв’язку  з   відсутністю  документів , які  б  посвідчували   право  власності   спадкодавця  ОСОБА_5 Вважає, що він прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а тому просить визнати за ним право власності на вказаний будинок.

          Третя  особа    ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, Великолучківської сільської ради Мукачівського району,   треті особи – Мукачівська районна державна нотаріальна контора, ТзОВ «Мукачівське РБТІ та ЕО»про визання права власності на майно за набувальною давністю і визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Даний позов об’єднаний в одне провадження з позовом ОСОБА_1

          Свої вимоги третя особа   мотивує  тим,   що   ОСОБА_5, яка  померла  ІНФОРМАЦІЯ_7   була  її  бабусею .   Вона  з  дитинства   проживала  разом  з  дідом  і  бабусею  у  їхньому  будинку.   Дід помер  і  не  залишив  заповіт,     після  його  смерті  ніхто  не  звертався  в    нотаріальну  контору   про  прийняття  спадщини. Прийняла  спадщину  бабуся   ОСОБА_5,  яка  являлась  спадкоємцем  першої  черги,   фактично  вступила  у  володіння    даним  будинком.    Вона   продовжувала  проживала  разом  з   своєю  бабусею  ОСОБА_5    В  1990  році   після  укладення  шлюбу  в  даний  будинок  переїхав   її  чоловік   ОСОБА_6   Після  смерті  бабусі  ОСОБА_5  і  по  теперішній  час  проживає  разом  з  своєю  сім’єю    у  даному  будинку.   ОСОБА_5,  яка  померла  ІНФОРМАЦІЯ_7 , заповіт  не  залишила,  після  її  смерті  ніхто  не  звертався  у  встановлений  законом  строк  на прийняття  спадщини. Сертифікат  на  право  на  земельну  ділянку  вона  оформила   після  смерті   бабусі  ОСОБА_5,  в  1998 році та  передала  у  користування   своєму  дядьку  ОСОБА_1  На момент  смерті   бабусі  ОСОБА_5,  дядько  ОСОБА_1   разом  з  нею  у  будинку   не  проживав  та  не подав  у  встановлений  строк   заяву  в  державну  нотаріальну  контору   про  прийняття  спадщини   за  законом  протягом   шести  місяців  з  дня  смерті  бабусі.  Судом  йому  не  продовжувався   додатковий  строк  на   прийняття  спадщини.  Із  заявою   про  прийняття   спадщини    ОСОБА_1  звернувся в  2011 році,  тому  видача   свідоцтва  про  право  на спадщину  за   законом  на    сертифікат  на  право  на  земельну  ділянку  є  незаконним.   Вона  являється  спадкоємцем  по  закону  та  набула   право  власності  на  дане майно  за  набувальною  давністю,  оскільки  добросовісно  заволоділа   будинком  та  безперервно  ним  користуюся.

           В  судовому  засідання  позивач  ОСОБА_1  свої позовні вимоги  підтримав повністю,  просив  їх задовольнити  з  підстав,  зазначених  у    позовній  заяві. Позов третьої особи не визнав та просив в його задоволенні відмовити. Крім того показав, що будинок був побудований його батьками, тому він повинен належати саме йому. Після смерті його матері він володів її ощадною книжкою, тому вважається, що він вступив в управління спадковим майном. На момент смерті батька та матері він з ними не проживав. Визнає, що ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована у спірному будинку на час відкриття спадщини. Раніше він не звертався з питанням прийняття спадщини, оскільки вважав, що він і так є власником будинку.

Представник  відповідача  -  Великолучківської  сільської  ради,   в судове  засідання  не  з’явилась, була  належним  чином  повідомлена.    Відповідно до поданої відповідачем заяви просить розглянути справи за відсутності представника сільської ради. В даній заяві представник відповідача зазначив, що  позовні вимоги ОСОБА_1 сільська рада не визнає, а позов  третьої особи ОСОБА_2 визнає повністю.

Треті особи - Мукачівська районна державна нотаріальна контора та ТзОВ «Мукачівське РБТІ та ЕО»в судове засідання не з’явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала, свої позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.  Позивач на момент смерті батька та матері з ними не проживав, а тому  безпідставними є його доводи, що він вступив у володіння та управління спадковим майном. Жодних дій по прийняттю спадщини він не вчиняв, а тому не може вважатися таким, що прийняв спадщину. В спірному будинку постійно проживала третя особа, проживає там разом з своєю сім’єю і на даний час, тому за нею може бути визнане право власності на даний будинок за набувальною давністю. Успадкування позивачем права на земельну частку (пай) є незаконним, оскільки він фактично спадщину не прийняв, у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини не подавав, додатковий строк для подання такої заяви йому судом не визначався.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи,  з'язувавши обставини, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_7  померла  ОСОБА_5, яка являється мамою позивача ОСОБА_1 та бабусею третьої особи ОСОБА_2  Проживала  ОСОБА_5 постійно за  адресою  АДРЕСА_1.  Відповідно до довідки виконкому Великолучківської сільської ради № 2300 від 15.02.2011 року, згідно по господарської книги головою дворогосподарства за вказаною адресою була саме ОСОБА_5

Після    смерті ОСОБА_5  відкрилась  спадщина на її майно, яка, як вбачається з матеріалів справи,   складається  з  права  на  земельну  ділянку(пай),  посвідченого  сертифікатом  серії  ЗК  №0118525,  виданим  24.02.1998 року   Мукачівською районною державною  адміністрацією  Закарпатської  області,  та  жилого  будинку  з  господарськими  АДРЕСА_1.  Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_5 не залишала, а тому спадкування належного їй майна повинно  проходити за законом.

У встановлений законом строк ніхто із спадкоємців не подавали заяв про прийняття спадщини. Позивач ОСОБА_1 з такими заявами звернувся тільки в 2011 році. Зокрема  17.01.2011 року ним подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), а 03.02.2011 року подав заяву про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий АДРЕСА_1

17.01.2011 року позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Плеша А.М., зареєстроване в реєстрі за № 2-6, на право на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серії ЗК № 0118525, виданого 24 лютого 1998 року на ім’я ОСОБА_5 Мукачівською райдержадміністрацією відповідно до її рішення № 347 від 26 червня 1997 року, у землі, яка перебуває у колективній власності КАТП «Великолучківське», розміром 1,05 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який зареєстровано 24.02.1998 року в Книзі реєстрації сертифікатів за № 003192.

03.02.2011 року ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий АДРЕСА_1, однак постановою державного нотаріуса Мукачівської районної державної нотаріальної контори Плеша А.М. йому було відмовлено в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

При цьому позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, він постійно проживав та був зареєстрованим в АДРЕСА_2 з 1978 року, що підтверджується відміткою про його місце проживання в паспорті НОМЕР_1

Згідно довідки виконкому Великолучківської сільської ради № 4091 від 19.05.2011 року на день смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_2,  1969 року народження, ОСОБА_6,  та ОСОБА_2 1991 року народження.

Факт свого не проживання у спірному будинку, а проживання в ньому третьої особи визнається позивачем в судовому засіданні. Також ним визнається, що він після смерті спадкодавця не володів будинком та не користувався ним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він  подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. При цьому вказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини заяву державній нотаріальній конторі про прийняття спадщини за ОСОБА_5 не подавав, такі заяви всупереч вказаній статті закону подані ним тільки в 2011 році, строк на подання заяви про прийняття спадщини судом йому не продовжувався.

Крім того позивач фактично не вступав у володіння або управління спірним житловим будинком, що підтверджується матеріалами справи та визнається ним в судовому засіданні.

Необгрунтованим є твердження позивача ОСОБА_1 про вступ в управління  та володіння земельною ділянкою, на яку йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки як вбачається з матеріалів справи сертифікат на земельну частку (пай) ЗК № 0118525  виданий  24 лютого 1998 року, тобто через чотири роки після відкриття спадщини. Дана обставина унеможливлює вступ у володіння та управління правом на земельну частку позивачем протягом шести місяців після відкриття спадщини.

Також суд вважає необґрунтованим і таким, що не може бути прийнятим до уваги твердження позивача ОСОБА_1 про фактичне прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_5 внаслідок вступ в управління та володіння ним ощадної книжки спадкодавця, оскільки на підтвердження даних обставин позивачем не додано жодних доказів.

Відповідно до ст. 553 ЦК України 1963 року вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Оскільки  з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не  вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини, його слід вважати таким, що відмовився від спадщини.

Вказані обставини не були враховані державним нотаріусом при видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 січня 2011 року, а тому суд приходить до висновку, що вказане свідоцтво було видане йому з порушенням вимог закону і підлягає визнанню недійсним.

Разом з тим належними доказами по справі встановлено, що третя особа ОСОБА_2  постійно проживає в АДРЕСА_1 заволоділа даним будинком добросовісно і володіє ним більше десяти років. Згідно рішення Великолучківської сільської ради від 27.12.1997 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування вищевказаного будинку, чим також підтверджується факт її володіння даним будинком.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно. Право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги третьої особи з самостійними вимогами є обґрунтованими і такими, що підлягають до  задоволення, а вимоги позивача ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 529, 548, 549, 553 ЦК України 1963 року, ст. 344 ЦК України, суд–

в и р і ш и в :

          В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Великолучківської сільської ради Мукачівського району, треті особи –Мукачівська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно –відмовити.

          Позов третьої особи з самостійними вимогами задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на житловий АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

          Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 січня 2011 року, видане державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Плеша А.М., зареєстроване в реєстрі за № 2-6, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6, на право на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серії ЗК № 0118525, виданого 24 лютого 1998 року на ім’я ОСОБА_5 Мукачівською райдержадміністрацією відповідно до її рішення № 347 від 26 червня 1997 року, у землі, яка перебуває у колективній власності КАТП «Великолучківське», розміром 1,05 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який зареєстровано 24.02.1998 року в Книзі реєстрації сертифікатів за № 003192.

          Стягнути з   ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 220 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                                                                 І.І.Котубей