1-603/11

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________     

                                                                                                                      Справа № 1-603/2011 року

В И Р О К

ІМ’ЯМ   УКРАЇНИ

          19 липня 2011 року Центральний районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого судді -           Чебанової-Губарєвої Н.В.,

                при секретарі              Вєтровій О.М.,  

                за участю прокурора Обуховського О.В.,

                                 захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справа за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, військовозобов’язаного, з професійно-технічною освітою, який не працює, не одружений, проживає у АДРЕСА_3, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

18.03.2011 р. в період часу з 15.00 до 17.00 год. ОСОБА_3, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, таємно викрав належні ОСОБА_4 мобільні телефони «Панасонік»ЕВ СД 88»вартістю 150 грн. та «Самсунг 3010»вартістю 598 грн., в яких знаходились сім-карти оператора мобільного зв’язку «Лайф», які не представляють для потерпілого матеріальної цінності. З місця злочину ОСОБА_3 зник, викраденим майном розпорядився за власним розсудом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 в пред'явленому йому обвинуваченні вину визнав повністю, суду показав, що 18.03.2011 р. він, знаходячись вдома у ОСОБА_4, скориставшись тим, що останній заснув, взяв два мобільних телефони «Панасонік»та «Самсунг»та покинув квартиру, один з яких продав, другий –залишив собі. Отриманими від реалізації телефону грошима потратив на свої потреби. С сумою збитків згоден, у вчиненому розкаявся.

Окрім визнання підсудним своєї вини, його провина підтверджується письмовими доказами.

Так, із заяви ОСОБА_4 вбачається, що 18.03.2011 р., невідома особа з квартири АДРЕСА_1 таємно викрав належні йому мобільні телефони «Панасонік»ЕВ СД 88»вартістю 150 грн. та «Самсунг 3010»вартістю 598 грн., в яких знаходились сім-карти оператора мобільного зв’язку «Лайф», які не представляють для нього матеріальної цінності /а. с. 4/.

Відповідно до протоколу виїмки, у ОСОБА_5 вилучений мобільний телефон «Панасонік ЕВ СД 88»/а. с. 20/.

З розписки ОСОБА_4 вбачається, що він отримав від працівників міліції мобільний телефон «Панасонік» /а. с. 24/.

З урахуванням наведеного суд вважає, що вина підсудного доведена і кваліфікує його дії з ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка).

Визначаючи підсудному вид та міру покарання, суд, враховуючи особу підсудного, ним вчинене, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, те, що він раніше не судимий, інвалід 2 групи, характеризується посередньо, вважає можливим виправлення підсудного без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням та нього обов’язків, вказаних в ст. 76 КК України.

Відповідно до акту амбулаторної судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням не страждає, а виявляє ознаки органічного розладу особистості та поведінки внаслідок пошкодження головного мозку та алкогольної інтоксикації з псіхопатизацією особистості та легкою ступеню когнітивних порушень. Ступінь проявлення психічних порушень така, що в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, не позбавляло його можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними, в той період часу у нього не виявлялось тимчасового хворобливого психічного розладу, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.  

Речові докази у справі –мобільний телефон «Панасонік ЕВ СД 88» залишити у володінні  ОСОБА_4

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через районний суд всіма учасниками процесу протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Центрального районного

                          суду м. Миколаєва                                         Чебанова-Губарєва Н.В.