РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"25" липня 2011 р. Справа № 17/5007/24/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Гулова А.Г. ,
суддя Маціщук А.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Газенерго"
на рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 р.
у справі № 17/5007/24/11 (суддя Шніт А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Отделстрой-Центр"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Газенерго"
про стягнення 3256,56 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 р. у справі №17/5007/24/11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Отделстрой-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Газенерго" про стягнення 3256,56 грн. задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Отделстрой-Центр" 3256,56грн. - заборгованості, 102,00грн. - витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи вищезазначене рішення, місцевий суд виходив з того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Отделстрой-Центр" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" (постачальник) було укладено договір №425 від 26.01.2010р. поставки природного газу та додаткову угоду №2 від 15.03.2010р. до договору №425 від 26.01.2010р. поставки природного газу.
Місцевий суд зазначає, що всупереч умовам укладеного договору, відповідачем не було виконано належним чином свої зобов'язання по передачі позивачу природного газу. У зв'язку з цим, створилась заборгованість перед позивачем в сумі 3256,56грн. попередньої оплати. Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки між сторонами станом на 31.08.2010р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками.
Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З урахуванням встановлених обставин справи та положень чинного законодавства, місцевий суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся Газенерго" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 р. у справі №17/5007/24/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Отделстрой - центр».
Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок недоведеності обставин, які мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, скаржник враховує наступне.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.04.2011р. про порушення провадження у справі по справі № 17/5007/24/11, розгляд справи було призначено на 05.04.2011р. та зобов'язано відповідача надати відзив на позов, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, перевірити розрахунок позовних вимог, наявні заперечення обґрунтувати документально (з посиланням на конкретні норми закону), забезпечити проведення звірки розрахунків з позивачем.
Проте, як зазначає скаржник, відповідач не мав можливості надати обґрунтований відзив на позов, оскільки в порушення ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надіслав на адресу відповідача документи додані до позовної заяви.
Також, апелянт звертає увагу, що директор ТОВ «Полісся ГазЕнерго»ОСОБА_1., який є єдиним представником відповідача не мав можливості в період розгляду справи реалізувати свої права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, так як на час розгляду знаходився в СІЗО, що підтверджується довідкою про звільнення, виданою 01.06.2011р.
Крім того, апелянт вважає, що господарський суд Житомирської області грубо порушив права відповідача, розпочавши розгляд справи по суті без повідомлення належного представника відповідача.
Скаржник наголошує на тому, що у зв'язку з тим, що відповідач був позбавлений права надати свої пояснення та заперечення по розгляду справи, судом було враховано лише думку позивача, у зв'язку з чим вирішив, що заборгованість відповідача складає 3256,56 грн.
З огляду на викладене вище, скаржник рахує, що рішення місцевого суду є необгрунтованим та незаконним, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
В свою чергу, від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Отделстрой-Центр" надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити рішення господарського суду Житомирської області без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На спростування доводів апелянта, позивач вказує наступне.
До позовної заяви були додані документи, що підтверджують факт направлення на адресу відповідача копій позовних документів.
Факт наявності заборгованості підтверджується актом звірки розрахунків та претензією, яку позивач направляв відповідачу та не заперечується відповідачем.
Господарським судом Житомирської області жодним чином не було порушено вимог ст. 104 Господарсько-процесуального кодексу України, бо відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.
Відповідач, заздалегідь маючи інформацію про наявність боргу перед позивачем, не розглянув претензії позивача, фактично уникав виконання грошових зобов'язань перед позивачем з лютого 2010 року.
25 липня 2011 року в судове засіданняя Рівненського апеляційного господарського суду представники сторні не з'явилися.
Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 69-70), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Отделстрой-Центр" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" (постачальником) було укладено договір №425 від 26.01.2010р. поставки природного газу та додаткову угоду №2 від 15.03.2010р. до договору №425 від 26.01.2010р. поставки природного газу (а.с. 15-17).
Згідно з п.6.2 вищезазначеного договору, сторони погодили, що позивач здійснює 100% попередню оплату за природний газ, який передається по даному договору, до 20 числа місяця, який передує місяцю поставки, без направлення рахунку.
Відповідно п.п.2.1 та 2.1.1 вищезазначеного договору, сторони передбачили, що відповідач передає позивачу природний газ в об'ємі до __куб м. з 26.01.2010р. до 2010р. включно. Об'єм газу, який планується поставити по даному договору у кожному календарному місяці (далі "місяць поставки") складає: січень - 0,484 тис. куб.м, лютий - 2,3 тис. куб.м (далі - "Плановий об'єм поставки). Місце використання газу: вул. Миколаївська, 23, м. Маріуполь.
В пунктах 1 та 2 додаткової угоди №2 від 15.03.2010р. до договору №425 від 26.01.2010р. поставки природного газу сторони погодили п.п. 2.1 викласти в наступній редакції: "відповідач передає позивачу природний газ в об'ємі до___куб.м з 26.01.2010р. до 30.04.2010р. включно.", та доповнити п. 2.1.1 договору наступним абзацом: "Об'єм газу, який планується поставити по даному договору в квітні 2010р.складає 1,0 тис. куб.м".
Строк дії договору сторони встановили в п.11.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 15.03.2010р.) з 26.01.2010р. по 30.04.2010р. включно, а в частині проведення фінансових розрахунків - до їх повного виконання.
На виконання умов укладеного договору, позивач в період з 10.02.2010р. по 18.03.2010р. перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за природний газ кошти в розмірі 10692,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №19 від 10.02.2010р., №25 від 17.02.2010р., №49 від 18.03.2010р. та актом звірки між сторонами станом на 31.08.2010р.(а.с.30, 40-41).
В свою чергу, відповідачем свої договірні зобов'язання не були виконані належним чином. Внаслідок чого створилась заборгованість перед позивачем в сумі 3256,56грн. попередньої оплати. Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом звірки між сторонами станом на 31.08.2010р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками (а.с. 30).
Аналізуючи встановлені обставини справи, слід враховувати наступні положення чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ГПК України, фактичні дані, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1ст. 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
У відповідності до п. 1 ст. 267 ГК України, договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з вимогою (претензією) від 01.10.2010р. за №824/4 (а.с. 12, 13) до відповідача про повернення грошових коштів сплачених в якості попередньої оплати за природний газ, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Отже, виходячи із встановлених обставин справи, очевидним є те, що зобов'язання відповідача щодо передачі позивачу природного газу на умовах розділів 2- 4 договору №425 від 26.01.2010р. поставки природного газу та додаткової угоди №2 від 15.03.2010р. на ту суму, яка була попередньо виплачена позивачем, не виконано. Матеріалами справи підтверджується факт попередньої оплати за поставку товару на суму 3256,56 грн.
Разом з тим, в матеріалах справи вісутні будь-які докази, зокрема, накладні, які б належним чином засвідчували факт поставки відповідачем позивачу природного газу на суму попередньої оплати.
Враховучи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, доводи апелянта спростовуються. Оскільки, останнім не лише не виконано свого договірного зобов'язання щодо поставки товару на вказану суму, але й не повернуто позивачу кошти в розмірі 3256,56 грн., які попередньо були сплачені позивачем за поставку природного газу, як того вимагає ч. 2 ст. 693 Цивільного колексу України. Будь-які докази на підтвердження таких дій зі сторони відповідача в матеріалах справи відсутні.
З врахуванням викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Отделстрой-Центр" є обгрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Газенерго" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 р. у справі №17/5007/24/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Газенерго" - без задоволення.
2. Справу № 7/5007/24/11 направити в господарський суд Житомирської області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.