ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
РІШЕННЯ
Іменем України
01.08.2011Справа №5002-34/2644-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб’юшн"
(99804, м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська,10;
99014, м. Севастополь, Камишове шосе,15)
до відповідача Приватного підприємства "Центральне торгове об’єднання"
(95015, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1)
про стягнення 23 395,15грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.01.2011р.;
від відповідача - не з’явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб’юшн" звернулося до господарського суду АР Крим з позовом та просить стягнути з відповідача – Приватного підприємства "Центральне торгове об’єднання" 23 395,15грн., у т.ч. 23 133грн. основної заборгованості за поставлений протягом листопада 2010р. – квітня 2011р. товар, а також 217,57грн. пені та 44,58грн. процентів, нарахованих за період з 19.04.2011р. по 20.05.2011р.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання відповідно до умов договору від 01.01.2011р. №1/SMF/3 в частині оплати поставленого товару у строк, встановлений його п. 4.6 (а.с.2-3).
До розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зміну підстави позову та збільшення позовних вимог, згідно до якої позивач зазначає, що поставка товару відбувалась на підставі видаткових накладних, які містять умови поставки та просить суд стягнути з відповідача – Приватного підприємства "Центральне торгове об’єднання" 24 667,27 грн., у т.ч. 23 133,00 грн. основної заборгованості, а також 814,48 грн. пені, 172,20 грн. процентів та 547,59 грн. збитків від інфляції, які нараховані за період з 11.02.2011р. по 05.07.2011р.
Відповідна заява прийнята судом, оскільки подана до початку розгляду справи по суті та в частині збільшення позовних вимог оплачена державним митом.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі
Відповідач явку свого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив; про день та час судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення та списком згрупованих поштових відправлень (а.с. 51, 47).
Враховуючи вказані обставини, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відзиву на позов, витребуваних документів, за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2011р. між сторонами у справі – Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб’юшн" та Приватним підприємством "Центральне торгове об’єднання" укладено договір поставки № 1/SMF/3 (а.с. 8-10, далі - договір).
Однак, як стверджує позивач поставка товару здійснювалась не у відповідності з умовами такого договору, а за умовами, які містять відповідні видаткові накладні, прийнявши товар за якими та підписавши їх, відповідач погодився на поставку товару на відповідних, викладених у таких накладних, умовах поставки.
Відповідні твердження прийняті судом, оскільки частина товару поставлена у період, коли відповідний договір не був ще укладений, а також зважаючи на те, що у жодній з накладних не має посилань на відповідний договір. При цьому, кожна з них містить умови поставки, які є відмінними від умов поставки, визначених вказаним договором.
Так, судом встановлено, що за період з листопада 2010р. по квітень 2011 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 24780,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, доданими до матеріалів справи: № SMF-00562500 від 23.11.2010 р., № SMF-00563347 від 26.11.2010 р., № SMF-00563432 від 26.11.2010 р., № SMF-00563455 від 26.11.2010 р., № SMF-00569955 від 24.12.2010 р., № SMF-00569961 від 24.12.2010 р., № SMF-00570056 від 24.12.2010 р., № SMF-00570099 від 24.12.2010 р., № SMF-00570105 від 24.12.2010 р., № SMF-00573954 від 14.01.2011 р., № SMF-00573980 від 14.01.2011 р., № SMF-00574683 від 18.01.2011 р., № SMF-00575562 від 21.01.2011 р., № SMF-00575568 від 21.01.2011 р., № SMF-00576963 від 28.01.2011 р., № SMF-00577593 від 01.02.2011 р., № SMF-00578442 від 04.02.2011 р., № SMF-00578904 від 08.02.2011 р., № SMF-00579828 від 11.02.2011 р., № SMF-00579854 від 11.02.2011 р., № SMF-00582854 від 25.02.2011 р., № SMF-00582863 від 25.02.2011 р., № SMF-00582955 від 25.02.2011 р., № SMF-00582964 від 25.02.2011 р., № SMF-00583397 від 28.02.2011 р., № SMF-00585850 від 11.03.2011 р., № SMF-00000167153 від 15.04.2011 р., № SMF-00000171332 від 22.04.2011 р. (а.с. 11-24).
Кожна з відповідних накладних містить істотні умови, характерні для договорів купівлі-продажу (поставка – різновид договору купівлі-продажу) і може бути розцінена як пропозиція укласти договір. При цьому, прийнявши товар за відповідною видатковою накладною та підписавши її, відповідач погодився на відповідну пропозицію, тобто акцептував її. Так, у відповідних видаткових накладних зазначено, що одержувач, ставлячи свій підпис і печатку (штамп) схвалює прийом товару зазначеного у накладній й умови договору, викладені у ній.
