Справа№ 2-а-3293/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 березня 2011 року                                                                                                місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :

головуючого  –судді Пахолюка А.М.

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Луцького району Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Луцького району Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі - ВДАІ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою про адміністративне правопорушення АС1 №072010 від 11.02.2011 року інспектора ВДАІ Штиня М.М. його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 520 грн.

Вважає, що дана постанова є передчасною та необґрунтованою оскільки, винесена з порушенням вимог закону.

Просить суд визнати недійсною зазначену постанову.

Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав з підстав, в ній зазначених.       

           Представник відповідача в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи.    

          Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача по наявних матеріалах справи, що відповідає вимогам ч.4 ст.128 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно ч 2. ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 15 січня 2011 року інспектором ВДАІ Лазаруком О.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення АС1 №100503 відносно позивача ОСОБА_1 за порушення п.п. 1.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.9 ст.133-1 КУпАП (а.с.7).   

Постановою АС1 №072010 від 11.02.2011 року т.в.о. начальника ВДАІ Штиня М.М., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.133-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 520 грн. (а.с.4).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач не був згідний із зазначеним порушенням, про що зазначив у відповідній графі протоколу.

Із змісту ст.256 КУпАП вбачається, що в протоколі про адміністративне правопорушення обов’язково зазначається суть адміністративного правопорушення.

Інспектор ВДАІ в протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що позивачем порушено вимоги п.1.5 ПДР, а саме те, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів в таксі, не пройшовши щозмінного передрейсового медичного огляду та огляду передрейсового технічного стану транспортного засобу.

Згідно п.п.1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Із матеріалів справи вбачається, що автомобіль, яким керував позивач ще 15.01.2011 року пройшов технічний огляд 15.01.2011 року (а.с.5).  

Враховуючи наведене, суд вважає, що доказів того, що позивач під час перевезення пасажира в таксі порушив вимоги п.п.1.5 ПДР немає.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач, як посадова особа, що винесла оскаржувану постанову, не з?ясував всіх обставин, які мають значення для справи, як цього вимагає ст. 280 КУпАП, зокрема, не було з?ясовано об?єктивну сторону порушення.

Таким чином, оскільки відповідач не навів переконливих та достатніх доказів вини позивача у скоєні зазначеного в постанові порушення, не зміг спростувати його доводів, то  суд приходить до висновку, що оскаржувана позивачем постанова є протиправною, а тому її слід скасувати.

Вимога позивача про визнання недійсною постанови позивача не передбачена ч.2 ст.162 КАС України, а тому не підлягає до задоволення.  

          Керуючись ст.ст. 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, на підставі   ст.ст. 256, 268, 280, 283 КУпАП суд,  -

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову серії АС1 №072010 від 11.02.2011 року тимчасово виконуючого обов?язки начальника Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Луцького району Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області Штиня Миколи Миколайовича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 520 (п?ятсот двадцять) грн.

В решті вимог відмовити.

           Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                                     А.М. Пахолюк