ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7267/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
при секретаріПрокопенко О.А.
за участю:
від позивача:
від відповідача: не з’явився (належно повідомлений);
Шароваров О.В.,
Бондаренко К.А. (дов. у справі);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Обласне комунальне підприємство культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
ВСТАНОВИВ:
01 липня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» про стягнення з відповідача на користь фонду адміністративно-господарські санкції у розмірі 352 400,88 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 82 673,04 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за не здійснення працевлаштування інвалідів.
Ухвалою суду від 04.07.2011р. відкрито провадження у справі №2а/0470/7267/11 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.07.11р. В подальшому розгляд справи відкладався на 26.07.11р.
Позивач в жодне судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений, докази чого наявні у справі, причин неявки в судове засідання не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і у запереченнях на такий зазначив, що Фонд соціального захисту інвалідів незаконно застосував адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, оскільки ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення; вказав також, що позивач пропустив без поважної причини встановлений ст.99 КАС України річний строк для звернення до адміністративного суду та не просив його поновити.
Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч. 2 ст. 49 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).
Заслухавши присутніх представників відповідача, дослідивши матеріали справи, подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:
відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі ст.20 цього ж Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1767 з подальшими змінами та доповненнями, встановлено, що підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом.
Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним. Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.
Як вбачається зі справи, відповідно до звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік від 30.03.2009р. середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві в 2008 році складала 29 366,74 грн.
Згідно даних, наданих відповідачем у звіті за 2008 рік, форма №10-ПІ, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007р. №42, вбачається, що при середньообліковій чисельності працюючих на підприємстві відповідача в 2008 році - 442 осіб та виходячи з нормативу, передбаченого ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", у відповідача мало бути працевлаштовано 18 інвалідів.
При цьому, відповідно до розділу 2 зазначеного звіту на підприємстві протягом 2008 року працювало 6 інвалідів.
Частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачений розмір адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативів робочих місць для інвалідів, встановленого ст. 19 цього Закону.
Сплату адміністративно-господарських санкцій та пені підприємства, установи і організації, в тому числі підприємства та організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводиться відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Фонд соціального захисту інвалідів України діє відповідно до Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.12.2001р. №1767 та Положення "Про Фонд соціальної захищеності інвалідів України", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18.07.1991р. № 92.
Згідно Положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 21.05.2011р. №81, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи - Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи.
Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, здійснює контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, претензійно-позовну роботу у судах різних інстанцій.
За результатами проведеної позивачем планової невиїзної перевірки ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» стану виконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2010р. на підставі наданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма 10-ПІ) за 2008р. складено акт перевірки від 31.03.11р. №205, в якому зафіксовано, що у рядку 06 звіту «сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» відповідачем самостійно не нараховані адміністративно-господарські санкції в сумі 352400,88 грн., у зв’язку із чим йому запропоновано терміново перерахувати до Державного бюджету вказані санкції та самостійно розраховану згідно ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" пеню.
Відсутність сплати відповідачем до 16.04.09р. адміністративно-господарських санкцій (352400,88 грн.) та пені (82673,04 грн.), розрахунок яких додано до позовної заяви, за 12 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, стала підставою подання даного позову про стягнення цих штрафних санкцій в судовому порядку.
Твердження відповідача про порушення позивачем при поданні позову вимог ст.99 КАС України не приймаються судом до уваги, оскільки правопорушення, на підставі якого подано позов, було виявлено позивачем за результатами проведеної 31.03.11р. перевірки, тому факт пропуску річного строку звернення позивача з позовом до суду відсутній.
ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» є неприбутковою організацією, оскільки його діяльність не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів. Основна діяльність театру не має на меті одержання прибутку, підприємство утримується за рахунок коштів обласного бюджету, про що, зокрема, свідчить довідка ГУ ДК України у Дніпропетровській області від 11.07.11р. №01-19/281-6600.
У ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено, що положення цієї статті не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів.
Відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70, у разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно - господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел, відповідно до законодавства.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції не виплачуються підприємствами, установами і організаціями, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також неприбутковими організаціями.
Крім того, судом з’ясовано та підтверджено відповідачем документально (відповідні листи наявні у справі), що згідно наданого відповідачем звіту по формі № 3-ПН підприємство у 2008 році останнє повідомляло Центр зайнятості Кіровського району м.Дніпропетровська про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та про потребу в працівниках, тобто іншими словами, що є вакансії для осіб з обмеженими фізичними можливостями, а саме: бухгалтер, тобто фактично створено робоче місце для інваліда та його працевлаштування, проте бажаючих працювати на зазначеній посаді, не виявилося.
Також, протягом 2008 року директор ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» звертався до обласного, районних центрів зайнятості, обласного фонду інвалідів щодо сприяння у підборі кадрів з числа осіб з обмеженими фізичними можливостями з метою їхнього працевлаштування у театрі та з клопотанням постійно надавати інформацію про вказану категорію осіб, що звертаються щодо працевлаштування, направляв листи до осіб – інвалідів із запрошенням на співбесіду щодо працевлаштування в театрі.
Викладене свідчить про те, що відповідачем було виконано всі вимоги, які передбачені чинним законодавством України, щодо організації та створення робочих місць для інвалідів, а сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих інвалідів ще не є безспірною ознакою наявності відповідальності ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету», яка могла настати лише у випадку не вчинення останнім прямо передбачених законодавством заходів.
Упродовж 2008 року Центр зайнятості Кіровського району м.Дніпропетровська, іншими державними та громадськими структурами, у тому числі і Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не було направлено на підприємство жодного інваліда.
Докази протилежного суду не надано, як і доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство відповідача з метою працевлаштування і відмови останнього в такому працевлаштуванні.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, згідно якої орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, відповідач виконував свої обов'язки в межах наданих йому державою повноважень, а тому суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на усе вищенаведена, враховуючи те, що відповідачем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а також те, що інваліди не були працевлаштовані із незалежних від відповідача причин, що відповідач, який повністю фінансується з обласного бюджету і є неприбутковою організацією, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
У справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст.94 КАС України).
Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 01.08.11р.
Суддя
С.В. Ніколайчук