Справа №  1-137/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 року  Дубенський міськрайонний суд  Рівненської області в особі:

головуючого судді          Л. П. Федорова   

при секретарі          Комісарук А.П.

за участю  прокурора          Чорнозуба Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с.Птича Дубенського району Рівненської області, українця, громадянина України, з освітою середньою, не працюючого, військовозобов"язаного, жителя АДРЕСА_1, судимого 17 березня 2009 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області по ст.164 ч.1,75,76 п.3,4 КК України до 1 року обмеження волі з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік, постановою від 18 грудня 2009 року Дубенського міськрайонного суду скасовано відбуття покарання з випробуванням та направлено в місця відбування покарання.

     обвинувачується

в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

9 листопада 2010 року біля 01 год. ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп"яніння, перебуваючи в приміщенні ресторану "Вербівчанка", що знаходиться в с.Верба, керуючись корисливими спонуканнями, вирішив вчинити крадіжку. Реалізовуючи свій намір, він, скориставшись відсутністю нагляду власника та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно заволодів пляшкою горілки "Білий налив" вартістю 28 грн., пляшкою пива "Чернігівське", вартістю 9грн., пляшкою води "Фрутелла" вартістю 5 грн. 50 коп., палкою ковбаси "Селянська" вартістю 32 грн. 25 коп., сиром "Російський "вартістю 29 грн.25 коп. та грошовими коштами в сумі 172 грн., які належать ОСОБА_2, заподіявши останьому   матеріальної шкоди на загальну суму 276 грн. 00 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєному визнав, дав показання, що 8.11.2010 року біля 20 год. він,  випивши горілки, пішов до ресторану "Вербівчанка", так як хотів зустрітися з ОСОБА_3, з якою раніше проживав і вияснити відносини. Коли йшов, то взяв з дому ножа, так як знав що на вулиці може бути багато собак. Коли прийшов до ресторану то побачив, що ресторан закритий. Він подумав, що ОСОБА_3 закрилася в ресторані, підійшов до вікна, постукав у вікно, але йому ніхто не відкрив. Він подумав, що ОСОБА_3 пішла до заготконтори і вирішив також піти туди. Коли прийшов до заготконтори, зустрів сторожа ОСОБА_4, сказав що шукає ОСОБА_3 До них під"їхав син ОСОБА_4, сказав що їде додому і може по дорозі його підвести. Він сів в автомобіль і вони направилися в сторону ресторану "Вербівчанка". Коли під"їхав до ресторану, попросив ОСОБА_4 зупинитися. Він вийшов з автомобіля і пішов до ресторану, побачив, що двері закриті. Він, розізлившись що йому ніхто не відкриває, ручкою ножа розбив скло у вікнах. Підійшов до вхідних дверей, почав стукати. І так як йому ніхто не відкрив, вирішив через вікно проникнути в приміщення і зустрітися з ОСОБА_3 Коли проник в приміщення, почав шукати ОСОБА_3 Пройшов в зал, походив по залу, зрозумів, що в ресторані ОСОБА_3 та його сестри немає. Коли підійшов до барної стойки, побачив пляшки з горілкою, пивом та водою. Тоді в нього виник намір щось вкрасти. Викрав пляшку горілки, пива та солодку воду. В коробці побачив гроші, які взяв з собою, коли їх перерахував то сума становила 172 грн., в кухні в холодильнику взяв палку ковбаси та кусок твердого сиру. Через двері, які відкрив, вийшов на вулицю і пішов додому. Викрадені гроші витратив на власні потреби.

Представник потерпілого ОСОБА_5 дала  суду показання, що ОСОБА_1 проник в ресторан "Вербівчанка", шляхом розбиття вікон і викрав товару на суму 276 грн. Збиток по крадіжці відшкодовано. Але крім того ОСОБА_1 було розбито 4 подвійні вікна та одне одинарне. Так як були вибиті вікна, ОСОБА_2 було завдано незручності у провадженні підприємницької діяльності, він змушений був тимчасово закривати вікна підручними матеріалами, а потім засклити вікна за власні кошти. ОСОБА_2 було куплено за власні кошти скло на суму 2136 грн. Крім того заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_2, у зв"язку з чим останній  переживав за своє життя. Моральну шкоду оцінює в 1000 грн. Але поскільки ОСОБА_2 не надав їй медичну картку в якій записано, що він звертався до лікарів, просить зменшити розмір моральної шкоди до 500 грн.

У відповідності до ст.299 КПК України, враховуючи думку прокурора, предствника потерпілого, підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених підсудним, які повністю не оспорюються сторонами, обмеживши судове слідство дослідженням обставин, які характеризують особу підсудного. При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню, тобто обставини щодо  часу, місця, мотиву вчинення злочину. Ці обставини, так як вони викладені в обвинуваченні, підсудним не заперечуються. Сумнівів в добровільності і істинності позиції підсудного немає. Підсудному роз"яснено, що він у випадку прийняття судом рішення про недоцільність дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку.

Оцінивши зібранні і перевірені в суді докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що злочин мав місце, скоїв його підсудний, дії якого вірно кваліфіковано по ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної нкебезпеки скоєного злочину, особу винного, який розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував заподяні збитки, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони. Обставину, що обтяжує покарання - це вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння, і вважає, що його виправлення і перевиховання можливе шляхом застосування арешту.

Вироком від 17.03.2009 року Дубенського міськрайонного суду, ОСОБА_1 засуджено по ст.164 ч.1, 75, 76 п.3,4 КК України до 1 року обмеження волі, з іспитовим строком на 1 рік. Постановою від 18.12.2009 року Дубенського міськрайонного суду, скасовано відбуття покарання з випробуванням та ОСОБА_1 направлено в місця відбування покарання.

Постановою від 30.08.2010 року Рівненського районного суду ОСОБА_1 звільнено умовно-достроково на строк 4 місяці 6 днів.

Цивільний позов на суму 276 грн. 00 коп. ОСОБА_1 відшкодовано.

Крім того представник потерпілогого заявила позов про стягнення з ОСОБА_1 2136 грн. за купівлю скла та 500 грн. моральної шкоди. Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як 28.01.2011 р. постановою слідчого відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 по ст.194 КК України за відсутністю складу злочину. Моральна шкода також задоволенню не підлягає, так як є недоведеною в судовому засіданні. З показів підсудного не встановлено, що він погрожував ОСОБА_2   

              На підставі викладеного та керуючись  ст. 323, 324 КПК  України, суд,   

З А СУ Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним по ст.185 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 3 місяців арешту.

На підставі ст.72 КК України перевести 4 місяці 6 днів обмеженння волі на арешт у співвідношенні: одному дню арешту відповідають два дні обмеження волі, і призначити покарання у вигляді 2 місяців 3 днів арешту.

На підставі ст.71 КК України приєднати частково невідбуту частину покарання за вироком Дубенського міськрайонного суду від 17.03.2009 року та призначити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.

Строк покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази: ніж, порожню пляшку - знищити; касовий апарат - залишити в користуванні ОСОБА_2.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Дубенський міськрайонний суд.

                      Суддя :