АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1669 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія інші - Коваль А.Б.
Доповідач в апеляційній Інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Бородійчука В.Г., Корнієнко Н.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди та визнання договору дарування недійсним.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_2, адвоката, колегія суддів, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди та визнання договору дарування недійсним. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона в 1994 р. подарувала своїй онучці ОСОБА_4 1/6 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1. Через рік у неї виникли неприязні стосунки з відповідачкою Вона не піклується за дарунком. Квартира потребує ремонту, в якій ОСОБА_4 не проживає 12 років. Дарунок руйнується. Для неї це сімейна реліквія. У зв'язку з цим вона понесла моральні страждання, які оцінює в 3250 грн.
Суперечки, які виникають з відповідачкою погіршують її здоров'я. За останні три роки таких фактів було більше 10. В такі дні вона викликала швидку допомогу. Лікувалась амбулаторно, проходила домашню реабілітацію. Матеріальні витрати склали 770 грн.
ОСОБА_4 як обдарована, не виправдала її надії. При укладенні договору дарування НОМЕР_1 вона нездужала. На той час їй було вже 78 років і юридично вона була необізнана, тому не зуміла на той час оцінити все об'єктивно та правильно. Тому просить поновити пропущений строк позовної давності по договору дарування та визнати його недійсним в частині, що стосується ОСОБА_4.
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 26 червня 2006 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду від 26.06.2006 р. як незаконне та направити справу на новий судовий розгляд до того ж районного суду.
Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин . які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину , прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Як вбачається з матеріалів справи договір дарування було вчинено в 1994 р.
При цьому обдарована належним чином прийняла в дар спірний будинок і тривалий час ним користувалась.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулася до суду тільки тоді, як у неї виникли неприязні відносини з відповідачкою.
Позивачка відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України не довела свої позовні вимоги про те, що даний правочин вчинено внаслідок помилки.
ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що правочин вчинено під умовою, а також про те, що відповідач брала на себе якість зобов'язання по даному договору.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову , навівши відповідні мотиви.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду і не дають підстав для скасування судового рішення.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду від 26.06.2006 р. залишити без змін. Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2 місячний строк.