У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Мазур Л.М., Макарчука М.А.,
Писаної Т.О., Юровської Г.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 17 лютого 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25 вересня 1998 року на території КСП «Гвардія Ілліча» внаслідок неправомірних насильницьких дій з боку відповідачів позивачка незаконно була позбавлена волі. Посилаючись на те, що в результаті таких дій відповідачів вона зазнала моральні страждання, принижена її гідність, втрачені життєві зв’язки та спокій, позивачка просила стягнути з відповідачів 5 тис грн. моральної шкоди.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2000 року позов задоволено.
Ухвалою того ж суду від 2 жовтня 2008 року зазначене рішення скасовано за нововиявленими обставинами.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17 лютого 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просила скасувати судові рішення та вирішити питання по суті, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Судом встановлено, що 23 вересня 1998 року на полі радгоспу «Гвардії Ілліча» у с. Ларіно Жовтневого району Миколаївської області охоронцем ОСОБА_5 та бригадиром охоронців ОСОБА_4 затримана позивачка ОСОБА_3, яка була зв’язана і утримувалася в такому положенні у період з 23 вересня 1998 року до 26 вересня 1998 року.
За цим фактом прокуратурою Жовтневого району Миколаївської області порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 за ст. 123 КК УРСР, ст.ст. 162, 353 КК України.
Постановою заступника прокурора Жовтневого району Миколаївської області від 15 липня 2010 року кримінальну справу закрито на підставі ст. 6 п. 2 КПК України у зв’язку з відсутністю в діях відповідачів складу злочину (а.с. 82-84).
Проте постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2010 року вищезазначена постанова скасована (а.с. 115).
Як зазначено в ухвалі апеляційного суду Миколаївської області від 17 лютого 2011 року, досудове слідство у справі на даний час триває.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд зробив висновок про відсутність підстав для покладення на відповідачів цивільно-правової відповідальності за завдану ОСОБА_3 моральну шкоду.
Такий висновок суду не може бути визнаний законним і обґрунтованим, оскільки суд усупереч ст. ст. 213, 214 ЦПК України не зазначив, які обставини встановлені; якими доказами вони підтверджені; які правовідносини виникли між сторонами та якими нормами вони регулюються.
Оскільки, вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 17 лютого 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: Л.М. Мазур
М.А. Макарчук
Т.О. Писана
Г.В. Юровська