ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

05 жовтня 2006 р.

№ 18/25

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М. Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу

ТОВ “Левел”

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року

у справі за позовом

Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м.Шостка Сумської області”

до третя особа

ТОВ “Левел” ТОВ “Роменський Агрохім”

про	стягнення коштів

      В С Т А Н О В И В:

у грудні 2005 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний  банк в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м.Шостка Сумської області” звернувся з позовом до ТОВ “Левел” про звернення стягнення на заставлене майно.

Позивач зазначав, що на умовах кредитного договору №84-КЛ-04 від 15.10.2004 року, ТОВ “Роменський Агрохім” надано кредит у сумі 500 000 грн. зі строком повернення кредиту до 11.10.2005 року.

Виконання позичальником своїх зобов’язань по кредитному договору забезпечено договором застави майна №134-з від 11.11.2004 року, за яким відповідач зобов’язався, у разі невиконання позичальником зобов’язань по кредитному договору, нести майнову відповідальність і надав право заставодержателю одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

В обумовлений кредитним договором строк позичальник кредит не повернув, взяте на себе зобов’язання не виконав, а тому позивач просив постановити рішення про задоволення свого права шляхом звернення стягнення на предмет застави по договору від 03.11.2004 року №134-з.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.04.2006 року позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача –без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неповноту судового слідства, розгляд справи без участі представника позичальника по кредитному договору, помилковість висновків щодо наявності у нього боргових зобов’язань та неправильне застосування норм права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судами при розгляді справи у першій інстанції та перегляді її в апеляційному порядку, умови кредитного договору №84-КЛ-04 від 15.10.2004 року, за яким позивач надав ТОВ “Роменський Агрохім” 500 000 грн. кредиту з боку позичальника не виконано, у термін до 11.10.2005 року кредит не повернено і станом на 28.11.2005 року його заборгованість складає 568 712,33 грн.

Невиконання позичальником своїх зобов’язань по кредитному договору надає право банку на задоволення за рахунок заставленого майна згідно договору застави №131-з від 03.11.2004 року, дійсність якого відповідачем не оспорюється і у касаційній скарзі.

Це право заставодержателя передбачено положеннями ст.ст.589,590 ЦК України, умовами договору застави, а тому, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог та наявності у відповідача майнових зобов’язань, правильно постановили про задоволення позову і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

  П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 19.04.2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року –без змін.

Головуючий                                                                          М.І. Остапенко

Судді                                                                                     Є.М. Борденюк

                                                                                    В.М. Харченко