КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2011 № 9/69
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Шипка В.В.
Суліма В.В.
при секретарі:
за участі представників:
позивача: ОСОБА_1. –дов. № 87 від 01.07.2011 р.;
відповідача: ОСОБА_2. – дов. № 08-0/07-20 від 12.11.2009 р.;
ОСОБА_3. – дов. № 08-0/07-53 від 07.04.2011 р.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень”
на рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2011 р.
у справі № 9/69 (Суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень”
до відповідача: ПАТ „Банк інвестицій та заощаджень”
про стягнення боргу за кредитом
ВСТАНОВИВ:
14.03.2011 ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень” звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до ПАТ „Банк інвестицій та заощаджень” про стягнення боргу за кредитом у розмірі 1369472,68 доларів США , з яких 1000000, 00 доларів США - сума основної заборгованості, 266097,08 доларів США – борг за процентами, 4663, 19 доларів США – пені за несвоєчасне повернення процентів за кредит, 86054, 79 доларів США – 3% річних на борг за кредитом, 12657, 62 доларів США, -3% річних на борг за процентами, в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на час винесення рішення.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на те, що ним надано відповідачу міжбанківський кредит згідно Договору від 20.09.2007 № 1293 МВК/0907 , який не повернуто відповідачем та не сплачено проценти.
11.05.2011 р. позивачем подано Заяву про уточнення позовних вимог з проханням стягнути з відповідача боргу на загальну суму 10 898 849, 10 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.05.2011 р. № 9/69 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване на тому, що зобов’язання відповідача перед позивачем за Договором від 20.09.2007 р. № 1293 МВК/0907 припинено у зв’язку з зарахування однорідних зустрічних вимог за Договором від 20.09.2007 р. № МБК-358/2007 в повному обсязі.
Не погоджуючись із Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.05.2011 р. № 9/69, ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень” звернулося до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просить скасувати дане Рішення та задовольнити позовні вимоги ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень”, а саме стягнути з відповідача на користь позивача 10 873 613, 10 грн.
Апеляційна скарга мотивована на тому, що, за оцінкою скаржника, проведення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог за Договором від 20.09.2007 р. № 1293 МВК/0907 та Договором від 20.09.2007 р. № МБК-358/2007 є неможливим в силу положень законодавства, оскільки згідно Постанови НБУ від 22.02.2008 № 39 розпочато процедуру ліквідації ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень”. Обов’язок позивача повернути суму кредиту за Договором від 20.09.2007 № МБК-358/2007 може бути виконаний лише після включення даного боргу до Реєстру вимог кредиторів, а тому відсутні умови для здійснення взаємозаліку заборгованостей за Договорами міжбанківських кредитів від 20.09.2007 № 1293 МВК/0907 та від 20.09.2007 № МБК-358/2007.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії: головуючий суддя – Ільєнок Т.В., суддів Шипко В.В., Борисенко І.В. від 02.06.2011 р. № 9/69 апеляційну скаргу ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень” прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.06.2011 р. Ухвалою КАГС від 21.06.2011 р. № 9/69 в порядку ст.. 89 ГПК України розгляд справи призначено на 12.07.2011 р.
29.06.2011 р. через відділ документального забезпечення КАГС представником відповідача - ПАТ „Банк інвестицій та заощаджень” подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошує на тому, що позивач безпідставно заперечує щодо проведення взаємозаліку. Відповідач погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позиція відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог не суперечать вимогам чинного законодавства, зобов’язання відповідача перед позивачем за Договором 20.09.2007 № 1293 МВК/0907 є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вищеназваний закон не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії процедури ліквідації ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень”. Таким чином, позиція відповідача про зарахування зустрічних однорідних позовних вимог не суперечить повноваженням ліквідатора та не перешкоджає здійсненню ліквідаційної процедури.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/2 від 12.07.2011 р. було змінено склад колегії: головуючий суддя – Ільєнок Т.В., суддів Шипко В.В., Борисенко І.В. яка розглядала справу № 9/69 на колегію у складі: головуючий суддя – Ільєнок Т.В., суддів Шипко В.В., Верховець А.А.
У судовому засіданні від 12.07.2011 р. представники сторін надавали усні пояснення по суті спору.
