Судове рішення #1697861
Справа №22-ц-1908/2007

Справа №22-ц-1908/2007                                   Головуючий у 1 інстанції Волчко А.Я.

Категорія 01,  26,                                                 Доповідач у 11 інстанції Оношко Г.М.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

05 червня 2007   року   колегія   суддів   судової палати в   цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого Воробйової Н.С. ,  суддів Олійника В.І.,  Оношко Г.М. ,  при секретарі Велицькому О.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,  ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 02 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно,  виділ частки в натурі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія суддів,    -

 

встановила:

 

У січні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності насадкове майно. У позові зазначав,  що 1ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його дід ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті були дружина ОСОБА_5 та діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - його та відповідача батьки. Всі спадкоємці прийняли спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном,  проте не оформили права на спадщину в установленому порядку. Батько позивача помер у ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  батько відповідача помер у ІНФОРМАЦІЯ_3 році ,  бабка - дружина спадкодавця - ОСОБА_5 померла у ІНФОРМАЦІЯ_4 року . Посилаючись на те ,  що він та відповідач - онуки спадкодавців,  на час відкриття спадщини немає в живих їх батьків ,  що були б спадкоємцями першої черги за законом , обоє прийняли спадщину,  просив визнати за ним та відповідачем право власності на ½ частину спадкового будинку за кожним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4,  котрий помер-1ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У березні    2007 року    ОСОБА_1  та  ОСОБА_2   звернулися    з позовом  до ОСОБА_3    про визнання  права власності  на майно,

 

2

виділ частки в натурі. Позовні вимоги обґрунтовували тим,  що позивачка ОСОБА_1 перебувала в шлюбі із ОСОБА_7,  після реєстрації шлюбу вселилася в указаний вище будинок ,  який належав батькам чоловіка та складався з приміщень 1-1 пл. 9, 6 м. кв.,  1-2 пл. 10, 1 м. кв.,  1-3 пл. 9, 3 м. кв.,  1-4 пл. 25, 9 м. кв,  1-5 пл. 10, 8 м. кв.,  1-6 пл. 7, 5 м. кв.. Батьки чоловіка надали їх сім'ї в користування жилу кімнату   пл.9, 3 м. кв.

З дозволу ОСОБА_4 і за домовленістю про створення спільної власності на будинок позивачка з чоловіком власними коштами і своєю працею упродовж 1981-1995 років добудували до будинку прибудову : приміщення 2-1 пл.13, 1 м. кв.,  2-2 пл.13, 7 м. кв.,  2-3 пл.13, 1 м. кв.,  2-4 пл.24, 4 м. кв.,  2-5 пл. 12, 7 м. кв. 2.6 пл.5, 5 м. кв., 2-7 пл.8, 1 м.  кв. а також звели сарай літ „Б". Зведена ними прибудова та сарай були узаконені на ім'я ОСОБА_4 вже після його смерті рішенням виконкому Боярської міської ради №195/10 від 01 жовтня 2002 року.

З часу зведення прибудови і дотепер вони користуються нею,  з 1997 року сплачували за неї обов'язкові платежі як за самостійний об'єкт користування,  їх права на прибудову ніхто не оспорював до смерті ОСОБА_5,  що сталася ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Позивачі вважають,  що після смерті ОСОБА_4 1ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадщина відкрилася на належну йому 1/2 частину будинку,  без врахування прибудови. Кожний із спадкоємців: дружина ОСОБА_5,  сини ОСОБА_7 та ОСОБА_7 одержали по 1 /6 частині будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер чоловік позивачки ОСОБА_7,  після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно,  що складалося з ½ частини прибудови літ А-1 та 1/6 частину будинку,  успадковану ним після смерті батька ОСОБА_4 Спадкоємцями першої черги за законом є вони,  позивачі за даним позовом-дружина та син ОСОБА_7. Позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею,  з урахуванням її1 частки у спільному майні подружжя право власності на ¾ частини прибудови та 1/12 в основній частині будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_5,  після її смерті відкрилася спадщина на 2/3 частини основної частини будинку ½ її частка в спільному майні та 1/6 успадкована нею після смерті чоловіка

Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті були за правом представлення    онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Позивачі вважають,  що ОСОБА_3 належить в основній частині будинку ½ ,  ОСОБА_2 -5/12 частин в основній частині будинку та 1 / 4 частина прибудови.

 

3

Просять визнати за ними право власності на вказані частки та виділити належні їм частки будинку в натурі у вигляді окремої ізольованої квартири.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 02 квітня 2007року позов ОСОБА_3 задоволено. Позов ОСОБА_1  та ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину спірного будинку,  за ОСОБА_1 - на 1 /12 частину будинку,  за ОСОБА_2 - на 5/12 частин будинку. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ставлять питання про    скасування    рішення    суду    з    підстав порушення норм процесуального права та передати справу на новий    розгляд.

Перевіривши матеріали справи в порядку с т. 303 ЦПК України,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами с т. 213 ЦПК України,  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення ,  яким суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішив справу згідно з законом.  Обґрунтованим є рішення,  ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами с т. 169 ЦПК України,  суд відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання сторони або будь - кого з інших осіб,  які беруть участь у справі ,  оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового засідання,  якщо вони повідомили про причини неявки,  які судом визнано поважними,  а також у випадку першої неявки без поважних причин належним чином оповіщеного позивача в судове засідання,  якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи . за його відсутності.

Вирішуючи спір ,  суд наведених вимог закону   не врахував.

З матеріалів справи встановлено ,  що розгляд справи по суті було розпочато 28 березня 2007року з участю всіх сторін .У зв'язку з необхідністю надати додаткові докази у справі ухвалою суду було оголошено перерву   на 14 год.   02 квітня 2007 року.

У вказаний час в судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися,  подали заяву,  в якій просили відкласти розгляд справи у зв'язку з їх хворобою. Однак суд,  в порушення вимог  ст.  169 ЦПК України,  розглянув справу в їх відсутності та ухвалив судове рішення,  повно і всебічно не з'ясувавши    обставин,  на які

 

4

сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та без дослідження доказів,  для надання котрих судом було оголошено перерву у справі.

При цьому суд, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1  та ОСОБА_2 та відмовляючи в позові в частині визнання права власності на прибудову до будинку,  не розглянув позовних вимог щодо поділу будинку в натурі,  доказів та пояснень по даній позовній вимозі сторони не надавали,  зазначена позовна вимога    не була предметом   судового розгляду.

За правилами п.5 ч. 1  ст.  311 ЦПК України,  рішення суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд,  якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений  ухваленням додаткового рішення .

За наведених обставин рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим,  воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої  інстанції .

При   новому   розгляді   суду слід   врахувати   наведене, повно і всебічно з'ясувати обставини,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  дослідити надані сторонами докази та вирішити спір у відповідності    з вимогами закону.

Керуючись   п.5 ч.1  ст.  311,   ст.  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

 

ухвалила   :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1,  ОСОБА_2      задовольнити.  

Рішення Києво-Святошинського районного суду від 02 квітня 2007 року скасувати,  справу передати на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація