ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7745/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
при секретаріЄдаменок І.В.
за участю:
від позивача –
від відповідача - Комбаров О.Ю.,
ОСОБА_4(дов. у справі);
ОСОБА_5;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_5 про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
05 липня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ у Бабушкінському районі), в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_5 кошти у сумі 1210,13 грн. з податку на доходи фізичних осіб від отриманого відповідачем доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що гр.ОСОБА_5 15.04.2010 року було надано до податкового органу декларацію про доходи за 2009 рік та задекларовано дохід, одержаний у вигляді успадкованого майна від членів сім’ї, що не є спадкодавцем першого ступеня споріднення. Оподаткування доходу, отриманого гр.ОСОБА_5 на протязі 2009 року у вигляді успадкованого майна, проводиться згідно п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.03 року за ставкою 5% від об’єкту оподаткування; на підставі цієї норми закону податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.10р. №0002391701/0, яким гр.ОСОБА_5 нараховано до сплати податкове зобов’язання за платежем: податок з доходів найманих працівників в розмірі 9003,34 грн.; у зв’язку із частковою сплатою відповідачем податкового боргу на суму 7793,21 грн. у нього станом на 24.04.2001 року існує заборгованість в сумі 1210,13 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 07.07.2011 року відкрито провадження у справі №2а/0470/7745/11, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.07.2011р.
У зв’язку із необхідністю витребування додаткових документів в судовому засіданні 19.07.2011р. оголошено перерву до 29.07.2011р.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що позов не визнає з тих підстав, що ним в повному обсязі був сплачений податок за ставкою 5% від вартості успадкованого майна, задекларованого у декларації про доходи на суму 155846,17 грн., що склав 7793,21 грн.; зазначена позивачем в позові сума отриманого відповідачем доходу у розмірі 180066,78 грн. не відповідає дійсності, оскільки в неї включено компенсаційні рахунки, які успадкував відповідач, які не є об’єктом декларування, так як оподаткування компенсаційних виплат не передбачено законодавством.
Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
27 жовтня 2009 року відповідач отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2160, 2157, 2155, 2163, які видані державним нотаріусом Магдалинівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Сушко В.Б., спадкова справа 238/2009 р. Згідно цих свідоцтв відповідач отримав спадкове майно, яке складається з: земельної ділянки, площею 7,450 га, розташованої на території КДСП «Хлібороб» Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, вартістю – 103 175, 35 грн.; земельної ділянки, площею 0,850 га, розташованої на території АДРЕСА_1, вартістю – 21 477,82 грн.; будинку, господарських будівель, споруди (А –будинок, житловою площею 26,10 кв.м., загальною площею 48,90 кв.м., площею земельної ділянки 136,36 кв.м. під забудовами, Б – сарай, В – сарай, ПГ,г – погріб з шийкою, Д- вбиральня, К – колодязь), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю – 31 211 грн.; грошових внесків з усіма нарахованими відсотками та всіма видами нарахованих компенсацій, які знаходяться на зберіганні у Відкритому акціонерному товаристві Державний ощадний банк України філія – Магдалинівське відділення №2997 смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області на рахунку №НОМЕР_1, компенсаційних рахунках №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, № НОМЕР_4, №НОМЕР_5 на загальну суму 24 201,50 грн.
Правила оподаткування доходів фізичних осіб встановлені Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", який набрав чинності з 01.01.2004 року. Згідно п. 13.4. ст. 13 вказаного закону особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
У відповідності до п. 1.2. ст. 1 цього закону дохід – сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу в розумінні п.п. 4.2.14. п. 4.2. ст. 4 вказаного закону, включається дохід у вигляду вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами ст. 13 зазначеного закону.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.
Як вбачається зі справи, 15 квітня 2010 року відповідач надав позивачу декларацію про доходи, одержані ним з 1 січня по 31 грудня 2009 року, в якій визначив суму одержаного доходу у вигляді спадщини на загальну суму 155 864,17 грн., з якої сплатив податок у сумі 7793,21 грн.
Вказані вище обставини справи сторонами не заперечуються.
Між тим, податковим органом згідно відомостей, викладених у довідці ВАТ Державний ощадний банк України філія Магдалинівське відділення №2997 щодо успадкованих відповідачем компенсаційних рахунків на суму 24 201,50 грн., винесено 06.09.2010 року податкове повідомлення-рішення №0002391701/0 про визначення відповідачу податкового зобов’язання за платежем: податок з доходів найманих працівників у розмірі 9003,34 грн., яке направлене відповідачу поштовим листом 27.09.2010 року, про що свідчить поштовий фіскальний чек, однак не вручене гр.ОСОБА_5 у зв’язку з закінченням терміну зберігання листа у відділенні поштового зв’язку.
08.12.2010 року позивач направив відповідачеві першу податкову вимогу №1/10 на суму податкового зобов’язання у розмірі 1210,13 грн., яка була направлена відповідачеві поштовим листом, що підтверджується фіскальним чеком, однак не вручена гр.ОСОБА_5 у зв’язку з закінченням терміну зберігання листа у відділенні поштового зв’язку.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", в ст.10 якого визначені їх функції і у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
Через несплату відповідачем суми податку з доходів від успадкованого майна, а саме: коштів на компенсаційних рахунках у банках на суму 24 201,50 грн., в розмірі 1210,13 грн., податковим органом подано даний позов.
У відповідності до вимог п.п.4.3.23 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються і не підлягають відображенню в його річній податковій декларації суми виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.
Аналіз наведеної норми доводить, що до складу оподаткованого доходу не включаються суми не виплачених грошових заощаджень і грошових внесків.
При судовому розгляді справи, судом встановлено, що відповідач отримав у спадщину майно у вигляді грошових заощаджень і грошових внесків, які були вкладені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та компенсаційні вклади, що також підтверджується матеріалами справи, зокрема, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, та не було спростовано позивачем.
До теперішнього часу відповідач фактично не отримав суми по вказаним грошовим заощадженням і грошовим внескам, що сторонами не заперечувалось.
Таким чином, спадщина у вигляді знецінених грошових внесків, вкладених в установи Ощадного банку до 2 січня 1992 року, є лише правом на отримання коштів, тому не є доходом та незважаючи на включення відповідачем отриманої спадщини у вигляді таких заощаджень до декларації про доходи, не підлягає оподаткуванню і не підлягає відображенню в їх річній податковій декларації.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За таких обставин, податкове повідомлення №0002391701/0 від 06.09.2010 року в частині визначення податку з доходів найманих працівників в сумі 1210,13 грн. не може вважатися обґрунтованим та законним, відповідно позовні вимоги щодо стягнення суми податку з доходів фізичних осіб зі спадщини, отриманої у вигляді вкладів у банку на суму24 201,50 грн., не підлягають задоволенню.
У справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст.94 КАС України).
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_5 про стягнення коштів - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 02.08.11р.
Суддя
С.В. Ніколайчук