ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

21 вересня 2006 р.

№ 3/90

      Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І.,

розглянувши матеріали касаційної  скарги

ТОВ “Альга Україна ГмбХ”

на постанову

від 14.06.2006

Київського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду міста Києва № 3/90

за позовом

ВАТ “АТП “Атлант”

до	ТОВ “Альга Україна ГмбХ”

про	розірвання договору оренди та звільнення приміщення

за участю представників сторін:

-          позивача                                  Фої О.В.  

-          відповідача                              Іващенка А.К.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2006 (суддя Хілінська В.В.), залишеним без змін постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2006 (у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Рєпіної Л.О., Синиці О.Ф.), позовні вимоги ВАТ “АТП “Атлант” до ТОВ “Альга Україна Гмбх” про розірвання договору оренди №03 від 25.07.2002 та звільнення приміщень задоволені.

Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що відповідач орендовані приміщення не використовує за призначенням та створює загрозу пошкодження орендованого майна, зобов'язання щодо внесення орендної плати у період з липня 2005 року по січень 2006 року не виконує, в результаті чого відповідачем порушені умови договору, що згідно ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для дострокового розірвання договору.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою у справі,  відповідач звернувся з касаційною скаргою, просить їх скасувати, оскільки вважає, що останні прийняті внаслідок неповного з’ясування обставин справи, зокрема, судами не прийняті до уваги перешкоди у користуванні орендованими приміщеннями, які чинив позивач, здійснюючи ремонтні роботи будівлі.

Заперечуючи у відзиві проти задоволення касаційної скарги, позивач зазначив, що її мотиви не підтверджені, оскільки відповідач у встановленому порядку не вирішував питання про усунення перешкод в користуванні орендованим майном.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.09.2006 №02-12.2/309 склад колегії суддів, яким була прийнята до касаційного провадження касаційна скарга у даній справі, змінено і її розгляд здійснюється у постійному складі колегії суддів: головуючого судді Грейц К.В., суддів Бакуліної С.В., Глос О.І.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.07.2002 між ВАТ “АТП “Атлант” (орендодавець) та ТОВ “Альга Україна ГмбХ” (орендар) укладено договір оренди № 03, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду адміністративні приміщення площею 130 кв. м., ремонтні місця площею 180 кв. м. та обладнані місця для стоянки автотранспорту площею 5000 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 167-А (п. 1.1) і будуть використовуватись орендарем для здійснення статутної діяльності (п. 1.2) терміном на 5 років з моменту підписання договору (п. 6.1) зі сплатою орендної плати в розмірі 4500 грн. (п. 2.1).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з проведенням комплексної реконструкції підприємства ВАТ “АТП “Атлант”, ТОВ “Альга Україна ГмбХ” з 01.04.2004 звільнило орендовані ремонтні місця та місця для стоянки автотранспорту, залишаючи в оренді адміністративні приміщення площею 130 кв. м., орендна плата за використання яких становила 2439 грн.

Відповідно до розділу 4 договору орендар зобов'язався своєчасно вносити орендну плату, використовувати орендоване майно у відповідності до договору та призначення майна, в разі припинення договору повернути майно у належному стані.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що орендар зобов'язаний утримувати і експлуатувати орендоване майно у відповідності з правилами його експлуатації, забезпечити належний санітарний стан на орендованих об'єктах і дотримання правил техніки безпеки і пожежної безпеки, а також дотримуватись встановлених орендодавцем правил внутрішнього розпорядку.

Згідно пункту 3.1. договору орендодавець має право здійснювати контроль за належним використанням орендованого майна у відповідності до умов договору, не втручаючись в господарську діяльність орендаря.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Статтею 773 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.08.2005, 14.10.2005 та 11.01.2006 комісією ВАТ “АТП “Атлант” за участю державного інспектора пожежної охорони, створеною з метою контролю належного використання орендованих ТОВ “Альга Україна ГмбХ” приміщень та для контролю дотримання їх належного санітарного стану, правил техніки безпеки та протипожежного стану, були складені акти, згідно яких до орендованих приміщень доступу не було, вказані приміщення були закриті і не використовувались за призначенням, що створює загрозу пошкодження орендованого майна та суперечить умовам договору оренди.

Крім того, за приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з орендаря стягується плата, розмір якої встановлюється договором і яка вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Натомість суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати у період з липня 2005 року по січень 2006 року не виконувались, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 17073 грн., чим порушені умови договору оренди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування нею на протязі трьох місяців підряд.

Згідно п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Положеннями частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, системний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що порушення орендарем умов договору оренди у вигляді невнесення плати за користування майном на протязі трьох місяців підряд і користування майном всупереч договору або його призначенню надає орендодавцеві право відмовитись від договору або вимагати дострокового розірвання договору і повернення орендованого майна.

Так, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій встановлені обставини порушення відповідачем умов договору оренди, внаслідок чого позивач скористався своїм правом на дострокове розірвання договору оренди і на виконання вимог ст. 188 Господарського кодексу України на адресу відповідача (м. Київ, вул. Подвисоцького, 6-6, кв. 106 та м. Київ, вул. Пухівська, 1-а) надіслав відповідну пропозицію № 5 від 19.01.2006 про розірвання договору і повернення майна.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача щодо дострокового розірвання договору оренди № 03 від 25.07.2002 і повернення майна пред’явлені з дотриманням встановленого порядку, є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Твердження скаржника про неможливість користування орендованими приміщеннями внаслідок проведення позивачем ремонтних робіт будівлі, де вони знаходяться, не приймаються до уваги колегії суддів як не підтверджені належними і допустимими доказами і не доведені матеріалами справи, зокрема, відсутні будь-які документи, які б свідчили про звернення орендаря у встановленому законом порядку за захистом свого права на використання орендованого майна.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій в процесі вирішення спору не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України           

                                        П О С Т А Н О В И В :

           Постанову Київського апеляційного господарського суду від  14.06.2006 у справі № 3/90 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ “Альга Україна ГмбХ” –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                     Грейц К.В.

С у д д і                                                                                         Бакуліна С.В.

                                                                                                       Глос О І.