Справа 2-а- 180/07

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2007 року                   Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого-судді: Дзиговського Ю.В. 

при секретарі: Довбуш О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Військової частини А1836 про визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, -

встановив:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що з 13.01.1994 року вона проходить військову службу в Збройних Силах України. З 30.10.2002 року вона проходить військову службу на посаді   старшого оператора відділення бойового управління військової частини А1836 в м. Херсоні, де і перебуває на грошовому забезпеченні. Позивач стверджує, що відповідач безпідставно порушує її право на одержання продовольчого забезпечення за рахунок держави, внаслідок чого за період з 11.03.2000 року по 06.02.2007 року утворилась заборгованість у розмірі 21414, 02 грн. Просить суд визнати дії відповідача по не виплаті грошової компенсації за продовольче забезпечення неправомірними та стягнути з нього на свою користь 21414, 02 грн. в рахунок компенсації за продовольче забезпечення та понесені судові витрати.

У попередньому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги по мотивам, вказаним в позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 17 Конституції України, Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також члени їх сімей.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року № 316 «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ» були визначені норми забезпечення продовольчими пайками військо службовців Збройних Сил.

Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року була призупинена дія частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» була скасована Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року № 316 «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ», та затверджені нові норми харчування військовослужбовців та інших військових формувань.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002р., №5-рп/2002, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.38 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» щодо зупинення дії положень законодавчих актів України в частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів».

Згідно ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року, військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Згідно розрахунку компенсації за продовольче забезпечення ОСОБА_1з 11.03.2000 року по 06.02.2007 року, сума компенсації, розрахована згідно з «Порядком компенсації громадянам втрати частини грошових доходів....», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001р., складає 21414, 02 грн.

Таким чином, враховуючи викладені обставини справи та вимоги Закону, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними та обґрунтованими, оскільки ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободі, встановлених законодавством, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 17 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року, ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», ст.ст. 2, 8-12,18, 71,105, Розділ VII п.5 КАС України, суд -

Постановив:

Позов ОСОБА_1- задовольнити.

Визнати дії командування Військової частини А1836 по не виплаті ОСОБА_1грошової компенсації за продовольче забезпечення -неправомірними.

Стягнути з Військової частини А1836 на користь ОСОБА_121414, 02 грн. в рахунок компенсації за продовольче забезпечення, а також суму сплаченого судового збору в розмірі - 8 грн.50 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Херсонської області яка подається на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне окарження яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, через Комсомольський районний суд м. Херсона, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне окарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне окарження.