В судовому засіданні від 12.07.2011 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 26.07.2011 р.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/1/1 від 25.07.2011 р. було змінено склад колегії: головуючий суддя – Ільєнок Т.В., суддів Шипко В.В., Верховець А.А. яка розглядала справу № 9/69 на колегію у складі: головуючий суддя – Ільєнок Т.В., суддів Шипко В.В., Сулім В.В.
В судовому засіданні від 26.07.2011 р. представником відповідача надано оригінал Заяви вих. №05-1/02-0206 про вимоги кредитора для огляду. Вказана Заява від 20.03.2008 р. була направлена відповідачем на адресу позивача (підтверджується квитанцією № 3701 та реєстром № 22 що додані до Заяви), згідно якої повідомлено про зарахування однорідних зустрічних вимог за Договорами про надання міжбанківських кредитів №1293 МВК/0907 від 20.09.2007р. та №МБК-358/2007 від 20.09.2007 р., у відповідності до ст. 601 ЦК України, на підставі чого припинено зобов’язання відповідача перед позивачем за Договором №1293 МВК/0907 від 20.09.2007 р. про надання міжбанківського кредиту в повному обсязі та часткове припинення зобов’язань позивача перед відповідачем за Договором про надання міжбанківського кредиту №МБК-358/2007 в сумі 5172173,99 грн. Решта заборгованості позивача у розмірі 27977,40 грн. підлягає сплаті у відповідності до вимог ст. 96 ЗУ “Про банки і банківську діяльність”.
У судовому засіданні від 26.07.2011 р. представник позивача - ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень” наданими суду поясненнями підтримав вимоги апеляційної скарги, представники відповідача - ПАТ „Банк інвестицій та заощаджень” просили суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, Рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень”, Рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2011 № 9/69 залишити без змін, з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як встановлено місцевим господарським судом, 20.09.2007 р. між ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень”(позивач) та ТОВ “Банк інвестицій та заощаджень” (відповідач) укладено Договір про надання міжбанківського кредиту №1293МВК/0907 (далі по тексту –Договір).
Згідно п 1.1 названого Договору, позивач надає відповідачу тимчасово вільні валютні кошти у сумі 1000000,00 (Один мільйон) доларів США 00 центів , на термін з 20.09.2007 р. по 20.03.2008 р. під 8,5% (вісім цілих п’ять десятих) річних.
Господарським судом м. Києва встановлено і те, що 25.02.2008 року, згідно Постанови Правління Національного банку України №39 від 22.02.2008 р. “Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень”, була відкликана банківська ліцензія, припинені усі банківські операції, розпочата процедура ліквідації Відкритого акціонерного товариства “Європейського банку розвитку та заощаджень”, призначено ліквідатора банку.
01.03.2008 року у газеті “Голос України” було опубліковане повідомлення про початок ліквідації позивача.
Укладений сторонами Договір від 20.09.2007 р. №1293МВК/0907 за своєю правовою природою є кредитним Договором, з огляду на положення ст. 1054 ЦК України, ст. 347 ГК України та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, на підставі чого позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за кредитом та штрафні санкції.
При прийнятті оскаржуваного Рішення, Господарським судом м. Києва взято до уваги також наступне.
Згідно п. 1.2. Договору від 20.09.2007 р., метою кредитування є ведення статутної діяльності.
У відповідності до п. 1.3 Договору, у процесі користування тимчасово вільними валютними коштами Відповідач зобов’язується дотримуватися принципів кредитування: терміновості, зворотності, цільового використання, забезпеченості.
Згідно п. 2.1 Договору, позивач зобов’язується надати тимчасово вільні валютні кошти (далі-кредит) у сумі 1000000,00 (один мільйон) доларів США 00 центів на протязі одного банківського дня 20.09.2007 р.
Відповідач зобов’язується використовувати кредит на цілі, передбачені його статутом (п. 2.3 Договору), забезпечити своєчасне і повне погашення наданого кредиту у встановлений термін, тобто до 20.03.2008 р. (п. 2.4 Договору) та забезпечити перерахування процентів за користування кредитом у сумі 42972,22 доларів США (п. 2.5. Договору).
У відповідності до п. 4.1 Договору, Договір набирає сили з моменту його підписання позивачем та відповідачем і діє до моменту повного виконання сторонами обопільних зобов’язань, передбачених даним Договором.
Згідно п. 5.2 Договору, щодо іншого, що прямо не передбачено даним Договором, сторони керуються чинним законодавством.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
До матеріалів справи позивачем додано Меморіальний ордер № 288 від 20.09.2007 р., яким надано кредит згідно умов Договору, отримання якого підтверджено відповідачем.
