донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.07.2011 р. справа №14/32пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.
При секретарі: Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 по дов.;
від відповідача: ОСОБА_2. по дов.;
від третьої особи: не з’явився.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011р. (повний текст від 04.04.2011р.) у справі №14/32пн ( головуючий суддя Мальцев М.Ю., судді Лейба М.О., Любченко М.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь Донецької області
до Служби автомобільних доріг у Донецькій області м. Донецьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торнадо»м. Київ
про визнання правочину недійсним, визнання векселів такими, що не підлягають оплаті та вексельному обігу
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Служби автомобільних доріг у Донецькій області м. Донецьк, про визнання недійсними правочинів з видачі простого векселя №66334389 302368 номіналом 700 000,00грн. з датою погашення 07.02.2010р. та векселя №66334389 302370 номіналом 500 000,00грн. з датою погашення 08.02.2010р., держателем яких є відповідач, а також про визнання вказаних векселів такими, що не підлягають оплаті та вексельному обігу.
Ухвалою від 04.02.2010р. господарський суд Донецької області на підставі ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торнадо»м. Київ.
Крім того, ухвалою від 04.02.2010р. місцевий господарський суд в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України заборонив Службі автомобільних доріг у Донецькій області, Товариству з обмеженою відповідальністю «Торнадо», а також іншим особам вчиняти дії зі стягнення та оплати сум грошових коштів за простими векселями №66334389 302368 номіналом 700 000,00грн. з датою погашення 07.02.2010р. та №66334389 302370 номіналом 500 000,00грн. з датою погашення 08.02.2010р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.2011р. позовні вимоги було задоволено повністю.
Свій висновок щодо задоволення позовних вимог господарський суд обґрунтував, посилаючись на наявний в матеріалах справи витяг з висновку комплексної судово-почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінальної справи №16-9558 по факту виготовлення з метою збуту підроблених недержавних цінних паперів, відповідно до якого прості непогашені векселі №66334389 302370 від 08.02.2000р. на суму 500 000,00грн. та №66334389 302368 від 07.02.2000р. на суму 700 000,00грн., вилучені у Служби автомобільних доріг у Донецькій області, не відповідають зразкам векселів відповідного замовлення, виготовленим підприємством ПК «Україна», підписи на бланках даних векселів виконані не головним бухгалтером ВАТ «Азовсталь»та не директором Маріупольського морського порту, а печатки ВАТ «МК «Азовсталь»та Маріупольського державного морського торгівельного порту на бланках даних векселів відрізняються від відтисків печаток, що використовуються цими підприємствами. За таких обставин, місцевим господарським судом було зроблено висновок щодо порушення при зазначенні обов’язкових реквізитів, які має містити в собі вексель, вимог ст. 75 Уніфікованого Закону «Про переказні та прості векселі»та ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні», а отже –видачі векселів, держателем яких є відповідач, в порушення ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», приписів «Положення про прості та переказні векселі»Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі та Постанови КМУ та НБУ № 528 від 10.09.1992р. «Про затвердження правил виготовлення та використання вексельних бланків».
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що зазначене рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, судом першої інстанції не було досліджено додатків до договору передавання в довірче управління №ГД-Л-257 від 26.12.2008р., в яких визначений перелік непроданих активів АК АПБ «Україна». Тобто, за твердженням скаржника, судом не з’ясовано, чи був у переліку непроданих активів простий вексель №6633489302368, а також неправомірно встановлений факт оплати вказаного векселя позивачем без дослідження платіжних доручень або інших документів, що підтверджували б оплату ВАТ «МК «Азовсталь»700 000,00грн. за вказаним векселем. Також заявник апеляційної скарги наголошує, що судом першої інстанції не встановлено, що спірний вексель №6633489302368 не містить ні передавального напису, ні інших позначок відповідно до вимог вексельного законодавства, де б ТО»«НПФ «Юго-восток поставка»значилось би як законний держатель векселя. Крім того, як зазначає скаржник, Служба автомобільних доріг у Донецькій області є законним держателем спірних векселів, які містять в собі всі обов’язкові відомості, передбачені законодавством, а тому відсутня підстава для визнання векселю недійсним через дефект його форми.
Також, за висновком заявника апеляційної скарги, витяг із комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи №189 від 15.11.2010р., який знаходиться в матеріалах справи, не є належним доказом згідно ст. 36 ГПК України, оскільки складає 3 аркуша з 31, не є оригіналом та не завірений належним чином.
Крім того, скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що за винесеним судовим рішенням не ясно, який саме правочин визнаний недійсним, та якщо мається на увазі правочин, на підставі якого було видано (передано) вексель, то Служба автомобільних доріг у Донецькій області не є належним відповідачем у справі, оскільки правочин по видачі спірних векселів був укладений між позивачем та Маріупольським державним морським торгівельним портом. За вказаних обставин, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права (ст.ст. 24,27 ГПК України), оскільки рішення з господарського спору може вплинути на права або обов’язки Маріупольського державного морського торгівельного порту.
Підсумовуючи обґрунтування апеляційної скарги, заявник наголошує, що місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки та не розглядалась можливість застосування ст.ст.7, 8, 77 Уніфікованого закону, приймаючи до уваги недійсність підписів на спірних векселях.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, позивач повідомив апеляційний господарський суд про зміну свого найменування з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»на Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», в підтвердження чого надав відповідні документи.
Судова колегія приймає зазначені відомості до уваги, у зв’язку з чим в порядку ст. 25 ГПК України здійснює заміну найменування підприємства позивача на Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області.
Крім того, у судовому засіданні 13.07.2011р. позивач надав до матеріалів справи платіжне доручення №3000029222 від 06.08.2001р. про оплату ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»284 230,75грн. на користь ТОВ «НПФ «Юго-восток поставка»в якості погашення векселів №66334389302368 та №66334389302369. Колегія суддів апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України залучає даний документ до матеріалів справи.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про причини неявки до суду не повідомив, у зв’язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2000р. позивачем, ВАТ «МК «Азовсталь», Маріупольському державному морському торгівельному порту був емітований простий вексель № 66334389 302368 на суму 700 000,00грн. зі строком погашення платежу 07.02.2010р., а 08.02.2000р. - простий вексель №66334389 302370 на суму 500 000,00грн. зі строком погашення 08.02.2010р.
Листом № 01.3-527 від 03.03.2008р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією дострокового погашення простих веселів, що знаходяться на балансі Служби автомобільних доріг у Донецькій області, зокрема, векселів №66334389 302368 на суму 700 000,00грн. та №66334389 302370 на суму 500 000,00грн.
Крім того, листом №645 від 02.12.2009р. ТОВ «Торнадо»звернулось до позивача з проханням розглянути пропозицію дострокового викупу простого векселя №66334389 302370 на суму 500 000,00грн., надавши при цьому документи в посвідчення свого права як останнього векселедержателя вказаного векселя.
Враховуючи викладене та посилаючись на те, що простий вексель № 66334389 302368 на суму 700 000,00грн. ще у 2001 році був оплачений, а також на те, що на даний час утримувачами векселя №66334389 302370 на суму 500 000,00грн. є одночасно дві особи, що є порушенням чинного законодавства України, позивач звернувся до господарського суду із вимогами про визнання недійсними правочинів з видачі простого векселя №66334389 302368 номіналом 700 000,00грн. з датою погашення 07.02.2010р. та векселя №66334389 302370 номіналом 500 000,00грн. з датою погашення 08.02.2010р., держателем яких є Служба автомобільних доріг у Донецькій області, а також про визнання вказаних векселів такими, що не підлягають оплаті та вексельному обігу.
За приписами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, згідно зі ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Аналогічні положення містить ст. 194 ЦК України.
Одним із видів боргових цінних паперів згідно із ст.3 вказаного Закону є векселі - цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі (ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).
Статтею 11 Уніфікованого закону «Про переказний та простий векселі», запровадженого Конвенцією Країни - учасниці від 07.06.1930р., визначено, що вексель (у тому числі простий, враховуючи приписи ст.77 цього Закону), навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.
За приписами ст.16, 77 Уніфікованого закону, власник переказного (простого) векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.
Перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя наведено у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, а саме - назва «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою. За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної або фізичної особи останній теж слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (ст. 2 Уніфікованого закону).
