Справа № 2-4703/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"31" січня 2011 р. Шевченківський  районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді               Пономаренко Н.В.

при секретарі                                   Оленченко Н.М.

з участю позивача                                 ОСОБА_1

відповідачки                                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,-

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачкою, посилаючись на те, що вони не мають спільного бюджету, не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства.  Між ними припинені подружні стосунки, сім'я фактично розпалась, примирення між ними неможливе.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити з викладених в ньому підстав. Пояснив, що шлюб носить формальний характер, проти примирення заперечує, посилається на те, що причиною розірвання шлюбу є конфлікти в сім»ї, різні погляди на життя, спроби до примирення і взаємо порозуміння ні до чого не привели. Все вищезазначене вказує на неможливість і взаємне небажання спільного проживання разом з відповідачкою.

Відповідачка  проти розірвання шлюбу не заперечувала, але пояснила, що дійсно причиною розпаду їхньої сім»ї є різні погляди на життя та взаємне небажання жити однією сім»єю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України  позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що  подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі  з 30 липня 2008 року (а.с.4).  Від цього шлюбу мають дочку ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

           Через наявність різних поглядів на спільне життя, відсутність почуття кохання, з квітня 2009 року сторони не ведуть спільного господарства і не підтримують подружні стосунки, проживають окремо, їхня неповнолітня дитина проживає з літа 2010 року та на даний час із позивачем та його батьками, відповідачка надає допомогу на утримання дитини, приймає участь у її вихованні. Сторони намірів примирення та зміни своїх прізвищ не висловили.

          За таких обставин, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, неповнолітньої доньки, що мають істотне значення.

Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110,112 Сімейного Кодексу України, ст. ст.10, 57, 60, 174, 209, 213-215, 218, 292-294 ЦПК України суд ,-

вирішив:

позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 30 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  у  Відділі реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 1068 - розірвати.

Прізвища після розірвання шлюбу  сторонам залишити без змін.

             Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва  через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Суддя :