Справа№ 2-488/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2007 року Очаківський міськрайонний суд
Миколаївської області в складі: головуючого - судді Басанець Т.О., при секретарі - Парамєєвій Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Очакові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -
встановив:
Згідно договору купівлі-продажу від 18.10.2001 р. ОСОБА_2 продала позивачці жилий будинок з надворними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1. Даний жилий будинок знаходиться на земельній ділянці 0,27 га., який згідно державного акта на землю переданий у власність ОСОБА_3 - матері відповідачки. Після смерті останньої відповідачка будинок продала ОСОБА_1. Земельну ділянку, яка також є спадковим майном вона також прийняла та вступила в управління нею, але правовстановлюючих документів на неї не оформила, тому залишається значитись за померлою ОСОБА_3 до теперішнього часу.
Оформити земельну ділянку на себе ОСОБА_2 відмовляється, хоча, як вважає позивачка, після купівля-продажу будинку ділянка відійшла у її власність, що відповідає вимогам ст. 30 ЗК України /ред. 1992р./.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить про задоволення позову.
У судовому засіданні свої позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.
ОСОБА_2 позов визнала у повному обсязі. Пояснила, що після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, їй належав будинок з побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці 0,27 га..
Державний акт на право приватної власності на землю залишився не переоформленим і значиться за померлою ОСОБА_3
Згідно договору купівлі-продажу від 18.10.2001 p., ОСОБА_2 продала позивачці будинок та інші споруди, що і було посвідчено в міжміському БТІ. Державний акт на земельну ділянку не переоформила у зв'язку з відсутністю коштів.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до слідуючого.
Згідно ст. 30 ЗК України /ред. 1992 р./ при переході права власності на будинок та споруди разом з цими об'єктами переходить у розмірах передбачених ст. 67 цього кодексу і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачене в договорі відчуження будинку чи споруди.
Так, після померлої матері ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 стала власником будинку та побутових споруд, що розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1.
На земельну ділянку під будинком та спорудами, що складає 0,27 га. був виданий державний акт на право приватної власності на землю для ведення особистого підсобного господарства на ім'я ОСОБА_3 (рішення Солончаківської сільської ради від 12.01.1994 р. №166).
Після одержання спадкового майна - будинку та інших споруд, ОСОБА_2
2
користувалась земельною ділянкою,яка перейшла у її власність, але у встановленому порядку державний акт на себе не переоформила. Оскільки при зазначених умовах фактично власником земельної ділянки під будинком стала відповідачка, то при укладенні договору купівлі-продажу будинку розпорядилась і зазначеною земельною ділянкою. Придбаний будинок та побутові приміщення ОСОБА_1 зареєструвала а МБТІ, про що свідчить реєстраційне посвідчення від 30.10.2001р. Т.б. з правом власності на будинок позивачка набула зазначену земельну ділянку з тим же призначенням - ведення особистого підсобного господарства у особисту власність.
Позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 60,212- 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,27 га., що знаходиться під будинком та побутовими спорудами АДРЕСА_1, придбаного по договору купівлі-продажу від 18.10.2001 p., з призначенням земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства.
Державний акт на право приватної власності на землю виданий 11.04.1994 р. згідно рішення Солончаківської сільської ради № 166 на ім'я ОСОБА_3 таким, що втратив дію від. 29.08.2001 p..
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів з дня подання заяви про його оскарження, що має бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його оскарження, у разі подання цієї заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги на рішення, а у разі подання останньої - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.