ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 р. | № 1/102-06-3034 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В. |
суддів: | Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", м.Іллі чівськ Одеської області |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. |
у справі | №1/102-06-3034 |
господарського суду | Одеської області |
за позовом | Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", м.Іллі чівськ Одеської області |
до | ТОВ "Гамма Трансбан", м.Іллічівськ Одеської області |
про | стягнення 142 928,96 грн. |
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: | Попова Н.О., Боровський І.В., |
від відповідача: | Зайцев С.Д., |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.05.2006 р. у справі №1/102-06-3034 (суддя Гарник Л.Л.) позов Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 142 928,96 грн. задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Гамма Трансбан" на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" 78 332,49 грн. заборгованості з врахуванням застосованої округленої акордної ставки за навантажувально-розвантажувальні роботи, 783,33 грн. витрат зі сплати державного мита, 118,00 грн. за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, всього —79 233,82 грн.
У частині стягнення боргу з ПДВ в розмірі 64 596,47 грн. у позові відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду, ТОВ "Гамма Трансбан" було подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. у справі №1/102-06-3034 (судді: Михайлов М.В., Тофан В.М., Журавльов О.О.) апеляційну скаргу задоволено: рішення господарського суду скасовано, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. у справі №1/102-06-3034 та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2006 р. у справі №1/102-06-3034, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, ставка за навантажувально-розвантажувальні роботи не змінювалась із моменту укладення сторонами доповнення від 18.06.2003 р. до договору від 18.04.2000 р. №51, згідно з яким вартість навантажувально-розвантажувальних робіт становить 2,2 дол. США за кожну тону переробленої транзитної сірки; по-друге, зазначена ставка, погоджена сторонами в доповненні від 18.06.2003 р. до договору №51, відповідає розмірові ставки та порядку його обчислення, прийнятими уповноваженим на те органом — Міністерством транспорту та зв'язку України.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що: по-перше, факт підписання сторонами доповнення від 27.12.2004 р. до договору від 18.04.2000 р. №51 (згідно з яким п. 3.1 договору було доповнено фразою: "При перевалці транзитного вантажу сірки навалом застосовується знижка (у відсотках), передбачена наказом Мінтрансу України від 23.12.2004 р. №1129 до базової ставки для транзитних вантажів "Збірника тарифів", затвердженого наказом Мінтрансу України від 12.03.2003 р. №188, а саме: 50% —за кожну перероблену тону транзитної сірки") свідчить, що сторони досягли згоди щодо застосування ставки в розмірі 2,15 дол. США за одну тону переробленого транзитного вантажу; по-друге, лист Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.12.2004 р. №6/11-25-5-2004 не є актом цивільного законодавства і не зареєстрований у Міністерстві юстиції України; по-третє, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, а рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.2005 р. у справі №25/137-05-4528 встановлено неправомірне округлення позивачем акордних ставок у сторону збільшення.
Однак, зазначені висновки не є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
18.04.2000 р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та ЗАТ "Гамма Трансбан" було укладено договір №51 про надання послуг, умовами якого передбачено надання позивачем відповідачеві послуг, пов'язаних із розвантаженням, зберіганням, навантаженням та документальним оформленням експортних вантажів.
Доповненнями від 04.01.2001 р., 29.12.2001 р., 13.02.2002 р., 31.01.2003 р., 01.04.2003 р., 18.06.2003 р., 31.12.2003 р., 27.12.2004 р. до договору від 18.04.2000 р. №51 сторони продовжили строк дії договору на 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 роки та внесли зміни до умов договору.
Згідно доповнення від 18.06.2003 р. до договору від 18.04.2000 р. №51 ТОВ "Гамма Трансбан" як правонаступник ЗАТ "Гамма Трансбан" вступило в договірні правовідносини з Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт".
Відповідно до п. 3.1 договору від 18.04.2000 р. №51 вартість розвантаження вантажів із залізничних вагонів та їх навантаження на судно за діючими акордними ставками становить 2,15 дол. США за кожну тону переробленого вантажу.
Доповненням від 18.06.2003 р. до договору №51 п. 3.1 договору доповнено наступною фразою: "2,2 дол. США за кожну тону переробленої транзитної сірки гранульованої навалом", а доповненням від 27.12.2004 р. до вказаного договору п. 3.1 доповнено наступною фразою: "При перевалці транзитного вантажу сірки навалом застосовується знижка (у відсотках), передбачена наказом Мінтрансу України від 23.12.2004 р. №1129 до базової ставки для транзитних вантажів "Збірника тарифів", затвердженого наказом Мінтрансу України від 12.03.2003 р. №188, а саме: 50% —за кожну перероблену тону транзитної сірки".
Розділом 2Б "Транзитні вантажі" групи №9 акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт першої тарифної групи (таблиця 2.1.1б) "Збірника тарифів на роботи та послуги, що надаються вантажовласникам морськими портами України", затвердженого в новій редакції під назвою "Збірник тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України" наказом Міністерства транспорту України від 12.03.2003 р. №188, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.03.2003 р. за №230/7551, визначено акордну ставку за перевалку продукції хімічної промисловості навалом, яка становить 4,30 дол. США за одну тону переробленого вантажу.
