ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 р.
| № 24/561 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів | Добролюбової Т. В. Гоголь Т. Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Приватного підприємства “БудСАМ” |
на постанову Київського апеляційного | від 29.03.2006 року господарського суду |
у справі | № 24/561 |
за позовом | Приватного підприємства “БудСАМ” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Васильок - ЛТД” |
про | стягнення 212473 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Поворознюк М.Б. дов. від 18.04.2006 № 10;
від відповідача : Уліцький В.А. дов. від 25.09.2006
Ухвалою від 07.06.2006 розгляд справи відкладався до 28.09.2006.
Приватним підприємством “БудСАМ” у липні 2005 року заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Васильок - ЛТД” про визнання дійсним усного договору про виконання додаткового обсягу робіт за укладеним між сторонами договором від 15.05.2002 № 4 та стягнення 212473 грн., з яких 96073 грн. –це заборгованість з оплати виконаних робіт відповідно до договорів від 15.05.2002 № 4, від 12.02.2002 № 4-а, від 15.04.2002 № 4-б, і 116400 грн. пені за неналежне виконання вищезазначених договорів.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2005, ухваленим суддею Смілянець В.В., в задоволенні позову відмовлено. Рішення вмотивовано тим, що відповідачем повністю оплачено виконані будівельні роботи; позивачем не надано доказів виконання додаткових будівельних робіт за договором від 15.05.2002; пеня стягненню не підлягає, оскільки відсутнє порушення строків оплати за виконані роботи на умовах залучених до справи договорів.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 у складі колегії суддів Зеленіна В.О. –головуючого, Рєпіної Л.О., Синиці О.Ф. перевірене рішення залишено без змін з тих же підстав.
Приватне підприємство “БудСАМ” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову, визнати укладеним додатковий договір про виконання додаткових будівельних робіт за договором від 15.05.2002 № 4 та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 96013 грн. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення апеляційним судом приписів частини 1 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та частини 4 статті 6 Закону України “Про судоустрій України”, оскільки, зі слів заявника, в судовому засіданні 29.03.2006 судом було винесено ухвалу про призначення будівельно –технічної експертизи, а не постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення. Також ПП “БудСАМ” наголошує на тому, що в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд, при наявності в матеріалах справи достатніх доказів виконання позивачем та прийняття відповідачем виконаних за усним договором робіт, не застосував положення частини 2 статті 218 Цивільного кодексу України щодо визнання правочину дійсним.
Відзиву на касаційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю “Васильок - ЛТД” Вищим господарським судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутніх у засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між сторонами у справі укладено договори від 15.05.2002 № 4 з виконання будівельних робіт на вул. М. Раскової в м. Києві, від 12.02.2002 № 4-А з виконання будівельних робіт на вул. Райдужна в м. Києві та від 15.04.2002 № 4-Б з виконання будівельних робіт біля станції метро “Чернігівська” в м. Києві. Ці обставини не заперечуються сторонами.
Позивач просив стягнути суму заборгованості 96073 грн., обґрунтовуючи її тим, що в процесі виконання договору від 15.05.2002 № 4 були внесені зміни до проекту будівництва, що потягнуло за собою необхідність виконання більшого обсягу будівельних робіт і відповідного збільшення витрат на їх виконання. Також позивач зазначав про досягнення домовленості щодо сплати відповідачем вартості додатково виконаних робіт.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Вимагаючи сплати 96073 грн. вартості робіт і 116400 грн. пені за їх несплату, позивач твердить, що саме на цю суму збільшений обсяг робіт за договором № 4 від 15.05.2002. Укладаючи цю угоду, у підпункті 5.3 пункту 5 сторони домовилися, що всі зміни до цього договору вносяться у письмовій формі за підписами обох сторін. Судові інстанції встановили відсутність змін до угоди на суму заявлену позивачем. Водночас, судами встановлено, що позивачем виконані будівельні роботи за вищезазначеними договорами, які повністю оплачені відповідачем, тому основна заборгованість відсутня. Сума заборгованості у розмірі 96073 грн. позивачем не доведена, відтак і нарахування пені у розмірі 116400 грн. є необґрунтованим.
Спірні відносини є відносинами підряду, які регулюються нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Приписами статті 317 Господарського кодексу України передбачено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти об'єкт та оплатити будівельні роботи. Пунктом 3 статті 877 цього ж Кодексу встановлено, що підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. Аналогічний припис містився і у статті 334 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним під час укладання спірної угоди. Таке повідомлення позивача в матеріалах справи відсутнє. Згідно зі статтями 208, 638 Цивільного кодексу України договори між юридичними особами укладаються в письмовій формі і є укладеними, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Приписами статті 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, як і основний договір.
Довід касаційної скарги про неврахування судами приписів частини 2 статті 218 Цивільного кодексу України не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки суди першої і апеляційної інстанції не встановили конклюдентних дій сторін на виконання угоди за спірною сумою.
Відтак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо безпідставності вимоги про стягнення суми позову за відсутності умов договору, які б передбачали виплату та виконання робіт.
Щодо доводів касатора про порушення апеляційним судом норм процесуального права, то касаційна інстанція відмічає, що такі порушення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Відповідно до статей 44 та 811 Господарського процесуального кодексу України судовий процес відображається у протоколі судового засідання. Позивач не надав судові доказів, і такі відсутні в матеріалах справи, своїх письмових зауважень на протокол судового засідання.
За таких обставин справи, рішення і постанова у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 березня 2006 року у справі № 24/561 залишити без змін.
Касаційну скаргу Приватного підприємства “БудСАМ” залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич