У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 липня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дербенцевої Т.П.         Сімоненко В.М.             Черненко В.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою  ОСОБА_6, на рішення Центрального районного суду       м. Сімферополя АР Крим від 20 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2010 року

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що її баба – ОСОБА_7 24 грудня 2008 року визнана недієздатною, а вона призначена її опікуном. Після смерті баби, їй стало відомо, що ОСОБА_7 в жовтні 2008 року склала заповіт на ім’я  ОСОБА_6 на все своє майно. Вважає, що заповіт посвідчений   державним нотаріусом четвертої державної нотаріальної контори ОСОБА_5 15 жовтня 2008 року підписаний не ОСОБА_7 Крім того зазначає, що ОСОБА_7 внаслідок стійкої хронічної психічної хвороби на момент  вчинення заповіту не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому просила визнати заповіт недійсним.  

Рішенням Центральний районний суд м.. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року. залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 210 року, позовні вимоги задоволені, визнано недійсним заповіт від 15.10.2008 року від імені ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_6

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду першої та ухвали апеляційної інстанцій, передачу справи на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

         Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої та ухвала апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 жовтня 2010 року -  залишити без зміни.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                 Т.П.Дербенцева

                        В.М.Сімоненко

                        В.А.Черненко