донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.07.2011 р. справа №44/54
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:не з»явився
від відповідача:ОСОБА_1. –за довіреністю б/н від 29.04.2011р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області
на рішення господарського суду Донецької області
від28.03.2011 року
у справі№44/54 (головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді: Кододова О.В., Сгара Е.В.)
за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області
до відповідача
Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області
простягнення заборгованості зі страхового відшкодування в розмірі 3011,34грн., 3% річних в розмірі 159,09грн., інфляційних в розмірі 404,26грн., пені в розмірі 328,29грн.
та за зустрічним позовомАкціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області
про стягнення заборгованості зі страхового відшкодування в розмірі 14 746,64грн., 3% річних в розмірі 46,05грн., пені в розмірі 56,03грн.
ВСТАНОВИВ:
У 2010 році Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості зі страхового відшкодування в розмірі 3011,34грн., 3% річних в розмірі 159,09грн., інфляційних в розмірі 404,26грн., пені в розмірі 328,29грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
В свою чергу, 25.10.2010р. Акціонерним товариством закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області була подана зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області про стягнення заборгованості зі страхового відшкодування в розмірі 14 746,64грн., 3% річних в розмірі 46,05грн., пені в розмірі 56,03грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.11р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області задоволені в повному обсязі, та зустрічні позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області були також задоволені в повному обсязі.
Позивач за первісним позовом, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.03.11 р. скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Позивач за первісним позовом, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 02.06.2011р., але через канцелярію надав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи в зв»язку зі службовим відрядженням представника. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у задоволенні, оскільки не надано доказів в підтвердження даних обставин.
Представник відповідача за первісним позовом, Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області в судовому засіданні просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2004р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Партнер»( правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «СК Партнер»відповідно до статуту) та Акціонерним товариством закритого типу «Страхова компанія «Азов»був укладений договір №4134/30 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії), відповідно до розділів 1-2 якого сторони домовилися, що страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальниками, причому конкретні розміри перестрахувальних виплат та інші умови перестрахування визначаються окремими договорами (ковер-нотами, сліпами, офертами). При цьому, сторони можуть виступати один перед одним і як страховик, і як перестраховик.
Пунктом 8.1 договору №4134/30 від 06.10.2004р. встановлено, що при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 5 банківських днів після одержання від перестрахувальника наступного комплекту документів, а також документів, передбачених п. 8.2, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування: копії страхового акту, офіційного висновку організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок та інші.
Даний договір укладений на невизначений термін і набирає чинність з моменту його підписання сторонами ( п. 12.1 договору) та підписаний обома сторонами без розбіжностей і зауважень.
Позивачем за первісним позовом, згідно умов п. 3.1.5 договору було здійснено повідомлення про настання страхового випадку, а також був наданий повний пакет документів, передбачений п. 8.1 договору №4134/30 від 06.10.2004р. для здійснення перестрахувальником ( відповідачем за первісним позовом) страхового відшкодування.
Відповідачем за первісним позовом зобов»язання щодо оплати страхового відшкодування в порядку перестрахування в розмірі встановленому договором №4134/30 від 06.10.2004р. не виконані, тому Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області звернулося до господарського суду стягнення заборгованості зі страхового відшкодування в розмірі 3011,34грн., 3% річних в розмірі 159,09грн., інфляційних в розмірі 404,26грн., пені в розмірі 328,29грн.
Так, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Партнер» пред’явлено позовні вимоги щодо відшкодування компанією наступних сум перестрахування за такими правочинами страхування: страхувальник ОСОБА_2., договір добровільного страхування наземного транспорту № 6067-101 від 06.12.07 року, ковер-нот № 5036-10 з частиною страхового ризику 6,38% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 143,36 грн.; страхувальник ОСОБА_4., договір добровільного страхування наземного транспорту № 6270-10 від 19.02.08 року, ковер-нот № 5333-10 з частиною страхового ризику 28,70% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 600,03 грн.; страхувальник ОСОБА_3., договір добровільного страхування наземного транспорту № 5865-10 від 04.10.07 року, ковер-нот № 4748-10 з частиною страхового ризику 18,75% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 665,06 грн.; страхувальник ОСОБА_5., договір добровільного страхування наземного транспорту № 3392-101 від 09.12.05 року, ковер-нот № 1851-10 з частиною страхового ризику 13,37% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 359,93 грн.; страхувальник ЗАТ ТФПНК „Укртатнафта”, договір добровільного страхування наземного транспорту № 42-10 від 26.12.07 року, ковер-нот № 5167-10 з частиною страхового ризику 11,08% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 623,79 грн.; страхувальник ОСОБА_6., договір добровільного страхування наземного транспорту № 7215-10 від 24.09.08 року, ковер-нот № 5756-10 з частиною страхового ризику 5,56% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 419,22 грн.; страхувальник ОСОБА_7., договір добровільного страхування наземного транспорту № 5584-10 від 27.06.07 року, ковер-нот № 4327-10 з частиною страхового ризику 17,09% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 199,95 грн.
В свою чергу, в зв»язку з невиконанням Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Партнер»своїх зобов»язань за договором №4134/30 від 06.10.2004р як перестрахувальника, Акціонерним товариством закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області був пред»явлений зустрічний позов про стягнення заборгованості зі страхового відшкодування в розмірі 14 746,64грн., 3% річних в розмірі 46,05грн., пені в розмірі 56,03грн.за договорами перестрахування №13143/30 від 11.02.2008р., №13168/30 від 11.02.2008р., №13324/30 від 25.02.2008р.
При цьому, Акціонерним товариством закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області пред’явлено позовні вимоги щодо відшкодування компанією наступних сум перестрахування за такими правочинами страхування: страхувальник ОСОБА_8., договір добровільного страхування наземного транспорту № 12836/А від 16.01.08 року, договір перестрахування № 13143/30 від 11.02.08 року з частиною страхового ризику 50% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 2’816,88 грн.; страхувальник ОСОБА_9., договір добровільного страхування наземного транспорту № 13165/А від 11.02.08 року, договір перестрахування № 13168/30 від 11.02.08 року з частиною страхового ризику 50% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 1’353,12 грн.; страхувальник ОСОБА_10, договір добровільного страхування наземного транспорту № 13322/А від 22.02.08 року, договір перестрахування № 13324/30 від 25.02.08 року з частиною страхового ризику 50% - невиплачене перестраховиком страхове відшкодування в сумі 10’576,64 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про своєчасне внесення обома сторонами перестрахувальних премій за окремими ковер-нотами (або вказують на зарахування цих платежів в рахунок розміру завданого збитку), що не оспорюється сторонами.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування ( ст. 987 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, обома сторонами надані належні докази, які підтверджують настання страхових випадків, факти складення страхових актів, своєчасного інформування сторін одне одного щодо обставин та фактів страхових випадків за вказаними договорами добровільного страхування наземного транспорту, докази оплати обома сторонами страхових відшкодувань та інші необхідні для виникнення зобов’язань щодо відшкодування сум перестрахування за договороми перестрахування.
Апеляційна інстанція вважає доводи скаржника щодо несвоєчасного повідомлення відповідачем за первісним позовом, в порушення встановленого пунктом 3.1.5 договору строку, про страховий випадок зі страхувальником ОСОБА_10 (з 17.11.08 року до 24.11.08 року замість трьох робочих днів), що дає право на відмову у виплаті перестрахового відшкодування в силу пункту 3.4.2 договору безпідставним, оскільки в матеріалах справи (т.2, арк.с. 49-51,63,72-75) є докази повідомлення про зазначений страховий випадок у визначений договором строк, а саме - 18.11.08 року за вихідним номером СКА-1705-18, звітом факсимільного апарату, книгою вихідної кореспонденції та роздрукуванням вихідних дзвінків компанії за 18.11.08 року, використання факсимільного зв’язку у правовідносинах між сторонами передбачено розділами 2 та 10 договору, а також ст. 207 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що сторонами не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором перестрахування своїх грошових зобов»язань щодо виплати страхового відшкодування, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області заборгованість зі страхового відшкодування в розмірі 3011,34грн. та з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області заборгованість зі страхового відшкодування в розмірі 14 746,64грн
В зв»язку з неналежним виконанням сторонами своїх грошових зобов»язань з виплати страхового відшкодування ПАТ «СК «Партнер»нарахована пеня в розмірі 328,29грн. та АТЗТ «СК Азов»- пеня в розмірі 56,03грн. згідно п. 3.4.8 договору №4134/30 від 06.10.2004р., яким передбачено, що перестраховик залишає за собою право нарахування пені за несвоєчасне виконання фінансових обов»язків перестрахувальником в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення та п. 17.7 договорів перестрахування №13143/30 від 11.02.2008р., №13168/30 від 11.02.2008р., №13324/30 від 25.02.2008р., за якими кожна із сторін залишає за собою право стягнути з іншої сторони пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за не виплату або несвоєчасну виплату будь-яких грошових сум, які належать іншій стороні.
При цьому, обома сторонами нарахування здійснено з урахуванням кожного страхового випадку та приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Перевіривши розрахунок пені, здійснений сторонами, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області пеню в розмірі 328,29грн. та з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області пеню в розмірі 56,03грн.
Крім того, позивачем за первісним позовом нараховані інфляційні в розмірі 404,26грн. та 3% річних в розмірі 159,09грн., а позивачем за зустрічним позовом нараховані 3% річних в розмірі 46,05грн. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних здійснений сторонами, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія «Азов», м. Маріуполь Донецької області 3% річних в розмірі 159,09грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційні в розмірі 404,26грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України, а з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області 3% річних в розмірі 46,05грн.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011 року у справі №44/54 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнер», м. Кременчук Полтавської області на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011 року у справі №44/54 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2011 року у справі №44/54 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:1 –у справу;2 –позивачу;3 –відповідачу;4 –ДАГС;5–ГС Дон. обл.