донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.07.2011 р. справа №8/58пд/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:Азарової З.П.
Донця О.Є.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
від 3-ї особи:ОСОБА_1 –дов. від 08.07.11.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Колективного сільськогосподарського підприємства "Артіль-Центр" м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від12.05.2011 року
у справі№8/58пд/2011
за позовом:
до відповідача:Колективного сільськогосподарського підприємства "Артіль-Центр" м. Луганськ
Луганської міської ради м. Луганськ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Заря Плюс Восток" м. Луганськ
провизнання недійсним рішення та договору оренди
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.05.2011 року у справі №8/58пд/2011 (суддя Середа А.П.) відмовлено в задоволенні позову Колективного сільськогосподарського підприємства "Артіль-Центр" м. Луганськ до Луганської міської ради м. Луганськ за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря Плюс Восток" м. Луганськ, про визнання недійсними рішення Луганської міської ради №12/151 від 26.02.2007 року про передачу в оренду ТОВ "Заря Плюс Восток" земельної ділянки площею 0,3000га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; договору оренди землі від 04.04.2007 року, укладеного між Луганською міською радою та ТОВ "Заря Плюс Восток", про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,3000га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Колективне сільськогосподарське підприємство "Артіль-Центр" м. Луганськ, звернувся з апеляційною скаргою про скасування даного рішення, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення –скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Від заявника апеляційної скарги на адресу суду надійшла телеграма, в якій він просив у зв'язку з неможливістю прибуття представника здійснити розгляд справи без його участі.
Відповідач, Луганська міська рада м. Луганськ, наданим йому правом не скористався, відзиву не надав, представника в жодне судове засідання не направив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Заря Плюс Восток" м. Луганськ, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, прийнятим у відповідності до приписів чинного законодавства, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Третя особа наполягає на безпідставності мотивів, з яких подана апеляційна скарга, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника третьої особи, що прибув в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.
Луганською міською радою (орендодавець) та Колективним сільськогосподарським підприємцем "Артіль-Центр" (орендар) 02.08.2006 року укладено договір оренди землі (далі –договір), за умовами якого на підставі рішення Луганської міської ради від 28.02.2006 року за №41/120 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення посту технічного обслуговування автомобілів, автомийки та кафе, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1) площею 0,0400 га (п.2), яка є вільною від забудови та некапітальних споруд (п.3), її нормативна грошова оцінка –157327,20 грн. (п.4); ділянка не має недоліків, які б перешкоджали передачі її в оренду (п.5); вона передається в оренду терміном до 28.02.2055 року (п.7).
Договір нотаріально посвідчений 02.08.2006 року, зареєстрований в реєстрі за №2760, його державна реєстрація здійснена 08.09.2006 року, реєстраційний №040640200522 (т.1, а.с.9-12).
У відповідності з Актом від 25.04.2006 року визначені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т.1, а.с.13).
Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Заря Плюс Восток" звернулось до Луганської міської ради з клопотанням від 24.10.2006 року про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,3000 га під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу, автосалону, станції технічного обслуговування автомобілів та автомийки за адресою: АДРЕСА_1.
Луганська міська рада 27.12.2006 року прийняла рішення №12/87 "Про надання ТОВ "Заря Плюс Восток" згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення торговельно-виставкового комплексу, автосалону, станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки за адресою: вул. Херсонська на перехресті з вул. Дьоміна.
Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання ТОВ "Заря Плюс Восток" необхідного комплексу заходів, передбачених чинним законодавством щодо розробки проекту відведення земельної ділянки. Розроблений проект відведення погоджений у встановленому законом порядку та пройшов державну експертизу землевпорядної документації (т1, а.с.109-164).
Луганська міська рада 26.02.2007 року прийняла рішення №13/151 "Про передачу ТОВ "Заря Плюс Восток" в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу, автосалону, станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки за адресою: АДРЕСА_1", яким затвердила проект (п.1); передала ТОВ "Заря Плюс Восток" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку, яка за своїм цільовим призначенням (категорією) відноситься до земель житлової та громадської забудови, площею 0,3000га під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу, автосалону, станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки за адресою АДРЕСА_1, в межах, визначених проектом відведення земельної ділянки (п.2); закріпила у рішенні вимогу: договір оренди вказаної земельної ділянки укласти у нотаріальній формі (п.3) (т.1, а.с.47).
Луганською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Заря Плюс Восток" (орендар) 04.04.2007 року укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу, автосалону, станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1), площею 0,3000 га ( п.2), на якій присутні інженерні комунікації: каналізація та вода (п.3); її нормативна грошова оцінка –1179954,00 грн. (п.4); строк оренди –49 років (п.7); земельна ділянка передана в оренду під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу, автосалону, станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки (п.17).
Договір нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за №678, його державну реєстрацію здійснено 05.04.2007 року, реєстраційний №040740200059 (т.1, а.с.48-50; 51-53)
Земельну ділянку орендар отримав 06.04.2007 року, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі (т.1, а.с.52).
04.06.2007 року сторони, у нотаріальній формі, уклали договір про внесення змін до договору оренди землі, відповідно до якого на підставі рішення Луганської міської ради від 15.05.2007 року №18/82 внесено зміни до п.1 договору щодо предмету договору, а саме: замість слів "під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу, автосалону, станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки" до договору внесено слова "будівництво та розміщення багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та благоустрій прилеглої території".
Договір нотаріально посвідчений, за реєстром №985, його державну реєстрацію здійснено 07.08.2007 року, реєстраційний №040740200201 (т.1, а.с.54).
Крім того, як вбачається із матеріалів справи 01.03.2009 року між ТОВ "Заря Плюс Восток" та громадянином ОСОБА_2 у простій письмовій формі був укладений договір №1 про спільну діяльність, відповідно до якого сторони здійснюють спільну діяльність щодо будівництва об’єктів нерухомості (автозаправна станція з приміщеннями) на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: АДРЕСА_1, для цього надають грошові кошти у тій сумі, яка буде необхідна для здійснення будівництва та оформлення усіх необхідних документів (п.1.1).
Зі змісту договору вбачається, що сторони узгодили усі інші істотні його умови (т.1, а.с.108).
До матеріалів справи надано рішення Жовтневого районного суду м. Луганська у справі №2-4748/2009 (залишене без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 22.07.2010 року) за позовом ОСОБА_2 до Луганської міської ради, за участю третьої особи, ТОВ "Заря Плюс Восток", про визнання договору зміненим, яким позов задоволено. (т.1, а.с.56-57).
Зі змісту цього рішення вбачається, що предметом дослідження в ході розгляду даного спору були усі вищезгадані рішення Луганської міської ради, пов’язані з наданням в оренду ТОВ "Заря Плюс Восток" земельної ділянки площею 0,3000 га. При розгляді даної справи суд дійшов висновку про те, що питання про надання ТОВ "Заря Плюс Восток" земельної ділянки в оренду і внесення змін до спірного договору було вирішено відповідно до норм чинного законодавства.
Позивачем до матеріалів справи надано копії листів від 25.06.06 року за вих. №143, від 29.03.07 року за вих. №30, від 29.03.07 року за вих. №31, які, на його думку, є належним доказом звернення КСП "Артіль-Центр" до міської ради з приводу передачі йому в оренду спірної земельної ділянки.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
У відповідності до статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини —це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об’єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 12 цього ж кодексу врегульовано повноваження сільських, селищних та міських рад у галузі земельних відносин, - до їх числа (серед інших) належать: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів —відповідні органи виконавчої влади.
У відповідності до п.34 частини 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено повноваження про вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи спірне рішення, міська рада мала право вирішувати зазначене у ньому питання, тобто діяла у межах наданих їй законом повноважень , а тому з цього приводу підстави для його визнання недійсним відсутні.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували те, що земельні ділянки, надані в оренду позивачеві та третій особі, саме співпадають, а не є суміжними.
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу право оренди земельної ділянки —це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі —це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Із оспорюваного договору оренди землі від 04.04.2007 року вбачається, що при його укладанні відповідач та третя особа, як сторони за цим договором, дотрималися всіх необхідних умов, передбачених приписами чинного земельного законодавства.
Щодо посилань заявника апеляційної скарги на те, що, на його думку, з приводу оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, АДРЕСА_1, до Луганської міської ради надійшло дві заяви, а саме: його та третьої особи по цій справі, а тому відповідно до приписів ст. 16 Закону України "Про оренду землі", Луганська міська рада як орган місцевого самоврядування була зобов'язана провести аукціон або конкурс з питання придбання права оренди такої земельної ділянки, то судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент отримання ТОВ "Заря Плюс Восток" в оренду спірної земельної ділянки) передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування —орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Однак до матеріалів справи не надано належних доказів того, що на момент прийняття спірного рішення міської ради про надання в оренду ТОВ "Заря Плюс Восток" земельної ділянки площею 0,3000 га були наявні підстави для проведення аукціону.
Посилання заявника апеляційної скарги на його відповідні звернення до міської ради з приводу виділення йому земельної ділянки площею 0,2404 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під благоустрій прилеглої території для будівництва та розміщення посту технічного обслуговування автомобілів, автомийки та кафе, або під будівництво та розміщення багатоповерхового житлового будинку та благоустрій прилеглої території; внесення змін у рішення міської ради від 28.02.2006 року за №41/120 та договір оренди землі від 02.08.2006 року, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки є недоведеними, так як матеріали справи не містять належних доказів спрямування таких звернень до міської ради, їх отримання останньою та надання відповідей на них.
У відповідності до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підстави недійсності правочину визначені статтею 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою —третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Матеріали справи не містять доказів наявності підстав для визнання спірного договору оренди землі недійсним.
Таким чином господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи,викладені заявником в апеляційній скарзі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки є необґрунтованими та спростовуються наданими до матеріалів справи доказами.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Артіль-Центр" м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2011 року у справі №8/58пд/2011 – залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2011 року у справі №8/58пд/2011 –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.
Повний текст постанови підписаний 15.07.11.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя З.П.Азарова
Суддя О.Є.Донець
Надруковано 7 прим.:
1 прим. –у справу;
2 прим. - сторонам;
1 прим. –3-й особі;
1 прим. –ГСЛО;
2 прим. –ДАГС.