Справа № 22-ц-190/2008 Головуючий у 1-й інстанції: Алфьоров А.М.
категорія - 2 Суддя-доповідач - Криворотенко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Криворотенка В.І., Семеній Л.І.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які приймають участь у справі - прокурора Мошкіна К.О., представника позивача Пявки Ю.М., відповідача ОСОБА_1його представника ОСОБА_2., представника арбітражного керуючого ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу прокурора м. Суми на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 грудня 2007 року у справі за позовом прокурора м. Суми в інтересах Сумської міської Ради до ОСОБА_1, Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління №7», третя особа: Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 грудня 2007 року в задоволенні вимог прокурора м. Суми в інтересах Сумської міської Ради, відмовлено.
Ухвалено після набрання рішенням законної сили, зняти заборону реєструвати право власності на нерухоме майно - будівлю АДРЕСА_1(основної будівлі "літ. А-ІІ" площею 1193,5 кв.м., сарая "літ. Е" площею 9,3 кв.м., огорожі №1-4) за ОСОБА_1, а також на будь-яку іншу особу. Знято всі інші заборони і обмеження відносно цього майна, накладені ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2006 року.
Вказане рішення прокурор м. Суми в інтересах Сумської міської Ради оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позові вимоги.
Апелянт вказує, що суд безпідставно не взяв до уваги ті обставини, що спірне майно було продано без згоди відповідного власника, окрім цього судом не вірно встановлено, що на момент визнання ДКП „ВЖЕРУ-7” банкрутом, спірне нерухоме майно належало йому.
Судом встановлено, що постановою господарського суду Сумської області від 17 квітня 2006 року по справі №6/132/05 Державне комунальне підприємство по експлуатації та ремонту житла "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління №7" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ОСОБА_4.
На момент визнання Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла "ВЖРЕУ-7" банкрутом, основні засоби, майнові активи, а саме: основна будівля "літ. А-ІІ" площею 1193,5 кв.м., сарай "літ. Е" площею 9,3 кв.м. та огорожа №1-4 за адресою АДРЕСА_1належали банкруту та обліковувались на його балансі, а значить і підлягали реалізації в процесі ліквідаційної процедури, відповідно до ст. 26,30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вказані обставини підтверджуються постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2007 року, ухваленої по справі за позовною заявою Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла "ВЖРЕУ-7" до Комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації", Сумської міської Ради про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності.
22 вересня 2006 року між Державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житла "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління №7", в особі ліквідатора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме: основної будівлі "літ. А-ІІ" площею 1193,5 кв.м., сарая "літ. Е" площею 9,3 кв.м., огорожі №1-4., проведено розрахунок та передано покупцю нерухоме майно, придбане згідно договору.
Заслухавши пояснення представника апелянта, інших сторін у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з передачею справи на новий розгляд виходячи зі слідуючого.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна від 22 вересня 2006 року державне комунальне підприємство по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління №7» в особі ліквідатора ОСОБА_4 продало, а громадянин ОСОБА_1. купив нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1, що складається з основної будівлі загального призначення площею 1193,5 кв.м., сарая "літ. Е" площею 9,3 кв.м., огорожі №1-4.
Прокурор м. Суми звертаючись з позовом до суду в інтересах Сумської міської ради просив визнати даний договір недійсним та повернути дане майно Сумській міській раді.
Рішенням місцевого суду в даній справі відмовлено в задоволенні позову прокурора і фактично підтверджено правомірність придбання майна ОСОБА_1
Під час апеляційного перегляду колегією суддів було встановлено, що 1 вересня 2006 року тобто до укладення договору купівлі-продажу, Управління майна комунальної власності Сумської міської ради на підставі договору оренди передало в оренду Приватному виробничо-комунальному підприємству „Рубін” частину приміщень будівлі по АДРЕСА_1 площею 358,4 м2. 27 березня 2007 року сторони по вказаному вище договору оренди прийняли відповідні зміни до даного договору, який діє і на сьогодні.
В судовому засіданні представник арбітражного керуючого ОСОБА_3. та відповідач ОСОБА_1. не заперечували, що частину проданого приміщення орендує вказане вище підприємство.
У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що рішенням суду в даній справі вирішено питання про права і обов'язки особи - орендаря спірного майна, яка не брала участі у справі. Тому відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України це є безумовною підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.
Крім того під час апеляційного перегляду було встановлено, що суд розглядаючи справу не дослідив статутні документи ВЖРЕУ-7, не з'ясував звідки з'явилося у нього спірне майно, обсяг повноважень ВЖРЕУ - 7 щодо цього майна, хто був його власником на момент продажу 22 вересня 2006 року і чому воно передавалося в оренду 1 вересня 2006 року не ВЖРЕУ - 7, а Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради, не прослідкував долю рішень господарських суддів щодо спірного майна. Не з'ясування даних обставин також позбавляє апеляційний суд можливості прийняти рішення по суті.
Під час нового розгляду суд повинен залучити до справи Приватне виробниче комерційне підприємство „Рубін”, з'ясувати вказані вище обставини і з врахуванням встановленого прийняти відповідне рішення.
Керуючись ст. ст.303, п.5 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.311, ст. 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора м. Суми задовольнити частково, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 грудня 2007 року скасувати, справу надіслати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили але може бути оскаржена на протязі двох місяців до Верховного Суду України з часу її проголошення.
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Криворотенка В.І., Семеній Л.І.