Відповідно до ч. 1 п. 5 Загальних вказівок до зазначеного "Збірника тарифів" акордні ставки за навантажувально-розвантажувальні роботи для транзитних вантажів (табл. 2.1.1б–2.1.4б розділу 2Б) є граничними, а ч. 2 цього пункту встановлено, що Міністерство транспорту України має право встановлювати знижки в розмірі до 50% до граничних акордних ставок, передбачених для транзитних вантажів, та визначати порядок їх застосування.
Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.12.2003 р. №1129 "Про знижки до граничних акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами у портах України" до граничної акордної ставки для транзитних вантажів "Збірника тарифів", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 12.03.2003 р. №188, застосовується знижка, зокрема, 50% для сірки навалом.
Окрім цього, Міністерство транспорту та зв'язку України листом від 22.12.2004 р. №6/11-2.5-5-2004 у зв'язку зі зверненням портів щодо округлення акордних ставок, на які поширюється застосування коефіцієнтів або знижок, роз'яснило, що округлення кінцевих акордних ставок із урахуванням коефіцієнтів та знижок, здійснюється до однієї десятої долара США наступним чином: в сторону збільшення, якщо в результаті множення акордної ставки на коефіцієнт —сота доля більша або дорівнює 0,05 та в сторону зменшення —якщо сота доля менша 0,05.
Таким чином, позивач, застосовуючи відповідно до вищезазначених приписів для транзитного вантажу сірки гранульованої навалом ставку в округленому розмірі 2,2 дол. США (гранична акордна ставка 4,30 дол. США х 50% знижки = 2,15 дол. США, що округлюється до однієї десятої долі та становить 2,2 дол. США), на підставі п. 3.1 договору виставив на оплату виконаних робіт у спірний період платіжні вимоги-доручення, які відповідачем оплачені частково, оскільки останній вважає, що застосуванню до цих робіт підлягає ставка в розмірі 2,15 дол. США (акордна ставка 4,30 дол. США х 50% знижки = 2,15 дол. США), в зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 78 332,49 грн., яка є предметом спору у даній справі.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що розмір ставки 2,2 дол. США визначено позивачем на підставі "Збірника тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробленням вантажів у портах України", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 р. №392, в редакції наказу Міністерства транспорту України від 12.03.2003 р. №188, наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 23.12.2004 р. №1129 “Про знижки до граничних акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами у портах України” та листа-роз’яснення Міністерства транспорту та зв’язку України від 22.12.2004 р. №6/11-25-5-2004 щодо порядку округлення акордних ставок, на які поширюється застосування коефіцієнтів та знижок при переробці зовнішньоторговельних вантажів.
Окрім того, господарським судом першої інстанції встановлено, що і відповідно до умов договору №51 від 18.04.2000 р. ставка за кожну тону переробленої транзитної сірки гранульованої навалом становила 2,2 дол. США, яка в подальшому не змінювалась, оскільки останнім доповненням від 27.12.2004 р. до договору №51 раніше встановлена п. 3.1 ставка 2,2 дол. США не була виключена з договору, а зазначений пункт лише був доповнений фразою: "При перевалці транзитного вантажу сірки навалом застосовується знижка (у відсотках), передбачена наказом Мінтрансу України від 23.12.2004 р. №1129 до базової ставки для транзитних вантажів "Збірника тарифів", затвердженого наказом Мінтрансу України від 12.03.2003 р. №188, а саме: 50% —за кожну перероблену тону транзитної сірки".
За таких обставин та враховуючи, що умовами договору сторонами встановлена вартість послуги з перевалки сірки, яка відповідає розмірові ставки та порядку його обчислення, прийнятими уповноваженим на те органом, зокрема, Міністерством транспорту та зв’язку України (якому право на встановлення знижок до граничних акордних ставок та визначення порядку їх застосування надано п. 5 Загальних вказівок до "Збірника тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробленням вантажів у портах України", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 12.03.2003 р. №188, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.03.2003 р. за №230/7551), колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування будь-якої іншої ціни на таку послугу до внесення у встановленому порядку змін до договору та/або до регульованих тарифів.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такими чином, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відмова відповідача від оплати наданих портом у спірний період послуг із перевалки сірки гранульованої, вартість яких розраховано за ставкою, обумовленою п. 3.1 договору від 18.04.2000 р. №51, яка відповідає розмірові ставки та порядку його обчислення, встановленими Міністерством транспорту та зв'язку України, є безпідставною.
З огляду на викладене, рішення господарського суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування у господарського суду апеляційної інстанції не було.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 6 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. у справі №1/102-06-3034 скасувати. Рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2006 р. у справі №1/102-06-3034 залишити в силі.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна