У Х В А Л А

                             іменем України

  13 липня  2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого       Олійник А.С.,

суддів:                   Касьяна О.П.,              Кафідової О.В.,

                               Колодійчука В.М.,      Лесько А.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом  прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Вінницької області  в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, на рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької  області від 7 квітня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

  У жовтні 2010 року прокурор Ленінського району м. Вінниці звернувся в суд з позовом в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просив ухвалити рішення про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Прокурор посилався на ті обставини, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню  дітей, а 4 червня 2009 року вироком суду ОСОБА_5 була визнана винною та засуджена за вчинення злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, у зв`язку з нанесенням легких тілесних ушкоджень своєму сину  ОСОБА_3

10 лютого 2011 року рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці позов задоволено.

7 квітня 2011 року рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким  у задоволенні позову відмовлено.

    У касаційній скарзі перший заступник прокурора Вінницької області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою скаргу порушенням  судом  норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з таких підстав.

Задовольняючи  позов, суд першої інстанції  виходив із того, що з 1993 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У 1998 році вони припинили шлюбні стосунки та стали проживати окремо, а неповнолітні діти залишились проживати з батьком.

ОСОБА_5 створила нову сім?ю в якій має доньку 2008 року народження, вихованням дітей      не займається і не надає матеріальної допомоги на їх утримання.

У 2008 році вона вчинила злочин щодо сина ОСОБА_3 і вироком суду була засуджена за ст. 125 ч. 2 КК України за нанесення йому тілесних ушкоджень.

За висновком органу опіки і піклування виконкому Вінницької міської ради  від 30 березня 2010 року ОСОБА_5 доцільно позбавити батьківських прав, що є підставою для задоволення позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що   наведені у справі докази не дають підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав  на підставі п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, оскільки в її поведінці немає вини, у задоволенні позову відмовив.

З такими рішеннями погодитись не можна, так як вони ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

Згідно п. п. 2, 6 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов?язків по вихованню дітей або засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Суд не врахував тих обставин, що наявність однієї із цих обставин є самостійною підставою для позбавлення особи батьківських прав та при посиланні прокурора на вирок суду щодо відповідачки, не перевірив і не уточнив підстав, з яких він просив задовольнити позов, оскільки прокурор посилався лише на п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Суд не перевірив, чи були підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав  за п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України щодо кожної дитини окремо та, посилаючись на висновок органу опіки і піклування, не з?ясував та не дослідив тих обставин, що висновок зроблено без пояснень відповідачки та з?ясування причин такої поведінки матері.

    Без з?ясування цих обставин судове рішення не може бути визнано законним і обґрунтованим, однак суд апеляційної інстанції цих недоліків не усунув, не дав належної оцінки обставинам справи, ухвалив рішення про задоволення апеляційної скарги.

У відповідності з вимогами ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  

За таких обставин, касаційну скаргу потрібно задовольнити частково, рішення  суду першої та апеляційної  інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.336, 338 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Вінницької області  в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 лютого 2011 року та рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької  області від 7 квітня 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий  А.С. Олійник

Судді: О.П. Касьян

О.В. Кафідова

В.М. Колодійчук

А.О. Лесько