ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Республіки Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
01.08.2011Справа №5002-18/2334-2011
За позовом – Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)
До відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
Про стягнення 17415,05 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Акти – ю/к, довіреність від 22.04.2011 року
Від відповідача – не з’явився
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 – відповідача, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електроенергію у розмірі 8109,41 грн.; заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 4352,86 грн., заборгованість за перевищення договірної величини у розмірі 4952,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.07.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання електроенергії № 727, згідно якого споживачу постачається електроенергія, а споживач сплачує постачальнику вартість електроенергії.
Згідно з підпунктом 2 п. 10.2 ППЕЕ споживач зобов’язаний сплачувати об’єм електроенергії, яку споживає, також здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та рахунків виставлених на підставі актів про порушення правил та умов договору. У зв’язку із порушенням строків та об’ємів оплати у відповідача перед позивачем створилася заборгованість, яка і стала підставою для звернення позивача із позовом до суду.
У судових засіданнях 20.06.2011 та 01.08.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання 20.06.2011 та 01.08.2011 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористувався, а не його обов’язок, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов’язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі – Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків.
06.06.2007 між ВАТ «Крименерго» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про постачання електричної енергії № 727.
Відповідно до пункту 1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує поставнику її вартість і здійснює інші платежі, відповідно до умов дійсного договору і додатків до нього, які є його невід’ємною частиною.
Сторони договору встановили, що під час вирішення питань, які неврегульовані договором, будуть керуватись Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), що передбачено у пункті 2 договору.
У п. 9.7 договору зафіксовано, що він укладений на строк до 31.12.2007 та вважається щорічно пролонгованим, якщо не поступало заяв від однієї з сторін про його припинення або перегляд за місяць до закінчення строку його дії.
Позивач у судовому засіданні пояснив, що жодна сторона не надавала заяви про припинення договору, у зв’язку із чим на дійсний час договір № 727 від 06.07.2007 року є діючим.
Пунктами 2.2.3 та 2.2.4 договору передбачено, що абонент зобов’язується оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії відповідно до додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії», а також вносити інші платежі за розрахунковий період.
Розрахункова дата зі споживачем передбачена до 6 числа кожного місяця, що встановлено додатком № 4.1 до договору (а.с. 13).
Судом встановлено, що позивач виставляв відповідачеві наступні рахунки на оплату спожитої електричної енергії: рахунок-накладна № 727/47/0311А2 від 06.03.2011 за спожиту активну електроенергію за період з 07.02.2011 по 06.03.2011 на суму 8109,41 грн. та рахунок-накладна № 727/47/0311Р2 від 06.03.2011 за перетоки реактивної електроенергії за період з 07.02.11 по 06.03.2011 на суму 4352,86 грн. (а.с. 26,27) проте несвоєчасна та не у повному обсязі здійснена оплата за такими рахунками призвела до утворення заборгованості за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року у сумі 38242,58 грн. за активну електричну енергію, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, договору.
Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу за спожиту активну електричну енергію за період з 07.02.2011 по 06.03.2011 у сумі 8109,41 грн. та за реактивну електричну енергію за період з 07.02.2011 по 06.03.2011 у сумі 4352,86 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 8109,41 грн. та заборгованості за реактивну електричну енергію у сумі 4352,86 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії у сумі 4952,78 грн., судом встановлено наступне:
Пунктом 5.3. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. № 1399/11679 (далі – Правила) встановлено, що за результатами розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії корегується до рівня фактично оплаченої за цей період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475 був затверджений Порядок постачання електричної енергії споживачам. Цей порядок передбачає регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин споживання та встановлює, що граничні величини її споживання і потужності доводяться споживачам як договірні величини в терміни, обумовлені договорами.
Відповідно до п. 11 Порядку за підсумками місяця, гранична величина споживання електричної енергії для споживачів корегується за рівнем фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Споживачі у випадку перевищення встановлених, як договірні граничні величини споживання електричної енергії і потужності несуть відповідальність згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику».
За підсумками розрахункового періоду, протягом 5 робочих днів від дати оплати, постачальник електричної енергії коригує граничну величину спожитої електроенергії та потужності до рівня фактично оплаченої за цей період обсягів і у випадку споживання зверх договірної величини у письмовому виді доводить до споживача відомості щодо рівня відкоригованої договірної величини споживання електричної енергії. У випадку перевищення обсягів фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над фактично оплаченим за цей розрахунковий період обсягом, постачальник електричної енергії складає акт про перевищення граничної величини обсягів споживання електричної енергії. Споживач оплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».
У зв’язку з перевищенням відповідачем договірної величини споживання електричної енергії за січень 2011 року, позивачем були складені Акти про перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії та виставлений відповідачу рахунок на суму 4952,78 грн. (а.с. 23).
Доказів оплати перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії за січень 2011 року у сумі 4952,78 грн. відповідач суду не представив, у зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4952,78 грн. заборгованості за перевищення договірної величини об’єму споживання електричної енергії підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», 17.04.2011 Протоколом № 16 загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», останнє було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Крименерго».
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
01.08.2011 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.08.2011.
На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПО України 00131400) 8109,41 грн. заборгованості за активну електричну енергію.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПО України 00131400) заборгованість за реактивну електричну енергію у сумі 4352,86 грн.; заборгованість за перевищення договірної величини у сумі 4952,78 грн.; 174,15 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.