ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.11 Справа № 31/5009/3541/11
Суддя Хуторной В.М.
Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.
За участю представника позивача –ОСОБА_1, довіреність № 25 від 19.01.11 р.; від відповідача –не з’явився;
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Пологівського району електричних мереж, м. Пологи Запорізької області (скорочено ВАТ «Запоріжжяобленерго»);
до відповідача: Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Запоріжжя (скорочено ДП «Запорізький облавтодор»);
про стягнення суми
Ухвалою господарського суду від 23.06.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/3541/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.07.2011 р.
За клопотанням представника позивача, розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Сутність спору:
ВАТ «Запоріжжяобленерго»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ДП «Запорізький облавтодор»про стягнення заборгованості в сумі 48050,77 грн. за Договором про постачання електричної енергії №38 від 25.12.06 р., 1553,15 грн. пені, 1618,12 грн. втрат від інфляції, 297,76 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, зокрема, неповною оплатою спожитої електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії №38 від 25.12.06 р. в період з грудня 2010 року по травень 2011 року. Позов обґрунтовано ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України, та ст. ст. 175, 193 ГК України.
Заявою № 2716 від 27.07.11 р. позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути основний борг в сумі 48050,77 грн., 715,75 грн. пені, 1618,12 грн. втрат від інфляції, 135,16 грн. 3 % річних. Вказану заяву судом прийнято до розгляду згідно ст. 22 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на уточнених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові.
ДП «Запорізький облавтодор», відповідач у справі, письмового відзиву на позовну заяву не надав, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.06.11 р.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
25.12.2006 року між ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Пологівського РЕМ (Постачальник) та ДП «Запорізький облавтодор»в особі філії «Пологівський райавтодор»(Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №38 (далі Договір №38)
Відповідно до Розділу 1 Договору № 38, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».
Додатки № 1 та № 2 до Договору №38 оформлені та підписані сторонами.
За посиланнями позивача ДП «Запорізький облавтодор»свої зобов'язання в частині оплати електроенергії за Договором № 38 не виконав.
За період з грудня 2010 р. по травень 2011 р. заборгованість ДП «Запорізький облавтодор»за спожиту електроенергію в межах Договору № 38 складає 48050,77 грн. (63591,96 грн. - 15541,19 грн.).
13 квітня 2011 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія із вимогою оплатити заборгованість, яка станом на 31.03.2011 р. складала 40220,17 грн. Ця претензія залишилась без відповіді.
Позивачем також заявлено пеню (з урахуванням зменшення позовних вимог) за загальний період з 12.01.2011 року по 21.06.2011 року (161 день) в сумі 715,75 грн., та 3% річних за той же період в сумі 135,16 грн., а також втрати від інфляції в сумі 1618,12 грн. за період з січня по травень 2011 року.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання .
Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.
Порядок розрахунків, згідно п. 7.4 Договору № 38, визначається додатком № 7 «Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку»до Договору № 38.
Згідно п. 7 додатку № 7 до Договору № 38, за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.
За період із грудня 2010 року по травень 2011 року відповідачем спожито електроенергії від мереж Пологівського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго»- 71395 кВт/год. на загальну суму 63591,96 грн. Вказані поставки електроенергії належним чином оформлені відповідними актами за період з грудня 2010 р. по травень 2011 р.
На оплату спожитої електроенергії Відповідачу виставлені рахунки: № 113 від 31.12.2010 року на суму 11052,29 грн., № 153 від 01.02.2011 року на суму 15541,19 грн., № 116 від 01.03.2011 року на суму 14963,84 грн., № 157 від 01.04.2011 року на суму 14204,04 грн., № 57 від 29.04.2011 року на суму 7426,33 грн., № 149 від 01.06.2011 року на суму 404,27 грн.
За цей час за спожиту електроенергію відповідачем заборгованість оплачена частково в сумі 15541,19 грн. (платіжне доручення № 70 від 24.02.2011 р.).
За період з грудня 2010 р. по травень 2011 р. заборгованість ДП «Запорізький облавтодор»за спожиту електроенергію в межах Договору № 38 складає 48050,77 грн. (63591,96 грн. - 15541,19 грн.).
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За Актом звіряння взаємних розрахунків від 20.06.11 р., підписаним обома сторонами борг на користь позивача складає 48050,77 грн.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню основна заборгованість в сумі 48050,77 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі, передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 551 ЦК України (Предмет неустойки) встановлено: «п. 2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.».
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більш ніж подвійна облікова ставка Національного банку України.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, уточнені вимоги про стягнення з нього пені за загальний період з 12.01.2011 року по 21.06.2011 року (161 день) в сумі 715,75 грн., 3% річних за той же період в сумі 297,76 грн., а також втрат від інфляції в сумі 1618,12 грн. за період з січня по травень 2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд звертає увагу, що пеня та 3 % заявлено в меншому розмірі, ніж розраховано судом.
Також при визначені судом судових витрат слід врахувати, що пеня та 3 % були погашені частково платіжним дорученням № 192 в розмірі 167,48 грн. та в розмірі 32,52 грн. до подачі позову (22.06.11 р.), а також платіжним дорученням № 193 від 29.06.11 р. в розмірі 130,08 грн. (пеня) та в розмірі 669,92 грн. (3% річних) після подачі позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача в розмірі 99,61 %.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Уточнені позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДР 32025623) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Пологівського району електричних мереж (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Суворова, 6, код ЄДР 00130926) 48050,77 грн. основної заборгованості, 715,75 грн. пені, 135,16 грн. 3 % річних, 1618,12 грн. втрат від інфляції, 513,20 грн. державного мита, 235,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Хуторной
Повний текст рішення складено 28.07.2011 р.