ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2011 р. Справа № 5023/3569/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Шепітько І.І.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю:
прокурора - Пилипенка О.Г., посв. №17 від 11.01.2011 року
представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1, дов. №752 від 09.09.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2193 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2011 року у справі № 5023/3569/11
за позовом Прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах держави в особі Зміївської районної державної адміністрації, м. Зміїв,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків,
про стягнення коштів
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Зміївського району Харківської області в інтересах держави в особі Зміївської районної державної адміністрації в порядку статті 2 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду Харківської області, просив суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" повернути розпоряднику районних коштів (Зміївській райдержадміністрації) незаконно отримані кошти районного бюджету в сумі 999500,00 грн., а з метою забезпечення виконання судового рішення накласти арешт на грошові кошти ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на вказану суму на всіх банківських рахунках відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2011 року у справі № 5023/3569/11 (суддя Тихий П.В.) порушено провадження у справі, задоволено заяву прокурора про забезпечення позову: накладено арешт на грошові кошти відповідача - ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" в розмірі позовних вимог -999500,00 грн.
Відповідач не погодився з цією ухвалою господарського суду першої інстанції в частині вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки вважає її незаконною і необґрунтованою у вказаній частині, а також винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить скасувати вказану ухвалу господарського суду в частині застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 999500,00 грн. та на всі банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу".
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що клопотання прокурора про застосування заходів до забезпечення позову не містить обгрунтувань на підтвердження факту ухилення відповідача від виконання рішень уповноважених органів та про обставини, які можуть утруднити та зробити неможливим виконання рішення.
Також вказує на те, що місцевий господарський суд, наклавши арешт на рахунки боржника, створив фактичну загрозу припинення діяльності його товариства та порушив вимоги статті 66 ГПК України, оскільки не обмежив піддані арешту кошти сумою позову та можливих судових витрат.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 08.06.2011 року на 11:00 год.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6115819581235 про вручення позивачу 02.06.2011 року копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши усні пояснення представника відповідача, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в ухвалі висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу господарського суду першої інстанції в частині вжиття заходів до забезпечення позову слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є реальна загроза того, що відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Крім того, у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.
Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
За загальними правилами, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Отже, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення грошових коштів, а відповідач мав фактичну можливість розпоряджатися власними коштами без обмежень, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду першої інстанції у разі задоволення позову, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності достатніх правових підстав для накладення арешту на кошти відповідача в межах позовних вимог - на суму 999500,00 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що клопотання прокурора про застосування заходів до забезпечення позову не містить обгрунтувань на підтвердження факту ухилення відповідача від виконання рішень уповноважених органів та про обставини, які можуть утруднити та зробити неможливим виконання рішення.
Однак, колегія суддів вважає такі посилання необгрунтованими, оскільки місцевий господарський суд наділений правом самостійно вирішувати відповідно до статті 66 ГПК України питання щодо наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову. А відсутність факту ухилення відповідача від виконання рішень уповноважених органів в минулому однозначно не може свідчити про те, що відповідач не розпорядиться належними йому коштами вподальшому як з метою ухилення від виконання рішення так і з іншою метою, що може утруднити або унеможливити виконання рішення.
Крім того, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевий господарський суд, наклавши арешт на рахунки боржника, створив фактичну загрозу припинення діяльності товариства та порушив вимоги статті 66 ГПК України, оскільки не обмежив піддані арешту кошти сумою позову та можливих судових витрат.
Проте, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, так як зі змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали вбачається накладення судом арешту на рахунки відповідача лише в межах суми позову -999500,00 грн., а не на всі кошти на рахунках відповідача , що свідчить про співрозмірність та адекватність вжитих заходів до забезпечення позову, їх пов"язаність з предметом позову та про те, що вони не заважають веденню відповідачем господарської діяльності в межах грошових сум, що не охоплені розміром позовних вимог.
До того ж, відповідачем не надано жодних доказів здійснення в рамках даної справи органами виконавчої служби дій, які б всуперечили вимогам оскаржуваної ухвали та стосувалися грошових коштів відповідача, які перевищують суму заявлених позовних вимог, або свідчили про арешт всіх без виключення коштів відповідача як і доказів оскарження відповідачем подібних дій.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу в частині вжиття заходів до забезпечення позову, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаної ухвали в частині вжиття заходів до забезпечення позову відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 66, 67, 86, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.05.2011 року у справі № 5023/3569/11 в частині вжиття заходів до забезпечення позову залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.
Суддя (підпис) Терещенко О.І.
Суддя (підпис) Шепітько І.І.
Повний текст постанови складено 09.06.2011 року.
Згідно з оригіналом
секретар суду Мухіна Н.Ю.
14.06..11