Справа № 2а-1173/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2009 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Білоусенка І.В.

з секретарем Петриш О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду та просить визнати дії відповідача щодо неправильного нарахування йому коштів ЧАЕС неправомірними та стягнути на його користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені ст.ст.37, 39, ч.2 ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.1998 року по 31.12.2007 року, за ст..37 Закону - в сумі 1067, 40 грн., за ст..39 Закону -30388, 50 грн., за ст..39 ч.2 Закону - 325 грн., за ст..51 Закону - 588, 87 грн., мотивуючи тим, що доплати виплачувались їй не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення прав.

Позивач в судове засідання не з"явився, але в заяві просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав заперечення проти позову, справу просить розглядати без його участі.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

ОСОБА_1, працював в ПП «Пролісок», є інвалідом 3 групи, постійно проживає в м.Овруч, що підтверджується копією пенсіонного посвідчення №НОМЕР_1 та паспорта громадянина України серії НОМЕР_2.

Відповідно до ст.ст.37, 39, ч.2ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 - в сумі 10, 5 грн.(в залежності від відпрацьованого часу), за ч.2 ст.39 - в сумі 1, 35 грн., за ст.37 - в сумі 2, 10 грн, за ст.51- 4, 98 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати:

- ст.37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіологічного контролю—40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- ст. 39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати;

- ст.39 ч.2 Закону - пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати;

- ст.51 Закону - громадянам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, призначається в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІ1, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:

- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в зоні добровільного гарантованого відселення - 2100 тис.крб. (2, 1 грн. за гр.реф.)

- для доплати пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення - 135 тис.крб. (1, 35 грн. за гр.реф.)

- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення- 1050 тис.крб. (10, 5 грн. за гр.реф.)

- додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю - 498 тис.крб. (4, 98 грн. за гр.реф.)

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" була зупинена дія ст.39 Закону в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст.73 Закону України „Про Конституційний суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.

На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню за виключенням періоду часу з січня 2007 року по червень 2007 року.

Відповідно до ст.71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів, передбачених ст..39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.1998 року по 01.01.2007 року слід відмовити за безпідставністю, оскільки із матеріалів справи не вбачається нарахування позивачеві даних виплат.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, м.Овруч відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 01.07.2007 р. по 30.11.2007p.- 440 грн.; з 01.12.2007р. по 31.12.2008 р. - 460 грн.

В зв’язку з викладеним, розмір недоплачених коштів позивачу згідно розрахунку становить: ст. 37 Закону:

- з липня 2007 року по грудень 2007 року: 1067, 40 грн. ст.39 Закону:

- з липня 2007 року по грудень 2007 року: 5337, 00 грн., ст. 39 ч.2 Закону:

- з липня 2007 року по грудень 2007 року: 666, 90 грн.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, тому в даному випадку суд виходить за межі позовних вимог позивача та збільшує розмір належних до стягнення коштів за ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до затверджених паспортів бюджетних програм та кошторисних призначень, управління праці та соціального захисту населення не є розпорядником коштів за виплатами підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, що передбачено ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка передбачена ст.ст.50, 51 Закону, дані виплати є невід"ємною складовою пенсійного забезпечення і виплачується Пенсійним фондом разом з пенсією, отже в задоволенні позовних вимог позивача за ст.51 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року до управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації слід відмовити за безпідставністю.

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз"яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов"язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб"єкатми господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 р. № 987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, зазначені кошти виплачуються за місцем основної роботи громадян і розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту, тобто управління праці та соціального захисту Овруцької райдержадміністрації, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Виходячи з вимог ст.ст.37, 39, ч.2 ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд прийшов до висновку про визнання дій відповідача щодо порядку нарахування вищевказаної доплати на підставі постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 неправомірними.

Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне. мито".

На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39, ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації по застосуванню постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 в частині визначення ОСОБА_1 розміру виплат ст.37, 39, ч.2 ст.39 Закону за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 доплату за ст.37 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з липня 2007 року по грудень 2007 року в сумі 1067, 40 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 доплату за ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з липня 2007 року по грудень 2007 року в сумі 5337, 00 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 доплату за ч.2 ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 666, 90 грн.

На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 20 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного