Справа № 1-34, 2008р.                                            

                В И Р О К                                             

                                    І М ' Я М                 У К Р А Ї Н И       

               20 лютого  2008 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

                       головуючого судді -                                                   Сегет Я.С.

                       при секретарі -                                                            Волошиній Л.О.                

                       з участю прокурора -                                                  Жаги Є.Г.

                       підсудного -                                                                 ОСОБА_1.

                        захисника підсудного - захисника -                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню:  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уро-

                              женця та мешканцяАДРЕСА_1, ук-

                              раїнця,  громадянина України, освіта середня, учня 1 курсу Лохвицького СПТУ №27  

                              не одруженого, не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК Укра-

                              їни,-       

                                                                      В С Т А Н О В И В  :                                                                        

        Неповнолітній ОСОБА_1., у вечірній час 23.10.2006р., за попереднім зговором із ОСОБА_3., погодившись на його пропозицію, грубо порушуючи конституційне право на недоторканність житла, передбачене ст. 30 Конституції України, переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на тає-мне заволодіння чужого майна, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і ба-жаючи їх настання, порушуючи недоторканність житла, на авто-мобілі ОСОБА_3. приїхали до господарства ОСОБА_4розташоване в с. Червона Балка Лох-вицького району, звідки викрали металевий бак та дві металеві хвіртки загальною масою 210 кг. Вка-зані металеві речі вони привезли на пункт прийому металобрухтту ТОВ « Полтаваферопром » в с. Юсківці Лохвицького району, де здали їх, отримавши за це 165 грв. Своїми навмисними діями ОСОБА_1і ОСОБА_3.  порушили недоторканність житла потерпілої ОСОБА_4. і спричинили їй матеріальну шкоду на загальну суму 165 грв.

         30.06.2005р. набув чинності Закон України від 02.06.2005р. « Про внесення змін до кодексу Ук-раїни про адміністративні правопорушення ». Цим Законом викладено в новій редакції статтю 51 КУпАП України, яка передбачила, що адміністративна відповідальність за дрібне викрадення настає, якщо винна особа посягала на всі форми власності, у тому числі й на приватну.

         Відповідно до п. 22,5 ст. 22 Закону України від 22.05.2003р. „ Про податок з доходів фізичних осіб ”, який набрав чинності 01.01.2004р. для кваліфікації злочинів або адміністративних правопору-шень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

         Станом на 23.10.2006р. дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, при-власнення чи розтрати визначено суму меншу 562,50 грв.

         В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. вину в скоєнні злочину визнав в повному об”ємі.

        Як видно з пояснень підсудного ОСОБА_1., він дійсно у вечірній час 23.10.2006р., за попере-днім зговором із ОСОБА_3., погодившись на його пропозицію, приїхали на автомобілі ОСОБА_3.  в с. Червона Балка Лохвицького району, де з господарства ОСОБА_4. викрали металевий бак та дві металеві хвіртки загальною масою 210 кг, які в подальшому привезли на пункт прийому ме-талобрухтту в с. Юсківці Лохвицького району, де здали їх і отримали за це 165 грв.

         У відповідності до ст. ст. 299, 301-1 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обста-вин справи допитом підсудного ОСОБА_1.

         Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1. суд прийшов до висновку, що вина підсудного повністю доведена.

   Суд вважає, що навмисні дії ОСОБА_1., скоєнні ним з прямим умислом, що виразились у незаконному приникненні до іншого володиння особи, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України.

         При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1. вину в скоєнні злочинів визнав, щиро розкаявся, злочин вчинив будучи нповнолітнім, по місцю проживання і навчання харак-теризується позитивно, не судимий. Дані обставини суд визнає пом”якшуючими покарання.

           Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1., судом не встановлені.

           Суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсуд-го, обставини, що пом'якшує покарання, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1. можливо без ізоляції від суспільства.

            Суд відмічає, що згідно пункту „ а „ ст. 1 Закону України від 19.04.2007р. „ Про амністію ” від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавлен-ням волі, звільняються особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми і які засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років.

            Оскільки санкція ч. 1 ст. 162 КК України передбачає покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а ОСОБА_1., на момент вчинення злочину був неповнолітнім і в судовому засіданні підсудний письмово не заперечив проти застосування до нього акту амністії, то суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1. від покарання згідно пункту „ а „ ст. 1 Закону Украї-ни від 19.04.2007р. « Про амністію ». 

            Враховуючи, що потерпіла ОСОБА_4. в судове засідання не з”явилися, то суд керую-чись вимогами ст. 291 КПК України її позовну заяву про солідрне стягнення із ОСОБА_1. і ОСОБА_3. 165 грв. матеріальної шкоди і 3000 грв. моральної шкоди, залишає без  розгляду, роз”яснивши потерпілій її право повторно звернутись до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинст-ва ( а. с. 75 ). 

            Речові докази і судові витрати по справі відсутні.

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, Законом України від 19.04.2007р. „ Про амністію ” суд, -                                                         

З А С У Д И В :

ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу в розмірі 850 ( вісімсот п»ятьдесят ) грв.

Суд застосувує до ОСОБА_1. пункт „ а „ ст. 1 Закону України від 19.04.2007р. « Про амніс-тію » і звільняє його від відбуття покарання.

            Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу суд залишає підпис-ку про невиїзд.

            Суд керуючись вимогами ст. 291 КПК України залишає без розгляду позовну заяву ОСОБА_4про солідрне стягнення із ОСОБА_1. і ОСОБА_3. 165 грв. матеріальної шкоди і 3000 грв. моральної шкоди, роз”яснивши потерпілій її право повторно звернутись до суду з позовною зая-вою в порядку цивільного судочинства.

            На вирок може бути через Лохвицький районний суд принесена апеляція до Апеляційного су-ду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок постановлено і виготовлено суддею в нарадчій кімнаті на комп”ютері.               

                               СУДДЯ                                                                                    Я. С. СЕГЕТ 

" З оригіналом згідно "  Голова суду                                                         Савинський Г.Б.

                                       Ст. секретар                                                                   Городецька С.Б.