Судом першої інстанції також встановлено, що 20.09.2007 р. між ТОВ “Банк інвестицій та заощаджень” та ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень” підписано Договір № МБК-358/2007 про надання міжбанківського кредиту.
Згідно п. 1.1 Договору № МБК-358/2007 відповідач надає позивачу міжбанківський кредит у сумі 5 050 000,00 грн. (п’ять мільйонів п’ятдесят тисяч грн. 00 коп.) строком з 20.09.2007 р. до 20.03.2008 р. зі сплатою 11 процентів річних на цілі, передбачені статутом позивача.
Матеріалами апеляційної скарги підтверджується правильність встановлених місцевим господарським судом обставин справи, зокрема про те, що 20.03.2008 р. відповідачем на адресу позивача направлено Заяву вих. №05-1/02-0206 від 20.03.2008 р. про вимоги кредитора, згідно якої повідомлено про зарахування однорідних зустрічних вимог за Договорами про надання міжбанківських кредитів №1293 МВК/0907 від 20.09.2007р. та №МБК-358/2007 від 20.09.2007 р., у відповідності до ст. 601 ЦК України, на підставі чого припинено зобов’язання відповідача перед позивачем за Договором №1293 МВК/0907 від 20.09.2007 р. про надання міжбанківського кредиту в повному обсязі та часткове припинення зобов’язань позивача перед відповідачем за Договором про надання міжбанківського кредиту №МБК-358/2007 в сумі 5172173,99 грн. Решта заборгованості позивача у розмірі 27977,40 грн. підлягає сплаті у відповідності до вимог ст. 96 ЗУ “Про банки і банківську діяльність”.
27.06.2008 року позивачем направлено лист №22-2/1323 від 27.06.2008 р. за підписом ліквідатора банку, яким повідомлено про те, що Заява Відповідача про вимоги кредитора за № 05-1/02-0206 від 20.03.2008 р. (вхід. №0935 від 21.03.2008 р.) на суму 27977,40 грн. акцептована в сумі 27977,40 грн. (відсотки за користування кредитом), а вказані вимоги будуть задоволено у порядку визначеному ст. 96 ЗУ “Про банки і банківську діяльність”.
До встановлених правовідносин між сторонами Господарський суд м. Києва застосував наступні норми чинного законодавства України.
Відповідно до 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Згідно ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч.2 ст. 601 ЦК України).
У відповідності до ст. 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). При зарахуванні зустрічних однорідних вимог, можливо часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.
А тому, Господарський суд м. Києва дійшов правильного висновку про те, що вимоги за Договором №1293МВК/0907 від 20.09.2007 р. та Договором №МБК-358/2007 від 20.09.2007 р. з підписаними між позивачем та відповідачем є однорідними за своєю правовою природою та витікають з грошових зобов'язань між сторонами., строки виконання яких настав. Оскільки, за своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.
У відповідності до положень ст. 92 ЗУ “Про банки та банківську діяльність” передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
- приймає до свого відання майно банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження;
- виконує функції з управління та розпорядження майном банку; 3) здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку згідно з законодавством;
- має право відчужувати активи та/або зобов'язання банку.
Закон України “Про банки і банківську діяльність” не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії процедури ліквідації ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на спростування вищевказаних норм матеріального права позивачем не надано доказів оскарження дійсності вчинених відповідачем односторонніх правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та визнання їх недійсними.
Місцевим господарським судом також встановлено, що терміном для виконання вимог за Договором №1293МВК/0907 від 20.09.2007 р. та Договором №МБК-358/2007 від 20.09.2007 р. є 20 вересня 2008 р. (згідно п. 1.1 Договорів), а отже строк виконання щодо таких вимог настав.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки пропозиція відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог не суперечить вимогам чинного законодавства, її акцептування входить до повноважень ліквідатора, зобов’язання відповідача перед позивачем за Договором №1293 МВК/0907 від 20.09.2007р. припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Доводи позивача викладені в апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги, як необґрунтовані.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення місцевого господарського суду не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень” залишити без задоволення
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2011 р. № 9/69 залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 р.
№ 9/69 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 р.
№ 9/69 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.
Матеріали справи № 9/69 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Ільєнок Т.В.
Судді Шипко В.В.
Сулім В.В.