З матеріалів справи вбачається, що за фактом знаходження в обороті двох векселів з однаковими номерами 66334389 302368 та 66334389 302370 ГУ УМВС України в Донецькій області було порушено кримінальну справу №16-9558 за ознаками злочину, передбаченого ст. 224 ч.1 КК України.
В ході розгляду даної кримінальної справи у відповідача, Служби автомобільних доріг у Донецькій області, було вилучено прості векселі №66334389 302368 на суму 700 000,00грн. та №66334389 302370 на суму 500 000,00грн., емітовані ВАТ «МК «Азовсталь»та отримані від ПП «Азов-Метекс», а у позивача, ВАТ «МК «Азовсталь», було вилучено простий погашений вексель №66334389 302368 на суму 700 000,00грн. Вказані документи були предметом дослідження призначеної в рамках кримінальної справи судово-почеркознавчої та технічної експертизи.
Згідно наявного в матеріалах справи витягу з висновку експерта №189 від 15.11.2010р., проведеного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, в ході судового слідства встановлено, що:
1. Простий погашений вексель № 66334389 302368 від 07.02.2000р. на суму 700 000,00грн., вилучений у ВАТ «МК «Азовсталь»: бланк даного векселя відповідає примірникам векселів відповідного замовлення, виготовленим підприємством ПК «Україна». Одними з держателів зазначеного векселя були ВАТ «МК «Азовсталь»та Маріупольський морський торгівельний порт. Підписи на бланку цього векселя виконані головним бухгалтером ВАТ «МК «Азовсталь», директором Маріупольського морського торгівельного порту.
2. Простий непогашений вексель №66334389 302370 від 08.02.2000р. на суму 500 000,00грн., вилучений в Службі автомобільних дорог в Донецькій області: бланк даного векселя не відповідає примірникам векселів відповідного замовлення, виготовленим підприємством ПК «Україна». Підписи на бланку цього векселя виконані не головним бухгалтером ВАТ «МК «Азовсталь»та не директором Маріупольського морського торгівельного порту, а іншими особами. Печатки ВАТ «МК «Азовсталь»та Маріупольського морського торгівельного порту на бланку цього векселя відрізняються від відбитків печаток, використовуваних підприємствами.
3. Простий непогашений вексель № 66334389 302368 від 07.02.2000р. на суму 700 000,00грн., вилучений в Службі автомобільних дорог в Донецькій області: бланк даного векселя не відповідає примірникам векселів відповідного замовлення, виготовленим підприємством ПК «Україна». Підписи на бланку цього векселя виконані не головним бухгалтером ВАТ «МК «Азовсталь»та не директором Маріупольського морського торгівельного порту, а іншими особами. Печатки ВАТ «МК «Азовсталь»та Маріупольського морського торгівельного порту на бланку цього векселя відрізняються від відбитків печаток, використовуваних підприємствами.
Крім того, листом №8/333 від 02.02.2011р. начальник слідчого відділу Маріупольського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області Переверзєв В.Ф. повідомив суд про те, що в ході судового слідства у кримінальній справі №16-9558 було встановлено, що підробленими є два вексельних бланки №66334389 302368 від 07.02.2000р. на суму 700 000,00грн. та №66334389 302370 від 08.02.2000р. на суму 500 000,00грн., вилучені в Службі автомобільних доріг у Донецькій області (непогашені), 04.03.2010р. Служба автомобільних доріг у Донецькій області визнана цивільним позивачем у даній справі на суму спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 1 200 000,00грн., та на даний час проводяться слідчі дії, направлені на встановлення осіб, що здійснили даний злочин.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджена невідповідність спірних векселів, держателем яких є Служба автомобільних доріг у Донецькій області, примірникам векселів відповідного замовлення, виготовлених підприємством ПК «Україна», а також невідповідність підписів і відбитків печаток емітента та підприємства –отримувача на спірних векселях.
Зі змісту ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»вбачається, що векселі складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону.
Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001р. №338 затверджено Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків, відповідно до якого розповсюдження вексельних бланків між юридичними та фізичними особами здійснюють Національний банк України та банки, вексельні бланки одного виду повинні мати наскрізне нумерування, виконане захисною фарбою (п.5), вексельні бланки одного виду повинні мати однаковий дизайн і виготовлятися із застосуванням однакових технологій та засобів захисту (п.6).
