Справа №  2-1760/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  06.07.2011  року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого  -     судді                     Шаповал Т.В.

при секретарі -                                   Отюговій О.І.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

          В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 11 липня 2007 року між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб. Від шлюбу  дітей не мають. В зв’язку з тим, що  між ними відсутнє взаємопорозуміння, через несумісність характерів, різних поглядів на життя   вони втратили один до одного почуття поваги та кохання, просив шлюб між ними розірвати.

          В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на те, що позивач  з відповідачкою втратили почуття поваги та кохання один до одного і збереження їх сім’ї неможливо. Зазначили, що між ними спільне господарство не ведеться, на даний час проживають  окремо. Шлюбні та сімейні стосунки між ними припинені у 2009 році і з цього часу не відновлювались.   Помиритись   він не бажає. Наполягає на розірванні шлюбу, оскільки вважає збереження сім’ї неможливим.

          Відповідачка в  судове засідання належнитм чином повідомлена про день та час розгялду справи в судове засідання не з»явилась.

          Враховуючи думку позивача, який не заперечував проти слухання справи у відсутності відповідачки,  те, що відповідачка не надала суду клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, а також положення  ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки.

          Суд, заслухавши пояснення  позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 липня 2007 року у Центральному відділенні реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, що підтверджується оригіналом свідоцтва про укладення шлюбу.

Від шлюбу сторони дітей не мають.

Також судом встановлено, що між сторонами спільне господарство не ведеться.                                                                                                                           Через несумісність характерів, втратили один до одного почуття поваги та любові. Шлюбні відносини сторони припинили з  2009 року та до цього часу не підтримують.  

Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України  та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.  Примушення жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Позивач категорично заперечує проти примирення з відповідачкою та не бажає відновлювати сімейні відносини,  посилаючись на те, що спільне господарство не ведуть,  неодноразові спроби примирення виявились безрезультатними.

            Враховуючи вищевикладене, а також на те, що сім’я розпалась остаточно,   подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам,   позов необхідно задовольнити, а шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2.  –розірвати.

     Керуючись ст. 110 СК України, ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 11 липня 2007 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  актовий запис № 819 –розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці  присвоїти прізвище –ОСОБА_3.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі апеляційної скарги   протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий                                                                                                             Т.В.Шаповал