ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
РІШЕННЯ
Іменем України
02.08.2011Справа №5002-34/2643-2011
за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»
(95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А)
до відповідача Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя
(95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхі, 1Б, корпус 18, кім.106)
про стягнення 164 583,55грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – ОСОБА_1. за довіреністю № 20-3/6262 від 30.12.2010р.;
від відповідача - ОСОБА_2 – юрисконсульт, довіреність б/н від 10.01.2011р.
Суть спору: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд стягнути з відповідача – Домоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя 164 583,55грн. заборгованості за поставлену теплову енергію у період з 01.01.2009р. по 01.05.2011р.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором №192 від 01.08.2009р. щодо оплати поставленої йому теплової енергії у строк, встановлений таким договором (а.с.2).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд залишити позов без розгляду за мотивами, викладеними у відповідному клопотанні. Так, відповідач посилається на те, що відносно відповідача у межах господарської справи № 2-19/9609-2008 введена процедура розпорядження майном та вимоги позивача мають заявлятися в процедурі банкрутства як поточні.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.08.2009р. між сторонами у справі - Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» та Будинкоуправлінням №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя укладено договір № 192 купівлі-продажу теплової енергії (а.с. 30-33, далі – договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору, позивач (продавець) взяв на себе зобов'язання продати відповідачу (покупцю) теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення, вентиляції, технології та підігріву води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій даним договором, з урахуванням температурного графіку, а відповідач - прийняти теплову енергію та оплатити її за встановленими тарифами у передбачені договором строки.
Договором встановлено, що він діє з 01.08.2009р. по 31.07.2014р. (п. 10.1. договору).
Згідно п. 2.3. договору фактичне споживання теплової енергії за приладами обліку тепла та гарячої води підтверджується актом-довідкою, підписаною повноважними представниками сторін та яка надається покупцем не пізніше 29 числа розрахункового (поточного) місяця, яка є невід’ємною частиною даного договору.
Як встановлено судом, позивач виконував зобов’язання за договором, а саме здійснив поставку теплової енергії у гарячій воді у період з 01.01.2009р. по 01.05.2011р. на загальну суму 654430,48 грн., що підтверджується відповідними актами-довідками (а.с. 64-91) та рахунками на оплату послуг з постачання теплової енергії (а.с. 35-62), копії яких додані до матеріалів справи.
Факт отримання відповідних рахунків підтверджено відповідачем в судовому засіданні (а.с.111-140).
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов’язку щодо оплати заборгованості за отриману теплову енергію у гарячій воді.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором визначено, що покупець здійснює розрахунки за спожиту теплову енергію у грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі, щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, що слідує за розрахунковим (п. 6.1. договору).
При цьому, умовами договору визначено обов’язок відповідача - покупця виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії у обсягах та у строки, передбачені даним договором, з цією метою завчасно отримувати рахунки на оплату у Продавця (не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим) (п. 3.2.2. договору).
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем зобов’язання з своєчасної оплати спожитої теплової енергії належним чином не виконувались, у зв’язки з чим, за останнім виникла заборгованість за вказаний період у сумі 164 583,55 грн.
Відповідач у своєму клопотанні про залишення позову без розгляду не заперечує по суті позовних вимог, при цьому, зазначає, що відносно відповідача у межах господарської справи № 2-19/9609-2008 введена процедура розпорядження майном. Також відповідач зазначає, що вимоги позивача про стягнення 164583,55 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію є поточними та повинні заявлятися у межах ліквідаційної процедури.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду від 06.12.2008р. у справі № 2-19/9609-2008 відносно Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя введено процедуру банкрутства – розпорядження майном боржника строком на шість місяців, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого – Пустовалову Л.Є.
10.01.2009 року в газеті "Урядовий кур'єр", N 2 опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майном.
Ухвалою господарського суду від 12.03.2009р. у справі № 2-19/9609-2008 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
Судом неодноразово продовжувався строк судової процедури – розпорядження майном у зазначеній справі.
Вимоги позивача виникли у 2009 році, тобто після порушення справи про банкрутство Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя та, у розумінні ч. 5 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є поточними.
Згідно п. 7. ч. 1. ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки у межах ліквідаційної процедури.
Таким чином, оскільки ліквідаційної процедури в межах справи про банкрутство Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя не введено і відповідні вимоги у такій процедурі не заявлені, підстав для залишення позову у даній справі без розгляду не має.
Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній відповідач не надав доказів оплати відповідної заборгованості, отже, не спростував шляхом надання відповідних доказів тверджень позивача про наявність заборгованості за переданий у відповідному періоді товар на вказану суму.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, у зв’язку з тим, що відповідач належним чином не виконував обов’язки по своєчасній оплаті спожитої теплової енергії, допустив порушення зобов’язання, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 164 583,55 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв’язку з оплатою позову державним митом та сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 04.08.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» 164583,55 грн. заборгованості, 1645,84 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.