Судове рішення #16956066

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

12.07.2011 р.           справа №23/43пд/2011

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:


головуючого:Калантай М.В.    

суддів:Азарової З.П.

Донця О.Є.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:не з'явився

від відповідача:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області м. Луганськ

на ухвалу

господарського судуЛуганської області

від30.05.2011 року

у справі№23/43пд/2011

за позовом:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області м. Луганськ

до відповідача:Фізичної особи ОСОБА_1                    м. Антрацит

пророзірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта


                                                           

                                                      У судовому засіданні з 29.06.2011 року по  05.07.2011 року              

                                              та з 05.07.2011 року по 12.07.2011 року була оголошена перерва.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.05.2011 року, на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, припинено провадження у справі №23/43пд/2011 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області м. Луганськ до Фізичної особи ОСОБА_1 м. Антрацит, про розірвання договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва від 19.04.2006 року №1-908 та повернення у державну власність об’єкту незавершеного будівництва –дев’яностоквартирного житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці 0,47 га.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області м. Луганськ, звернувся з апеляційною скаргою про скасування ухвали господарського суду, оскільки вважає, що спірна ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.

Позивач просить скасувати спірну ухвалу суду першої інстанції та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

Відповідач, Фізична особа ОСОБА_1, проти апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, прийнятою у відповідності до приписів чинного законодавства, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без змін.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, 06.05.2011 року звернувся із позовом до Фізичної особи ОСОБА_1. про розірвання договору купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва та повернення у державну власність об’єкту незавершеного будівництва –дев’яностоквартирного житлового будинку.

Господарський суд в оскаржуваній ухвалі послався на те, що згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.05.2011 ОСОБА_1 не зареєстрованим в якості підприємця.

Спірний договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва від 19.04.2006 № 1-908 укладено ОСОБА_1. як фізичною особою - не підприємцем.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. В даному випадку гр. ОСОБА_1 придбав саме недобудований житловий будинок.

З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки спірні відносини виникли між позивачем та фізичною особою –не підприємцем, приймаючи до уваги положення ст.ст. 1, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України, тому провадження у справі   № 23/43пд/2011 підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду у даній справі не відповідає вимогам норм процесуального права та  підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду.  

У відповідності до статті 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Стаття 4 Житлового кодексу Української РСР встановлює, що житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

Як вбачається із матеріалів справи 19.04.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу  об'єкта незавершеного будівництва, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об’єкт незавершеного будівництва –дев’яностоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці 0,47га,  а покупець зобов'язався прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених договором, зокрема, добудувати об'єкт незавершеного будівництва у п'ятирічний термін з моменту підписання договору та ввести його в експлуатацію, уживати заходів щодо збереження навколишнього середовища, забезпечити дотримання санітарних та екологічних норм під час добудови об'єкта незавершеного будівництва та введення його в експлуатацію, забороняється відчуження об'єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до моменту повних розрахунків за об'єкт, завершення будівництва та введення його в експлуатацію.

З огляду на зазначене, відповідачем був придбаний саме об'єкт незавершеного будівництва.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у господарських судах мають вирішуватися усі спори, що виникають з господарських договорів, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів відносяться, зокрема, угоди: про відчуження об'єктів приватизації (крім приватизації державного житлового фонду).

Таким чином, висновок господарського суду про припинення провадження у справі в зв’язку з тим, що  даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, є неправильним,  оскільки суд першої інстанції повинен був розглянути вказані вимоги по суті, як це передбачено приписами ГПК України.

За таких обставин, спірна ухвала має бути скасована, а справа направлена на розгляд до господарського суду Луганської області.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані неправильно, ухвала не відповідає приписам процесуального права, що є підставою для  задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та передачі справи на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                   П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області м. Луганськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 30.05.2011 року у справі №23/43пд/2011 –задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 30.05.2011 року у справі  №23/43пд/2011 –скасувати.

Справу направити на розгляд господарського суду Луганської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.



Головуючий                                                                                                М.В.Калантай


Суддя                                                                                                          З.П.Азарова



Суддя                                                                                                         О.Є.Донець














                                         Надруковано 6 прим.:

                                         1 прим. –у справу;

                                         2 прим. – сторонам;

                                         1 прим. -  ГСЛО;

                                         2 прим. –ДАГС





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація