донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.07.2011 р.           справа №27/181/10

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівБойченко К.І., Шевкової Т.А.

від позивача:ОСОБА_1 -  за довіреністю; ОСОБА_2. –за довіреністю

від відповідача 1:ОСОБА_3. –за довіреністю

від відповідача 2:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Сільськогосподарського підприємства «Надія», м. Приморськ Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області

від08.12.2010 року

у справі№27/181/10 (суддя  Дроздова С.С.)

за позовомДержавного підприємства «Сільськогосподарського підприємства «Надія», м. Приморськ Запорізької області

до відповідачів
1.          Селянського фермерського господарства «Зетченко В.В.», с. Підспір»я Приморського району Запорізької області

2.          Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

провитребування безпідставно набутого майна: озимого ячміню  у кількості 466,0 тон на загальну суму 428 174,78 грн.  та озимої пшениці у кількості 889,28 тон на загальну суму 867 981,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Державне підприємство Сільськогосподарського підприємства «Надія»,                    м. Приморськ Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Селянського фермерського господарства «Зетченко В.В.», с. Підспір»я Приморського району Запорізької області про витребування безпідставно набутого майна: озимого ячміню  у кількості 466,0 тон на загальну суму 428 174,78 грн.  та озимої пшениці у кількості 889,28 тон на загальну суму 867 981,75 грн.

Ухвалою від 26.10.2010р. було залучено в якості відповідача2, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя.

Рішенням господарського суду Запорізької  області від 08.12.10р. у задоволенні позовних вимог  було відмовлено.

Позивач, Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Надія»,                              м. Приморськ Запорізької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права, неповним з”ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд  рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.10 р. скасувати та позов задовольнити.

       Відповідач1, Селянське фермерське господарство «Зетченко В.В.», с. Підспір»я Приморського району Запорізької області  надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду – без змін.

         Відповідач2, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що по суті позовних вимог  нічого пояснити не може, оскільки не є учасником даних правовідносин.

          У судовому засіданні представник відповідача 1 заявив усне клопотання про витребування додаткових доказів по справі та дослідити повноваження особи, яка підписала апеляцйну скаргу. Колегія суддів розглянула клопотання та відмовила у задоволенні, як необгрунтовані.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду, за мотивами, викладеними апеляційною інстанцією, відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.          

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство “Сільськогосподарське підприємство “Надія” у вересні-жовтні 2009 року обробило та засіяло озимими сільськогосподарськими культурами  загальною площею 1000 га, що підтверджується довідковими даними Державного статистичного спостереження форми 4-СГ посівів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року станом на грудень 2009 року, а також актами про використання мінеральних добрів та витратам по механізаторам та тракторним бригадам. Документальними доказами викладених обставин є дві постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Приморського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 04.07.2010 року та від 07.07.2010 року.

За даними позивача, протягом зими 2010 року, оброблені та засіяні ДП “СП “Надія” землі, були розпайовані та передані у власність фізичним особам, які в свою чергу склали договір оренди.

На думку позивача, в червні-липні 2010 року відповідач, порушуючи право власності позивача на посіви сільськогосподарських культур, викосив 200 га озимого ячменю у кількості 466,0 тон на загальну суму 428174,78 грн. та 224 га озимої пшениці у кількості 889,28 тон на загальну суму 867981,75грн., які незаконно присвоїв. В зв»язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовом згідно ст. ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України про витребування безпідставно набутого відповідачем за рахунок позивача озимого ячміня у кількості 466,0 тон на загальну суму 428 174,78 грн. та озимої пшениці у кількості 889,28 тон на загальну суму 867 981,75 грн.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов»язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: щоб мало місце набуття або збереження майна, щоб набуття або збереження було здійснено за рахунок іншої особи та за умови відсутності правової підстави для набуття або збереження майна.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред’являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст. 392 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, в постійному користуванні позивача знаходились земельні ділянки   на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області відповідно до державних актів на право постійного користування земельною ділянкою ( т.1, арк.с. 12-23), які восени 2009р. були засіяні сільськогосподарськими культурами, про що свідчать бухгалтерські звіти позивача.

Так, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області №84 від 29.04.2008р.  приватизовано майно Державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство “Надія” та відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.10.2008р. все нерухоме майно було передано КСП «Надія-2008», державну реєстрацію якого здійснено 26.08.2008р.

КСП “Надія 2008” стає правонаступником майнових прав і обов’язків державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство “Надія” згідно з договором безоплатної передачі (купівлі-продажу) майна з моменту складання акту приймання-передачі майна підприємства, що підтверджується державною реєстрацією відповідних змін до установчих документів.

За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.07.2010р. ДП «Сільськогосподарське підприємство «Надія»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Розпорядженням  Приморської районної державної адміністрації Запорізької області №798 від 04.11.2009р. виділено в натурі  (на місцевості) із земель Державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство “Надія”, яке є об»єктом приватизації і передано безоплатно у власність земельні ділянки у розмірі земельних часток  (паїв) громадянам –членам ДП «Сільсьгосподарське підприємство «Надія»та пенсіонерам з їх числа для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Приморської міської ради. Відповідно до п.4 Розпорядження №798 від 04.11.2009р. державні акти постійного користування земельною ділянкою, вважаються такими, що втратили чинність.

Оцінюючи обгрунтованість позовних вимог, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України збирання врожаю на земельних ділянках, які були в оренді у позивача у 2008-2009рр., саме відповідачем, наявності у відповідача озимого ячміню у кількості 466т на суму 428 174,78грн., озимої пшениці у кількості 889,28т на суму 867 981,75грн., який належить ДП «Сільськогосподарське підприємство «Надія». Також, позивачем не  доведено, що СФГ «Зетченко В.В.»прийняті в оренду саме земельні ділянки, які  знаходились у постійному корситуванні ДП «Сільськогосподарського підприємства «Надія»

Отже, позивачем не доведено саме факт збирання врожаю та володіння відповідачем майном без достатньої правової підстави у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України, в зв»язку з чим позовні вимоги є необгрунтованими, не доведені належним чином, а судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про витребування безпідставно набутого майна: озимого ячміню  у кількості 466,0 тон на загальну суму 428 174,78 грн.  та озимої пшениці у кількості 889,28 тон на загальну суму 867 981,75 грн.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2010 року у справі №27/181/10 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання  апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу  Державного підприємства «Сільськогосподарського підприємства «Надія», м. Приморськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2010 року у справі №27/181/10 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2010 року у справі №27/181/10   –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                              Л.Ф. Чернота                              

Судді                                                                                              К.І. Бойченко

                                                                                                                 Т.А. Шевкова

Надр.7 прим:

1 –у справу;

2,3–позивачу;

4,5  –відповідачам;

6 –ДАГС;

7–ГС Луг. обл.