ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2006 р. | № 28/486 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С. –головуючого |
Яценко О.В. (доповідач у справі) |
Панової І.Ю. |
розглянувши касаційну скаргу | Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2005р. |
у справі за позовом до про | №28/486 господарського суду міста Києва Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - акціонерного товариства закритого типу “Укргаззбут” - товариства з обмеженою відповідальністю “Продтехоптторг” визнання договору недійсним |
в судовому засіданні взяли участь представники сторін від АТЗТ “Укргаззбут” від ТОВ “Продтехоптторг” від Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва керуючий санацією | Бойко Ю.В. дов. б/н від 03.07.2006р. Михайлов К.І. дов.б/н від 25.09.2006р. Старченко Р.П. №7508/9/10 від 28.12.2005р. Шніт П.О. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.02.2005 року у справі №28/486 (суддя Борисенко І.В.) у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до акціонерного товариства закритого типу “Укргаззбут” та товариства з обмеженою відповідальністю “Продтехоптторг” про визнання договору недійсним відмовлено повністю.
Не погоджуючись з даним рішенням Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2005 року у справі №28/486.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2005р. у справі №28/486 (судді: Куц М.М.; Дзюбко П.О.; Алданова С.О.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2005р. у справі №28/486 залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2005р. у справі №28/486 залишено без змін.
Не погоджуючись з цією постановою Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2005р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
26.09.2006р. в судовому засіданні оголошено перерву до 03.10.2006р.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між АТЗТ "Укргаззбут" та ТОВ "Продтехоптторг" 12.06.2001 року було укладено договір купівлі-продажу №178/02, предметом якого є купівля-продаж бази відпочинку на озері Світязь, передача права на постійне користування землею в кількості 0,33 га в межах згідно з планом землекористування, а також товарно-матеріальних цінностей, допоміжних споруд, закріплених за даною базою (п.1 договору).
З матеріалів справи вбачається, що сторонами виконано умови договору в повному обсязі.
Згідно з статтею 128 Цивільного кодексу Української РСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, що і було зроблено сторонами, цей факт підтверджується актом прийому-передачі від 12.06.2001 року.
У відповідності до вимог п.2 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 04.03.1998р. № 167/98, з дня виникнення податкової заборгованості все майно і майнові права платника податків, які використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності, перебувають у податковій заставі. Пунктом 5 вищезазначеного Указу було визначено, що платник податків, майно якого перебуває у податковій заставі, володіє і користується ним на свій розсуд, забезпечуючи при цьому збереження такого майна. Відчуження майна та майнових прав, які перебувають у податковій заставі, може здійснюватися лише за письмовою згодою органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника податків, крім товарів в обороті, якщо такі товари реалізуються за цінами не нижче звичайних.
На виконання вимог названого Указу Президента Кабінетом Міністрів України постановою від 22.06.1998р. №941 було затверджено Порядок звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків та реалізації такого майна.
Апеляційний суд дійшов до вірного висновку, що згідно з названим Порядком, звернення стягнення на майно акціонерного товариства закритого типу “Укргаззбут” (яке знаходилося в податковій заставі з 25.05.1998р.), повинно було бути розпочато після трьох місяців з дати виникнення податкової застави, тобто, з 25.08.1998р.
Суди попередніх інстанцій правомірно врахували, що оскільки позивач, як державний податковий орган, зобов'язаний здійснювати контроль за майном платника податку, яке перебуває в податковій заставі, безпідставно посилається на те, що про укладення оспорюваного договору він дізнався з листа керуючого санацією відповідача 1 від 14.09.2004р.
Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ч.1 ст.80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.
Суд першої та апеляційної інстанції вірно зазначили , що вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 178/02 від 12.06.01р. є такими, що задоволенню не підлягають із-за пропуску строку позовної давності.
Згідно із ч. 4 ст. 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Частина 2 ст.1 ГПК України передбачає, що державні та інші органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. Законом України „Про державну податкову службу" передбачено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ст.48 ЦК УРСР недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.
Висновок суду попередньої інстанції, що вказаною статтею не передбачається стягнення в доход держави грошових коштів, отриманих в результаті укладення угоди та відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, є вірним. Не передбачені такі наслідки й Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є вірним і відповідає нормам чинного законодавства.
У випадках, встановлених законом (п.8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), для відчуження майна платника податків останній повинен одержати письмове узгодження з податковим органом. Разом з тим закон не передбачає права податкових органів на звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів, за якими здійснюється відчуження майна платника податків без такого узгодження.
Відповідно до пп.17.1.8. п.17.1. ст.17 зазначеного спеціального Закону у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
Серед інших спеціальних наслідків такого правопорушення Законом встановлено, зокрема: відповідальність посадової особи такого платника податків чи фізичної особи, яка прийняла рішення про відчуження, передбачену законодавством України за ухилення від оподаткування (пп.8.6.4. п.8.6. ст.8) та адміністративний арешт активів (підпункт "а" пп. 9.1.2. п.9.1. ст.9).
Отже, податковим органам слід застосовувати адміністративний арешт активів та звертатись до суду з позовами про застосування санкцій, встановлених законом. Також у податкового органу є можливість у випадках і в порядку, встановленому законом, звернути стягнення на заставлене майно, яке було відчужене третій особі.
Таким чином, суди попередніх інстанцій у повному обсязі з'ясували матеріали справи та вірно застосували чинне законодавство.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Київським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2006р. у справі №28/486 не вбачається.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2005р. у справі №28/486 залишити без задоволення.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2005р. у справі №28/486 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.В. Яценко
І.Ю. Панова