Отже, укладені сторонами договори, умови яких містять кожна з названих видаткових наклданих, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами зазначених договорів, позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар, а відповідач - зобов’язався його прийняти та сплатити за нього грошові кошти.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов’язку щодо оплати заборгованості за отриманий згідно вказаних видаткових накладних товар, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договорів та чинним законодавством за порушення відповідного зобов’язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 4. відповідних накладних, відповідач оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше п’яти банківських днів з момент одержання товару.
Враховуючи підписання видаткових накладних представником відповідача, тобто підтвердження останнім факту отримання товару, суд дійшов висновку про те, що поставка товару була здійснена на умовах, зазначених у договорах, що містяться у відповідних видаткових накладних.
Як стверджує позивач, заборгованість за поставлений товар, строк оплати якого обрахований відповідно до п. 4 договорів поставки, які містяться у вказаних видаткових накладних, на момент розгляду спору у даній справі становить 23 133,00 грн.
Відповідачем зазначена сума боргу визнана в повному обсязі, що підтверджується підписаною представниками сторін копією акту звірки взаємних розрахунків від 30.04.2011р. (а.с. 25).
Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній відповідач не надав доказів оплати відповідної заборгованості, отже, не спростував шляхом надання відповідних доказів тверджень позивача про наявність заборгованості за переданий у відповідному періоді товар на вказану суму.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач, не виконавши зобов’язання з оплати переданого йому товару, допустив порушення зобов’язання, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 23 133,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов’язання відповідачем, заявлені вимоги в частині стягнення процентів та збитків від інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Проте, при розрахунку процентів та збитків від інфляції по видаткових накладних:№SMF-00579828 від 11.02.2011 р., № SMF-00579854 від 11.02.2011 р. позивачем допущено арифметичні помилку (при відніманні від загальної суми поставки за накладними вартості повернутого товару), у зв’язку з чим проценти та збитки від інфляції останнім обраховано невірно.
За розрахунком суду розмір процентів та збитків від інфляції за період 11.02.2011р. по 05.07.2011р. (заявлений позивачем), складає відповідно - 177,37 грн. та 619,68 грн., що більше вимог позивача в частині стягнення процентів та збитків від інфляції. При цьому, суд зазначає, що за умовами договорів, які містяться у вказаних видаткових накладних, строк виконання зобов’язання з оплати відповідну товару у відповідача наступив раніше ніж заявлено у відповідному розрахунку, однак, право пред’являти вимоги щодо стягнення відповідних нарахувань за певний період є виключним правом позивача.
Однак, враховуючи, що підстав для виходу за межі позовних вимог не має, позовні вимоги про стягнення процентів та збитків від інфляції підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем, відповідно 172,20 грн. та 547,59 грн.
В силу ч. ст.216, ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ч.4 ст.231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В силу п. 5 договорів поставки, які містяться у видаткових накладних, на підставі яких здійснювалась поставка товару, сторонами встановлена відповідальність за порушення строків оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення такого платежу.
При нарахуванні пені за прострочення оплати по видаткових накладних № SMF-00569955 від 24.12.2010 р., № SMF-00569961 від 24.12.2010 р., № SMF-00570056 від 24.12.2010 р., № SMF-00570099 від 24.12.2010 р., № SMF-00570105 від 24.12.2010 р. позивачем не взята до уваги ч. 6 ст. 232 ГК України, яка визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Згідно розрахунку суми пені, доданого до заяви про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, позивачем пеня за вказаними накладними нараховувалася за період з 11.02.2011р. по 05.07.2011р., тобто нарахування пені за цими накладними здійснено, враховуючи строк виконання зобовязання з оплати, визначений п. 4 договорів (видаткових накладних), частково за період, коли нарахування в силу ч.6 ст.232 ГК України припинилось.
Договором сторонами не встановлено умови, відповідно до якої б нарахування пені не обмежувалось відповідним строком; закон також не визначає іншого строку для нарахування пені за не виконання відповідного зобов’язання.
Крім того, при розрахунку суми пені за прострочення оплати по видаткових накладних № SMF-00579828 від 11.02.2011 р., № SMF-00579854 від 11.02.2011 р. допущено арифметичну помилку при визначенні боргу за вказаними накладними (при відніманні від загальної суми за накладними суми за прибутковою накладною на повернутий товар).
За розрахунком суду розмір пені, враховуючи викладені обставини, а саме допущену помилку та строк нарахування пені, визначений ч.6 ст.232 ГК України, за заявлений позивачем період становить 877,58 грн., що більше розміру пені, вказаного позивачем.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у ромірі, заявленому позивачем, тобто – 814,48 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв’язку з оплатою позову державним митом та сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно: 246,67 грн. та 236,00 грн.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення складено 02.08.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Центральне торгове об’єднання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб’юшн" 23 133,00 грн. заборгованості, 814,48 грн. пені, 172,20 грн. процентів, 547,59 грн. збитків від інфляції, 246,67 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.