У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Олійник А.С.,
суддів: Касьяна О.П., Кафідової О.В., Колодійчука В.М., Лесько А.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Вінницьке міський відділ реєстрації актів цивільного стану про визнання договору купівлі-продажу квартири частково удаваним у частині покупця, визнання покупцем та визнання права власності на квартиру, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 3 грудня 2010 року ,
в с т а н о в и л а:
У березні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, просив визнати договір купівлі-продажу квартири удаваним правочином у частині покупця, визнати його покупцем квартири, визнати за ним право власності на квартиру та усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_3 зі спірної квартири.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що за власні кошти 23 березня 2007 року придбав у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1. На прохання колишньої дружини ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири було оформлено на ім’я її матері – ОСОБА_6 Умисними діями ОСОБА_3 його було введено в оману щодо істинних мотивів необхідності оформлення придбаної ним квартири на ОСОБА_2 Він проживає у спірній квартирі, іншого житла у нього немає.
Під час розгляду справи до участі у справі в якості третіх осіб було залучено ОСОБА_5 та відділ реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області.
Рішенням Замостянського районного суду м.Вінниці від 20 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 3 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у м.Вінниці, укладений 23 березня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі за №1063, удаваним з моменту його укладення в частині покупця ОСОБА_2 Визнано ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у м.Вінниці, укладеним 23 березня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим у реєстрі за №1063. Визнано вказану квартиру приватною власністю ОСОБА_1 У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 у м.Вінниці, шляхом виселення ОСОБА_3 із квартири, відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Як убачається із позовної заяви, на обґрунтування позовних вимог позивач посилався на правові підстави, передбачені ст.235 ЦК України.
Судом встановлено, що 23 березня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно із яким ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 у м.Вінниці.
Відповідно до ч.1 ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
У п.25 постанови Пленуму від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Верховний Суд України роз’яснив, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог частково, апеляційний суд виходив із того, що спірну квартиру фактично було придбано ОСОБА_1 для себе; за кошти, одержані від продажу належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_3; після купівлі спірної квартири він вселився туди та проживає в ній; доказів про придбання цієї квартири за кошти ОСОБА_2 суду надано не було.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов’язки покупця за договором купівлі-продажу виконав позивач, і він же скористався правами покупця, а відповідач формально вписана у договір, та визнав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у м.Вінниці удаваним у частині покупця, визнав покупцем квартири ОСОБА_1
З огляду на викладене, рішення апеляційного суду Вінницької області від 3 грудня 2010 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 3 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.С. Олійник
Судді: О.П. Касьян
О.В. Кафідова
В.М. Колодійчук
А.О. Лесько