З наведеного вбачається, що кожен виданий вексель повинен містити свій індивідуальний номер, що в свою чергу виключає наявність у вексельному обігу двох вексельних бланків з одним і тим самим номером.
Оскільки в даному випадку у вексельному обігу знаходяться два простих векселя з однаковим номером 66334389302370 на суму 500 000,00грн. зі строком платежу 08.02.2010р. та два простих векселя з однаковим номером 66334389302368 на суму 700 000,00грн. зі строком платежу 07.02.2010р., недійсність двох з яких, вилучених у відповідача, підтверджена матеріалами кримінальної справи №16-9558, дані обставини свідчать про порушення норм законодавства, що регулює порядок видачі та обігу векселів.
За наявності на простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів. Проте, правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215 - 236 ЦК, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів.
Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України (ст.215 ЦК України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до Роз’яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями), угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на викладене та у зв’язку з тим, що третя особа, ТОВ «Торнадо», пропонуючи достроковий викуп векселя №66334389302370, підтвердило своє право векселедержателя на отримання оплати по вказаному векселю, правочин з видачі даного векселя, держателем якого є Служба автомобільних доріг у Донецькій області, підлягає визнанню недійсним, а сам вексель –визнанню таким, що не підлягає оплаті та вексельному обігу.
Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі щодо не дослідження судом першої інстанції факту проведення оплати позивачем за спірним векселем №66334389302368, оскільки по-перше, предметом дослідження в рамках кримінальної справи №16-9558 та експертизи Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру був саме погашений вексель №66334389302368, вилучений у ВАТ «МК «Азовсталь», а по-друге, в матеріалах справи наявне платіжне доручення №3000029222 від 06.08.2001р. про оплату ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»284 230,75грн. на користь ТОВ «НПФ «Юго-восток поставка»в якості погашення, зокрема, векселя №66334389302368.
У зв’язку із зазначеним, правочин з видачі векселя №66334389302368, держателем якого є Служба автомобільних доріг у Донецькій області, також підлягає визнанню недійсним, а сам вексель –визнанню таким, що не підлягає оплаті та вексельному обігу.
До того ж, як свідчить лист №8/333 від 02.02.2011р. начальника слідчого відділу Маріупольського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області, Служба автомобільних доріг у Донецькій області визнана цивільним позивачем у кримінальній справі №16-9558 на суму спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 1 200 000,00грн., що свідчить про визнання відповідачем факту недійсності спірних векселів.
З огляду на висновки судово-почеркознавчої та технічної експертизи, не можуть бути прийняті до уваги і посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що оскільки на спірних векселях наявні підписи керівника та бухгалтера підприємства, що скріплені його печаткою, Служба автомобільних доріг у Донецькій області є законним держателем векселів №66334389302368 та №66334389302370.
Крім того, твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом прийняття до уваги витягу з висновку судової експертизи, проведеної в рамках кримінальної справи, є необґрунтованими, оскільки згідно ст.ст.34,36 ГПК України, зазначена копія витягу є належним і допустимим доказом у справі, бо стосується саме спірних векселів та містить висновки стосовно їх справжності.
Також, з огляду на висновки експертизи, необґрунтованими є твердження скаржника і про порушення судом першої інстанції норм статей 24, 27 ГПК України шляхом прийняття рішення, яке може вплинути на права або обов’язки третіх осіб. Не можуть бути прийняті до уваги і твердження скаржника стосовно того, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області не є належним відповідачем у справі, оскільки остання є саме держателем спірних векселів.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне відмітити, що в даному випадку посилання відповідача на приписи ст.ст.7,8,77 Уніфікованого закону є безпідставними, оскільки саме знаходження у вексельному обігу двох однакових векселів виключає можливість кожного, хто поставив свій підпис на простому векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, самому бути зобов'язаним за векселем і, якщо заплатить, мати ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог, що дає підставу для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 236 ЦК України, яка передбачає недійсність правочину, який визнаний судом недійсним, з моменту його вчинення.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу позову, у зв’язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 25, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Замінити найменування позивача у справі з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області на Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011р. (повний текст від 04.04.2011р.) у справі №14/32пн залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011р. (повний текст від 04.04.2011р.) у справі №14/32пн –залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано примірників-6
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
1-третій особі
1-господарському суду
1-ДАГС