Судове рішення #16954705

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ


27 липня  2011 року м. Київ


Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Пшонки М.П.,

суддів     Мазур Л.М.,        Макарчука М.А.,

    Писаної Т.О.,         Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Луганської області від 26 серпня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

    30 вересня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про  стягнення аліментів на  утримання дружини, посилаючись на те, що вона з 16 березня 1976 року з відповідачем  перебувала у зареєстрованому шлюбі. 13 травня 2010 року шлюб між ними було  розірвано. Оскільки  вона є   непрацездатною особою  похилого віку, отримує  пенсію  в  розмірі 550 грн., з яких  оплачує комунальні  платежі  та  утримує  онука, опікуном якого є,  має право на отримання від  відповідача утримання. Крім того, зазначала, що відповідач працює на шахті комбайнером та  отримує середньомісячну заробітну плату у розмірі  не  менше 4800 грн., а  також  пенсію у розмірі 4000 грн. та регресні виплаті в розмірі 430 грн. Оскільки відповідач добровільно відмовляється її утримувати, працює  та має   можливість їй надавати допомогу на її утримання, просила стягнути з відповідача  на  свою  користь утримання  в  розмірі ј частки  від  усіх доходів.

Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від                     9 червня 2010 року  позов ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини задоволено: стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на  користь              ОСОБА_3  на  її утримання  у розмірі  ј  частини  всіх  видів заробітку щомісячно з 30 вересня 2009 року до зміни матеріального  або сімейного  стану, а також судовий збір   на користь держави.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 26 серпня                2010 року рішення Лутугинського районного суду Луганської області від            9 червня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову  в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    Касаційна скарга  підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість   рішення суду першої інстанції в межах  доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи  судом першої інстанції з винятками і доповненнями, встановленими законом.    

Виходячи з вимог ст. 316 ЦПК України щодо змісту, рішення апеляційного суду повинно мати: мотивувальну частину із зазначенням мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення; встановлених  судом  першої інстанції обставин, а також обставин, встановлених  апеляційним судом, і визначених відповідно  до них правовідносин; назви статті закону, на підставі якого вирішено  справу; резолютивну  частину  із  зазначенням висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення або відмову в позові повністю  чи  частково; висновку апеляційного суду  по суті позовних вимог.

    Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення  про відмову  в позові, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_3  на  час  ухвалення судом першої інстанції рішення суду отримувала пенсію в  розмірі 706 грн.,  що відповідно до ст. 52 Закону  України  «Про Державний бюджет  України на 2010 рік» становить прожитковий  мінімум  на  одну  особу  з  розрахунку  на місяць щодо осіб, які втратили працездатність,  тому  вона  відповідно до  вимог  ч. 4 ст. 75 СК України не  належить до осіб, які  мають право на  утримання.

Доводи позивачки про те, що  вона  є  опікуном   онука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та  витрачає частину свою  пенсію  на його утримання, апеляційний суд визнав безпідставними, оскільки згідно довідки Управління  праці  та соціального захисту  населення  ОСОБА_3 отримує   допомогу на дитину, що  перебуває  під опікою та піклуванням  у  розмірі , що  перевищує прожитковий  мінімум, визначений на 2010 рік  для  дітей  віком від 6 до 18  років ( а.с 139) та  16 липня 2010 року її онук ОСОБА_5  досяг  повноліття.

Проте, повністю  погодитися з такими висновками  апеляційного суду не можна.

Статтею 75 СК України передбачено, що  дружина, чоловік повинні матеріально  підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує  матеріальної допомоги, за  умови, що  другий із подружжя може надавати  матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається  той  із подружжя, який досяг  пенсійного   віку, встановленого законом, або є  інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.

Один з подружжя є таким, що  потребує матеріальної допомоги, якщо  заробітна плата, пенсія, доходи від  використання  його майна , інші доходи  не забезпечують  йому  прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, ст. 76  СК України передбачено, що  розірвання шлюбу не припиняє права особи  на  утримання, яке  виникло у неї  за  час шлюбу.

Аліменти присуджуються за рішенням суду  від  дня  подання  позовної заяви ( ч. 1 ст. 79 СК України).

Звертаючись 30 вересня 2009 року до суду із зазначеним позовом, ОСОБА_3 зазначала, що вона є непрацездатною особою, перебуває на обліку в лікарні, досягла пенсійного віку та отримує пенсію у розмірі            350 грн., що є значно менше від встановленого прожиткового мінімуму  доходів громадян, оскільки  з 1 листопада 2009 року прожитковий  мінімум  складав 573 грн., з 2 січня  2010 року – 695 грн. та з 1 квітня по 1 липня    2010 року – 706 грн., у зв’язку з чим вона має право на отримання від свого колишнього чоловіка -  відповідача у справі утримання (аліментів).

Проте, апеляційний суд, відмовляючи в позові, у порушення  вимог            ст. 213-215, 303, 309, 316 ЦК України на вищезазначені норми закону уваги не звернув, та без детального дослідження доказів і встановлення дійсних обставин справи, обґрунтував свій висновок лише тим, що з квітня 2010 року  позивачка отримувала пенсію у розмірі - 706 грн. (а.с 124), що є не менше  прожиткового мінімуму  доходів  громадян  відповідного віку, тому права на отримання аліментів від відповідача-свого колишнього чоловіка немає,  при  цьому  не  звернули  уваги  на  те, що  в  силу  положень  ст. ст. 75, 76 СК України позивачка є непрацездатною особою у зв’язку із досягненням нею пенсійного віку (пенсійним посвідченням № 660798 від 26 січня 2006 року), цей статус вона набула ще до розірвання шлюбу з відповідачем та на час звернення до суду із зазначеним позовом потребувала матеріальної допомоги, оскільки отримувала пенсію у розмірі, нижчому від встановленого мінімуму доходів громадян, крім того, стоїть  на обліку в лікарні.

Крім того, апеляційним судом не встановлено та не зазначено у своєму рішенні, в чому саме полягає порушення судом першої інстанції встановленого порядку дослідження доказів або в дослідженні яких доказів судом неправомірно відмовлено, а також не надано належної правової оцінки  підставам, за яких виникає у одного з подружжя право на отримання від другого з подружжя утримання (аліментів).

 Оскільки судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення апеляційного суду  слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3  задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 26 вересня 2010 року  скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.П. Пшонка

Судді: Л.М. Мазур

М.А. Макарчук

Т.О. Писана

Г.В. Юровська


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація