ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 р. | № 32/205 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ЗАТ “Севастопольська рибодобувна компанія” |
на постанову | від 12.05.2006 Київського апеляційного господарського суду |
у справі | №32/205 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | Акціонерного товариства зі спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S” |
до | 1.Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України 2.Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного рибальства” 3.ЗАТ “Севастопольська рибодобувна компанія” |
про | визнання недійсними актів та зобов’язання вчинити дії |
за участю представників сторін |
від позивача: | Макєєнко О., дов. |
від відповідача 1: | у засідання не прибули |
від відповідача 2: | Горчаков С.В., дов. |
від відповідача 3: | Белов А.О., дов. |
від Мінагрополітики України: | Лавренова Н.О., дов. |
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство зі спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S” (надалі скорочено АТ “FRANSOV S.A.S”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України, Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного рибальства” (надалі скорочено –ДП “СУОР”), Закритого акціонерного товариства “Севастопольська рибодобувна компанія” про визнання частково недійсним наказу Державного департаменту рибного господарства України №207 від 07.12.2002 в частині передачі з балансу ДП “СУОР” на баланс ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” морського транспортного засобу БАТМ “Григорій Ковтун” (нова назва –“Київська Русь”); визнання недійсним акту приймання-передачі зазначеного судна від 21.02.2003; зобов'язання ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” повернути ДП “СУОР” морське судно БАТМ “Григорій Ковтун” (нова назва –“Київська Русь”).
Позов мотивовано тим, що АТ “FRANSOV S.A.S” є кредитором ДП “СУОР”, борг якого визнано боржником і становить 974128,29 доларів США станом на 10.05.2001.
На виконання забезпечення боргу кредитор і боржник уклали угоду застави морського судна БАТМ “Григорій Ковтун” серійний номер 539, державний номер М370033, вартість якого у договорі визначено в сумі 1959272,81 грн. (державний реєстр застави судна від 23.05.2001).
7 грудня 2002 року Державний департамент рибного господарства Міністерства аграрної політики України видав наказ №207, пунктом 3 якого зобов'язав ДП “СУОР” передати на баланс ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” БАТМ “Григорій Ковтун” з судновим майном згідно балансової вартості на дату передачі.
На виконання цього наказу 21.02.2003 ДП “СУОР” передало, а ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” прийняло згадане судно, про що було складено відповідний акт. Згодом судно було перейменоване, теперішня назва судна –“Київська Русь”.
Позивач вважає, що п. 3 наказу Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 07.12.2002 порушує право заставодавця і відповідно до ст. 58 Закону України “Про заставу” є недійсним.
Рішенням від 23.06.2005 господарського суду м. Києва (суддя Хрипун О.О.) позовні вимоги задоволено: визнано недійсним наказ Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України №207 від 07.12.2002 в частині передачі з балансу ДП “СУОР” на баланс ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” морського транспортного засобу БАТМ “Григорій Ковтун” (нова назва –“Київська Русь”); визнано недійсним акт приймання-передачі судна БАТМ “Григорій Ковтун” від 21.02.2003, складений між ДП “СУОР” та ДП “Севастопольська рибодобувна компанія"; зобов'язано ЗАТ “Севастопольська рибодобувна компанія” повернути ДП “СУОР” морський транспортний засіб БАТМ “Київська Русь” (попередня назва –“Григорій Ковтун” –серійний номер 539, рік побудови 1983, державний номер М370033).
Провадження у справі щодо ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” припинено на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду мотивовано встановленням обставини порушення права позивача пунктом 3 оспорюваного наказу та відповідністю позову положенням ст. 58 Закону України “Про заставу”.
Постановою від 12.05.2006 Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Андрієнка В.В. –головуючого, Малетича М.М., Студенця В.І.) рішення суду першої інстанції частково скасував та прийняв нове рішення, а саме: позов задоволено частково; визнано недійсним наказ Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України №207 від 07.12.2002 в частині передачі з балансу ДП “СУОР” на баланс ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” морського транспортного засобу БАТМ “Григорій Ковтун” (нова назва – “Київська Русь”); зобов'язано ЗАТ “Севастопольська рибодобувна компанія” повернути ДП “СУОР” морський транспортний засіб БАТМ “Київська Русь” (попередня назва –“Григорій Ковтун” –серійний номер 539, рік побудови 1983, державний номер М370033). Провадження у справі в частині визнання недійсним акту приймання-передачі судна БАТМ “Григорій Ковтун” від 21.02.2003, складеного між ДП “СУОР” та ДП “Севастопольська рибодобувна компанія", припинено. Провадження у справі щодо ДП підприємства “Севастопольська рибодобувна компанія" припинено.
Постанова апеляційної інстанції мотивована правомірністю рішення суду першої інстанції в частині визнання п. 3 оспорюваного наказу та повернення судна, а щодо вимог про визнання недійсним акту приймання-передачі судна БАТМ “Григорій Ковтун” від 21.02.2003 непідвідомчістю їх господарським судам.
Ухвалою від 09.06.2006 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою ЗАТ “Севастопольська рибодобувна компанія”, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови у справі як таких, що не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам у справі, та направлення справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та Міністерства аграрної політики України, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу ст.ст. 8, 19 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судовими інстанціями, що розглядали справу, 07.12.2002 Державний департамент рибного господарства Міністерства аграрної політики України видав наказ №207, пунктом 3 якого зобов’язав ДП “СУОР” передати на баланс ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” БАТМ “Григорій Ковтун” з судновим майном згідно балансової вартості на дату передачі.
На виконання цього наказу 21.02.2003 ДП “СУОР” передало, а ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” прийняло згадане судно, про що було складено відповідний акт. Згодом судно було перейменоване, теперішня назва судна –“Київська Русь”.
З вступної та констатуючої частини наказу Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України №207 від 07.12.2002 вбачається, що наказ відноситься до акту внутрішньої організаційно-господарської діяльності, визначеної у п.п. 6, 7 ст. 3 Господарського кодексу України як відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Відповідно до п. 2 ст. 176 Господарського кодексу України організаційно-господарські зобов’язання можуть виникати: між суб’єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб’єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб’єкта; між суб’єктами господарювання, які разом організовують об’єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об’єднань чи товариств; між суб’єктами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством; в інших випадках, передбачених цим Кодексом, іншими законодавчими актами або установчими документами суб’єкта господарювання.
Виданий Державним департаментом рибного господарства Міністерства аграрної політики України наказ №207 від 07.12.2002 вимагає від ДП “СУОР” передати на баланс ДП “Севастопольська рибодобувна компанія” БАТМ “Григорій Ковтун” з судновим майном згідно балансової вартості на дату передачі.
При зверненні з позовом позивач доводив, що АТ “FRANSOV S.A.S” є кредитором ДП “СУОР”, борг якого визнано боржником і становить 974128,29 доларів США станом на 10.05.2001.
На виконання забезпечення боргу кредитор і боржник уклали угоду застави морського судна БАТМ “Григорій Ковтун” серійний номер 539, державний номер М370033, вартість якого у договорі визначено у сумі 1959272,81 грн. (державний реєстр застави судна від 23.05.2001).
Позивач вважає, що п. 3 наказу Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 07.12.2002 порушує право заставодавця і відповідно до ст. 58 Закону України “Про заставу” є недійсним.
Стаття 58 Закону України “Про заставу” передбачає: якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійсним судом чи арбітражним судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 цього ж закону (чинного на момент видання оспореного позивачем наказу) у разі припинення права власності на заставлене майно чи припинення заставлених майнових прав у зв’язку з рішенням державного органу або органу місцевого чи регіонального самоврядування, не спрямованим безпосередньо на вилучення заставленого майна чи заставлених майнових прав, в тому числі рішенням про вилучення земельної ділянки, на якій розташовано заставлені будинок, інші будівлі, споруди чи багаторічні насадження, збитки, завдані заставодержателю в результаті цього рішення відшкодовуються заставодержателю в повному обсязі цими органами. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом, арбітражним судом.
Тобто законом гарантовано права заставодержателя, яким судові інстанції у даній справі визнали позивача на підставі договору від 22.05.2001, укладеного між ДП “СУОР” і позивачем, та застави БАТМ “Григорій Ковтун”, зареєстрованої 23.05.2001 Севастопольською філією ДП “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в порядку, передбаченому ст. 15 Закону України “Про заставу”.
Наведені обставини визнані доведеними на підставі наявних у справі доказів. Касатор не навів порушень судовими інстанціями вимог процесуального і матеріального права щодо предмету спору –правомірності наказу Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України щодо передачі майна, що знаходиться у Державному реєстрі застав, іншому підприємству, яке не є заставодавцем; а також не спростував існування боргу ДП “СУОР” перед позивачем та права на заставу позивача на майно, зазначене в оспореному наказі.
Оскільки предмет позову не стосується обставин відчуження державного майна, посилання касатора на порушення інтересів Фонду державного майна України не можна визнати обґрунтованим.
Також судова колегія визначає, що обставини існування застави державного майна і боргу державного підприємства перед позивачем, зареєстрованим у Республіці Франції, згідно зі ст. 219 ГК України вимагають врегулювання відповідно до чинного законодавства з метою усунення порушення інтересів України, чого оспореним наказом не досягнуто.
На підставі викладеного судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції у справі.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2006 у справі №32/205 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький