донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.07.2011 р. справа №6/373
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.
При секретарі: Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. по дов.;
від відповідача-1: ОСОБА_2. по дов.;
від відповідача-2: не з’явився;
від третіх осіб: не з’явились.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»м. Полтава
на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. (повний текст від 18.04.2011р.) у справі №6/373 (головуючий суддя Попков Д.О., судді Лейба М.О., Курило Г.Є.)
за позовом Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»м. Полтава
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл»м. Донецьк, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки»м. Донецьк
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Міністерства палива та енергетики України м. Київ, 2) Контрольно-ревізійного управління Полтавської області м. Полтава
про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 793 139,20грн.
а також за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки»м. Донецьк
до Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»м. Полтава
про стягнення збитків за невиконання умов договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. в розмірі 20 534 949,71грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державне підприємство «Полтавське управління геофізичних робіт»м. Полтава, звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл»м. Донецьк, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки»м. Донецьк, про солідарне стягнення з відповідачів 793 139,20грн. відшкодування коштів, витрачених позивачем на покриття витрат ТОВ «РосУкрОйл» для здійснення видобутку спільною діяльністю вуглеводнів.
Ухвалою від 13.09.2010р. господарський суд міста Києва в порядку ст.17 ГПК України направив справу №6/373 за підсудністю до господарського суду Донецької області.
Заявою від 17.01.2011р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України збільшив позовні вимоги та просив господарський суд стягнути з відповідачів суму витрат на спецдозвіл –731 000,00грн., суму компенсації оренди свердловини –120339,56грн., суму витрат за виконані промислово-геофізичні роботи –261 676,00грн., суму витрат за електроенергію – 22 151,97грн.
В ході розгляду справи, 31.01.2011р. відповідач-2, ТОВ «Газові автомобільні заправки», звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»про стягнення збитків в розмірі 20 534 949,71грн. за невиконання умов договору про спільну діяльність, який ухвалою від 01.02.2011р. було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою від 31.01.2011р. місцевий господарський суд в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Міністерство палива та енергетики України та Контрольно-ревізійне управління Полтавської області.
29.03.2011р. позивач за зустрічним позовом подав до господарського суду зміни до зустрічної позовної заяви, в яких просив місцевий господарський суд задовольнити вимоги про стягнення реальних збитків в сумі 3 798 284,83грн. та збитків у вигляді неодержаних доходів в сумі 14 617 663,2грн. (всього –18 415 948грн.).
Рішенням від 12.04.2011р. у справі №6/373 господарський суд Донецької області відмовив повністю у задоволенні позовних вимог ДП «Полтавське управління геофізичних робіт», зустрічний позов ТОВ «Газові автомобільні заправки»задовольнив частково та стягнув з ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»збитки за невиконання умов договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. в сумі 10 138 804,8грн.
Такий висновок місцевий господарський суд обґрунтував посилаючись на те, що право на отримання грошових коштів, несплата яких може кваліфікуватися як стягувана за первісним позовом заборгованості в розумінні ст. 625 ЦК України, може виникати у позивача на підставі інших відповідних (підрядних, орендних тощо) договорів, а не внаслідок укладання договору про спільну діяльність, в межах якої учасник відповідно до ст. 1137 ЦК України може розраховувати на компенсацію пропорційній внеску частці здійснених спільних витрат та не може збагачуватись за рахунок іншого. Між тим, за висновком суду першої інстанції, вимоги первісного позову не обґрунтовані означеними договорами, та за своєю суттю не є вимогами про відшкодування частини понесених спільних витрат.
Зустрічний позов господарський суд задовольнив частково, оскільки визнав доведеним факт неотримання відповідачем-2 прибутку у розмірі 10138804,8грн. з огляду на нездійснене фінансування перфораційних робіт, оскільки вказана сума є часткою у спільній діяльності в розмірі 60% та визначена з урахуванням встановлених державою цін на газ в період з 15.11.2008р. по 01.04.2011р.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі, а первісний позов задовольнити шляхом стягнення з відповідачів суми витрат на спецдозвіл в розмірі 731 000,00грн., суми компенсації оренди свердловини –120339,56грн., суми витрат за виконані промислово-геофізичні роботи –261 676,00грн. та суми витрат на електроенергію –22 151,97грн.
Вимоги про скасування судового рішення заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що порушення умов договору та припинення експлуатації свердловини з боку позивача за первісним позовом не було зловмисним наміром державного підприємства, а являлось обов’язковим виконанням вимог Міністерства палива та енергетики України, яке є для Полтавського управління геофізичних робіт органом управління майном.
Також, за твердженням скаржника, оскільки відповідачі не звітували перед позивачем щодо сум витрачених коштів, проконтролювати проведені роботи по видобутку та пов’язані з цим витрати позивач не мав можливості, а наданих відповідачем-2 доказів в підтвердження сум не отриманого прибутку скаржник вважає недостатніми для визначення розміру збитків. Крім того, на думку скаржника, відповідач-2 не може вимагати від позивача сплати суми упущеної вигоди, оскільки відповідачі не розрахувались з ДП «Полтавське УГР»за проведення перфораційних робіт та видобуток 3 670,69тис.куб.м.газу.
01.06.2011р. від заявника на адресу апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких позивач в порядку ст. 101 ГПК України повідомив, що вважає необґрунтованим розрахунок неотриманого доходу починаючи з 15.11.2008р., оскільки з 15.11.2008р. по березень 2009р. свердловина знаходилась у користуванні ТОВ «РосУкройл» та з неї здійснювався видобуток газу, а 09.08.2009р. свердловина була повернута власнику у зв’язку з необхідністю припинення необґрунтованих витрат позивача. У зв’язку з викладеним, позивач вважає наявним обов’язок саме у ТОВ «ГАЗ»сплатити суму компенсації оренди свердловини в розмірі 120 339,56грн., суму витрат за виконані промислово-геофізичні роботи –261 676,00грн., суму витрат на спецдозвіл –731 000,00грн., витрати за електроенергію в сумі 22 151,97грн., а також витрати з оплати ІТЗ та держмита.
Крім того, 08.06.2011р. заявник апеляційної скарги надав апеляційному господарському суду заяву №06-466 від 02.06.2011р., в якій повідомив про те, що 02.05.2011р. ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»отримало повідомлення про заміну боржника та копію договору №03-31пд від 01.03.2011р. про переведення боргу. За твердженням скаржника, вказаними документами ТОВ «Газові автомобільні заправки» фактично визнало заборгованість перед позивачем в сумі 1 115 437,96грн., а отже висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні первісного позову є необґрунтованим.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2004р. між ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»(учасник-1) та ТОВ «РосУкрОйл»(учасник-2, інвестор) був укладений договір №1 про спільну діяльність, за умовами п. 1.1. якого сторони зобов’язались спільно діяти шляхом об’єднання своїх вкладів та зусиль в сфері опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах, капітального ремонту, облаштування та подальшої експлуатації свердловин, підвищення видачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин, видобутку та реалізації видобутих вуглеводнів, для досягнення визначеної мети, в тому числі отримання прибутку від спільної господарської діяльності.
Програмою та бюджетом спільної діяльності було передбачено виконання робіт за рахунок коштів ТОВ «РосУкрОйл»з 01.09.2005р. по 01.09.2006р. на загальну суму 8550,0тис.грн., в тому числі: 130,0тис.грн. –роботи по вивченню та комплексна обробка матеріалів для складання проекту «Дослідно-промислової експлуатації», 120,0тис.грн. –роботи по дослідженню св..№22 Наташинська, 250,0тис.грн. –складання проекту «Дослідно-промислової експлуатації», 7050,0тис.грн. –відновлення свердловини №20 Наташинська (виведення земельної ділянки для монтажу бурового верстату, виготовлення проекту відновлення свердловини, буріння інтервалу та інше), 1 000,0тис.грн. –введення свердловини в експлуатацію.
Розділом 2 договору встановлено, що учасники не мають права укладати інші договори, які суперечать умовам цього договору до закінчення його дії (п. 2.2.), а позивач гарантує, що має всі дозволи й інші документи, необхідні для здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки нафтогазоносних надр та з метою пошуку й розвідки родовищ вуглеводнів, а також володіє та користується свердловинами №22 та №20 Наташинського родовища, що розташовані на Східно-Опишнянському блоці, згідно договору оренди №45 від 27.01.2003р. (реєстраційний номер 93 від 03.02.2003р.).
За умовами розділу 3 даного договору, сторони зобов’язались спільно нести витрати, пов’язані з виконанням робіт, відповідно до Програми спільної діяльності (п.3.1.1); протягом місяця після підписання договору перерахувати на рахунок спільної діяльності кошти в розмірі 6000,00грн. ТОВ «РосУкрОйл»(п.3.2), та 4 000,00грн. - ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»(п.3.3.1). Всі капітальні видатки повинні здійснюватись винятково за рахунок коштів, що є вкладом учасників у спільну діяльність, а поточні витрати повинні здійснюватись за рахунок доходів спільної діяльності (3.2.3). В свою чергу, п.3.5.4. договору визначає право учасників щокварталу одержувати часту фінансового результату, отриманого спільною діяльністю, визначеного відповідно до п.п.7.1.-7.6. цього договору, а п.3.6. закріплює правило, за яким жоден з учасників не відповідає за зобов’язання іншого учасника, не пов’язаними з виконанням цього договору.
Положеннями розділу 4 договору врегульовані питання щодо внесків учасників, зокрема визначено, що спільна діяльність ведеться за рахунок спільного майна, що утвориться за рахунок внесків учасників, доходу, отриманого в результаті здійснення господарської діяльності, та майна, створеного у процесі спільної діяльності (п.4.1.). конкретні види та розміри внесків Учасників визначаються у даному договорі, Програмі та Бюджету спільної діяльності (п. 4.2.), а зміна розміру внесків може здійснюватися лише за спільною згодою учасників шляхом укладання додаткових угод.
Відповідно до розділу 5 договору «Порядок ведення спільної діяльності»для координації спільних дій учасників, загального керівництва спільною діяльністю та вирішення її найважливіших питань, учасники створюють Комітет управління спільною діяльністю, до складу якого входять три представника учасника-2 та два представника учасника-1. Кожному представникові належить один голос. Комітет управління приймає рішення щодо контролю виконання Програми робіт та бюджету спільної діяльності та вирішення будь-яких питань, що їх стосуються, також контролює розподіл прибутку та покриття збитків спільної діяльності, визначення умов та цін реалізації вуглеводнів, у разі необхідності приймає інші рішення щодо ведення спільної діяльності.
Формою роботи Комітету управління є засідання, які проводяться один раз на три місяці у звітний квартал (планові) або за пропозицією одного із учасників, і є повноважними за умов представництва обох учасників договору.
Рішення комітету управління оформлюється протоколом, що підписується всіма присутніми на його засіданні членами та вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість голосів. У разі, якщо при голосуванні за будь-яке рішення голоси розділились нарівно, вирішальним вважається голос голови комітету управління.
Відповідно до умов розділу 7 договору сторони визначили порядок розподілу результатів спільної діяльності, який відбувається у разі наявності позитивного сальдо грошового потоку пропорційно до здійснених внесків (п.7.1.). При цьому, п. 7.8. визначає, що учасники на підставі договорів купівлі-продажу в пропорції, яка визначена їх внесками, на рівних умовах можуть набувати частку корисних копалин, отриманих у спільну власність, а згідно п. 7.9. договору не викуплені учасниками корисні копалини підлягають реалізації за кошти.
Пункт 15.3 зазначеного договору забороняє учасникам передавати свої права за договором без письмової згоди іншого учасника.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про спільну діяльність був перевірений Міністерством палива та енергетики України, про що було надано відповідь про відповідність вимогам чинного законодавства (лист № 29-189 від 06.06.2005р.).
08.06.2005р. між ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»та ТОВ «РосУкрОйл»було підписано додаткову угоду до договору №1 про спільну діяльність від 27.10.2004р, пунктом 4.4. якої учасники домовились спільно інвестувати програму робіт, передбачену договором, в наступних пропорціях: учасник –2 (інвестор) –60% вартості робіт (у відповідності з п. 3.2. договору); учасник-1 –40% вартості робіт (у відповідності з п. 3.3.1. договору).
В подальшому, 15.09.2008р. на засіданні Комітету управління спільною діяльністю № 11/1 було прийнято рішення про заміну учасника договору про спільну діяльність № 1 від 27.10.2004р. з переходом відповідних прав та обов’язків за вказаним договором від ТОВ «РосУкрОйл»до ТОВ «Газові Автомобільні Заправки», а саме - ТОВ «РосУкрОйл» не пізніше 01.01.2009р. передає ТОВ «Газові Автомобільні Заправки»всю документацію по спільній діяльності, в тому числі прийняті на себе фінансові обов’язки, а ТОВ «Газові Автомобільні Заправки», в свою чергу, не пізніше 01.01.2009р. приймає всю передану документацію разом з фінансовими обов’язками ТОВ «РосУкрОйл», оформляє всі необхідні документи, передбачені діючим законодавством для виконання робіт оператора спільної діяльності з наступним виконанням всіх фінансових обов’язків.
Також, було прийнято рішення, що ТОВ «РосУкрОйл»до 01.01.2009р. продовжує виконувати обов’язки оператора спільної діяльності в повному обсязі. На засіданні було вирішено щодо розподілу часток в спільній діяльності, а саме - інвестування програми робіт, передбачених договором, в наступних пропорціях: ТОВ «Газові Автомобільні Заправки» (інвестор) –60% вартості робіт (у відповідності з п. 3.2. Договору), a Державне підприємство «Полтавське управління геофізичних робіт»–40% вартості робіт (у відповідності з п. 3.3.1. Договору).
На виконання рішення Комітету управління спільною діяльністю, 16.09.2008р., між ДП «Полтавське управління геофізичних робіт», ТОВ «РосУкрОйл»та ТОВ «Газові Автомобільні Заправки»було укладено і підписано додаткову угоду до договору про спільну діяльність № 1 від 27.10.2004р. щодо заміни учасника договору, порядку прийому-передачі прав та обов’язків за договором та про розподілення часток в спільній діяльності, яка набрала чинності з моменту її підписання сторонами.
Між тим, на виконання п. 1.1.2.2 Плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Полтавській області на ІІ квартал 2008 року, Головним контрольно-ревізійним управлінням України (КРУ) було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»за 2006-2007 роки та завершений звітний період 2008 року.
За результатами ревізії складено припис від 11.08.2008р. №06-14/3894, яким встановлені фінансові порушення на загальну суму 2594,20тис.грн., а саме –проведено операцій з порушенням чинного законодавства на суму 2380,52тис.грн., інші порушення фінансової дисципліни на суму 213,68тис.грн., крім того, ревізією встановлено проведення закупівель товарів, робіт, послуг за державні кошти на суму 1614840,00грн. без проведення тендерних процедур.
Крім того, за результатами перевірки, позивачем здійснювалось покриття витрат сторонніх осіб в сумі 793,13тис.грн. для здійснення видобутку СД вуглеводнів внаслідок проведення видатків (731,00тис.грн. –продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, 51,22тис.грн. –нараховані та сплачені податки та збори, 10,91тис.грн. –витрати по виконанню промислово-геофізичних робіт) по договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. за рахунок власних обігових коштів, тоді як згідно зазначеного договору, всі капітальні видатки повинні здійснюватись винятково за рахунок коштів, що є вкладом учасників у спільну діяльність, а поточні витрати повинні здійснюватись за рахунок доходів спільної діяльності.
Стосовно вказаного порушення, приписом КРУ позивача було зобов’язано забезпечити відшкодування коштів в сумі 793,13тис.грн., витрачених позивачем на покриття витрат ТОВ «РосУкрОйл»для здійснення видобутку СД вуглеводів, в тому числі, у разі необхідності, шляхом звернення до господарського суду з відповідною позовною заявою.
Крім того, за результатами перевірки, 29.08.2008р. КРУ було надіслано до Кабінету Міністрів України пропозицію № 06/12/1019, в якій повідомлялось, що відповідно до договору про спільну діяльність, укладеного між ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»та ТОВ «РосУкрОйл»передбачено, що внески учасників у спільну діяльність становлять 4 та 6 тис. грн. відповідно, з розподілом чистого прибутку пропорційно внескам (40 % та 60 %). ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»надає для дослідження та розробки 2 свердловини Наташинського родовища Східно-Опішнянського блоку, а витрати, пов’язані зі спільною діяльністю, здійснюються коштом ТОВ «РосУкрОйл». Однак, фактично понесені у 2005 році ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»витрати на отримання спеціального дозволу на користування надрами Наташинського родовища Східно-Опішнянського блоку в сумі 793 тис. грн. не пред’явлені до відшкодування ТОВ «РосУкрОйл», а зараховані до власних витрат.
Також, під час укладення договору про спільну діяльність не враховано вартості свердловин, яка згідно з експертною оцінкою дорівнювала 816,8 тис. гривень.
Водночас, за даними інформації, наданої ТОВ «РосУкрОйл», яке веде бухгалтерський облік спільної діяльності, станом на 01.04.2008р. внески суб’єктів господарювання –учасників спільної діяльності становлять 4,9 тис. грн., з яких 2 260,9 тис. грн. –внески ТОВ «РосУкрОйл»і лише 0,2 % внесків –ДП «Полтавське управління геофізичних робіт», що не відповідає умовам договору та рішення щодо зміни частки внесків у спільну діяльність ТОВ «РосУкрОйл»з ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»не узгоджувалося.
Причому, ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»не здійснює контролю за спільною діяльністю: за час ведення спільної діяльності проведено лише 2 протокольних наради, якими визначено обсяги видобутку газу, у підприємства бракує інформації щодо витрат ТОВ «РосУкрОйл», які пов’язані зі спільною діяльністю. ТОВ «РосУкрОйл»надає ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»звітність про результати спільної діяльності за формою «Звіт про фінансові результати», яка не надає інформації про виконання передбачених договором заходів.
Довідково КРУ повідомляло, що станом на 01.04.2008р. ТОВ «РосУкрОйл»видобуто 3 млн. куб.м. газу, реалізація якого не проводилася і через відсутність прибутку від спільної діяльності його розподіл не здійснювався.
КРУ зазначило, що викладене свідчить про вимивання обігових коштів державного підприємства та наявність передумов до повної втрати контролю ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»над спільною діяльністю за спірним договором.
Керуючись викладеним, КРУ пропонувало вжити заходів щодо розірвання договору про спільну діяльність, укладеного між ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»та ТОВ «РосУкрОйл».
08.10.2008р., на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 08.09.2008р. № 43752/1/1-08, Міністерство палива та енергетики України направило на адресу ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»лист № 07/31-1212 про вжиття термінових заходів щодо розірвання Договору № 1 від 27.10.2004р. про спільну діяльність.
05.11.2008р. Міністерством палива та енергетики України було видано Наказ № 540 про розірвання договору про спільну діяльність, відповідно до якого директору ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»необхідно у термін до 03.11.2008р. вжити заходів стосовно припинення участі у договорі № 1 від 27.10.2004р., укладеному між ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»та ТОВ «РосУкрОйл».
19.11.2008р. позивач на виконання наказу Міністерства палива та енергетики України № 540 від 05.11.2008р. на адресу ТОВ «РосУкрОйл»було направлено додаткову угоду про розірвання договору (лист вих. № 06 863), на що листом №01-163/1 від 20.03.2009р. ТОВ «РосУкрОйл»повідомило позивача про заміну учасника по договору з переходом відповідних прав та обов’язків з ТОВ «РосУкрОйл» на ТОВ «Газові автомобільні заправки»з 01.01.2009р.
Крім того, на виконання вказаного наказу, позивач звертався з відповідними вимогами до господарського суду міста Києва. Так, рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2009р. у справі №31/248 позовні вимоги ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»до ТОВ «Газові автомобільні заправки», ТОВ «РосУкрОйл»про розірвання договору №1 від 27.10.2004р. та стягнення частини прибутку, задоволені, розірваний договір про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. та додаткова угода від 16.09.2008р. до даного договору.
Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2010р.) вказане рішення було скасоване та у задоволенні позову ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»було відмовлено.
З метою зобов’язання ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»виконати обов’язкові вимоги про усунення виявлених ревізією порушень, а саме –забезпечити відшкожування коштів в сумі 793139,20грн., витрачених останнім на покриття витрат ТОВ «РосУкрОйл»для здійснення видобутку СД вуглеводнів, в тому числі у разі необхідності шляхом звернення до суду, КРУ в Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2010р. у справі №2а-46675/09/1670 позовні вимоги КРУ задоволені в повному обсязі, зобов’язане ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»виконати обов’язкові вимоги про усунення виявлених ревізією порушень, а саме –забезпечити відшкодування коштів в сумі 793139,20грн., витрачених ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»на покриття витрат ТОВ «РосУкрОйл»для здійснення видобутку СД вуглеводів, що зумовило звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
В свою чергу, 31.01.2011р. в ході розгляду справи відповідач, ТОВ «Газові автомобільні заправки», звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою про стягнення збитків за невиконання умов договору в розмірі 20 534 949,71грн.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що виконання договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. в період з листопада 2008р. з боку ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»не проводилось, хоча на теперішній час вказаний договір та додаткова угода до нього є дійсними та в судовому порядку не розірваними. Так, ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»не здійснює контролю за спільною діяльністю: за час ведення спільної діяльності проведено лише 2 протокольних наради, позивач за первісним позовом не цікавиться інформацією щодо витрат відповідача-2 та виконання програми робіт, які пов’язані зі спільною діяльністю, фактично управління спільною діяльністю припинилось.
Додатковою угодою від 06.08.2009р. договір оренди свердловини №93 від 03.02.2003р., укладений ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»із ГПУ «Полтавагазвидобування»ДК «Укргазвидобування»було розірвано, свердловину передано до ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»відповідно до акту приймання-передачі від 07.08.2009р.
Факт понесених збитків (господарських та адміністративних витрат) зустрічний позивач обґрунтовує також актами виконаних робіт, актами приймання наданих послуг, іншими первинними бухгалтерськими документами на підтвердження оплати за понесені витрати.
Дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, судова колегія вважає висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог необґрунтованим, з огляду на наступне.
Так, статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.
Відповідно до ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. (з додатковими угодами до нього) між позивачем та відповідачем-2 були складені, підписані без зауважень та заперечень та скріплені печатками обох підприємств акти здачі-прийомки виконаних робіт з відшкодування орендної плати по Наташинській ГКМ : №60 від 01.09.2009р. за серпень 2009р. в сумі 3 325,79грн., №58 від 31.08.2009р. за липень 2009р. в сумі 17217,71грн., №51 від 31.07.2009р. за червень 2009р. в сумі 17 234,94грн., №35 від 29.05.2009р. за квітень 2009р. на суму 16 962,6грн., №28 від 30.04.2009р. за березень 2009р. на суму 16 811,3грн., №23 від 31.03.2009р. за лютий 2009р. на суму 16 579,2грн., №11 від 27.02.2009р. за січень 2009р. на суму 16 334,18грн., №1 від 30.01.2009р. за грудень 2008р. на суму 15 873,84грн.
Проте, в матеріалах справи наявне платіжне доручення №55 від 11.06.2009р., яким відповідач-2, зокрема, перерахував на користь позивача і суму за оренду по рахунку 59 від 27.02.09р. в розмірі 2 599,84грн.
Таким чином, оскільки докази оплати решти зазначених витрат в матеріалах справи відсутні, сума компенсації оренди свердловини в розмірі 117 739,72грн. є обґрунтованою та доведеною наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, за матеріалами справи, 30.10.2008р. між ТОВ «РосУкрОйл»(замовником) та ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»(підрядником) було укладено договір №60, за умовами якого підрядник зобов’язався виконати комплекс промислово-геофізичних робіт в свердловині №22 Наташинської площі згідно обсягів, наданих до виконання замовником у відповідності до умов даного договору.
Так, 13.11.2008р. між сторонами без зауважень та заперечень було складено та підписано акт здачі-приймання виконаних робіт, яким останні підтвердили виконання позивачем у повному обсязі робіт на суму 266 676,00грн. Однак, згідно наявної в матеріалах справи банківської виписки від 26.08.2009р., зазначені роботи були оплачені ТОВ «РосУкрОйл»лише в сумі 5 000,00грн.
За таких обставин, підтвердженими є також вимоги позивача про стягнення з відповідача 261 676,00грн. витрат за виконані промислово - геофізичні роботи.
Також, Полтавським окружним адміністративним судом під час розгляду справи №2а-46675/09/1670 за позовом КРУ в Полтавській області до ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»та ТОВ «РосУкрОйл»про зобов’язання вчинити певні дії, встановлено, що позивачем у 2006-2007 роках та січні-квітні 2008 року понесені витрати для здійснення видобутку СД вуглеводнів на суму 7793139,20грн., з яких, зокрема, 731 000,00грн. витрат на продовження дії спеціального дозволу на користування надрами.
Зазначене свідчить про те, що відповідно до ст. 35 ГПК України, матеріалами справи підтверджені і вимоги позивача про стягнення з відповідачів 731 000,00грн. витрат на спецдозвіл.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 22 151,97грн. витрат за електроенергію, що підтверджується відповідними актами здачі-прийомки виконаних робіт. Між тим, судова колегія приймає до уваги у якості доказів вказані акти: №52 від 31.07.2009р. на суму 449,68грн., №59 від 31.08.2009р. на суму 770,27грн., №72 від 30.10.2009р. на суму 997,56грн., №65 від 30.09.2009р. на суму 805,34грн., №16 від 29.01.2010р. на суму 5190,65грн. та №23 від 26.02.2010р. на суму 2780,75грн., а всього на суму 10 994,25грн., оскільки вони підписані без зауважень і заперечень та скріплені печатками обох підприємств.
Проте, акти №27 від 31.03.2010р. на суму 2301,74грн., №35 від 30.04.2010р. на суму 1 232,63грн., №55 від 31.05.2010р. на суму 996,34грн., №70 від 30.06.2010р. на суму 896,63грн., №85 від 30.07.2010р. на суму 441,46грн., №112 від 31.08.2010р. на суму 331,62грн., №129 від 30.09.2010р. на суму 442,06грн., №152 від 29.10.2010р. на суму 1104,73грн., №180 від 30.11.2010р. на суму 1522,09грн. та №210 від 31.12.2010р. на суму 1888,42грн. не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки вони не підписані з боку підприємства замовника, а тому в розумінні ст. 34 ГПК України не є належними та допустимими доказами.
За таких обставин, оскільки доказів оплати витрат з електроенергії за період липень 2009р. –жовтень 2009р., січень-лютий 2010р. відповідачем-2 до матеріалів справи не надано, судова колегія вважає обґрунтованими та доведеними вимоги позивача в цій частині в сумі 10 994,25грн.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що умовами договору 31 від 27.10.2004р. передбачено зобов’язання сторін спільно нести витрати, пов’язані з виконанням робіт, що є предметом цього договору, судова колегія вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, а саме - в частині стягнення з відповідачів 261 676,00грн. витрат за виконані промислово - геофізичні роботи, 731 000,00грн. витрат на спецдозвіл, витрат за електроенергію в сумі 10 994,25грн. та витрат з орендної плати в розмірі 117 739,72грн. З огляду на надане 01.06.2011р. пояснення позивача, а також наявний в матеріалах справи договір №03-31пд про переведення боргу, укладений 01.03.2011р. між ТОВ «РосУкрОйл»та ТОВ «Газові автомобільні заправки», колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обов’язок саме відповідача-2, ТОВ «Газові автомобільні заправки», сплатити вказану заборгованість.
В свою чергу, стосовно зустрічних позовних вимог ТОВ «Газові автомобільні заправки»про стягнення з ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»розміру завданих збитків, судова колегія не погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо часткового задоволення вказаних вимог з огляду на таке.
Так, на підтвердження витрат, які відповідач-2 (позивач за зустрічним позовом) несе самостійно внаслідок невиконання позивачем умов договору про спільну діяльність, відповідач-2 надав докази оплати за метанол ректифікат в сумі 26 738,60грн., поставлений ТОВ «ТПК «Гермес-Сервіс»згідно видаткової накладної №РН-026 від 05.03.2009р., докази оплати за виконані послуги по ДПЕ за актами приймання виконаних послуг по свердловині №22 Наташинського ГКР на користь ДП НАК «Надра України «ЧНГГ»Прилуцька Нафтогазоворозвідувальна експедиція в розмірі 163 300,00грн., докази відшкодування орендної плати на користь ДП «Полтавське управління геофізичних робіт» в сумі 58 972,72грн., докази відшкодування витрат по землі на користь ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»в сумі 589,99грн., докази відшкодування витрат по податкам на користь ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»в сумі 93 498,70грн., докази оплати за активну електроенергію на користь ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»в розмірі 17 043,56грн., докази оплати за оренду приміщення та комунальні послуги відповідно до договору оренди №16/2/09 від 25.03.2009р. в сумі 10 845,48грн., докази оплати за бензин на користь ВП «Надежда»в розмірі 8 245,00грн., докази оплати з профілактичного та оперативного забезпечення фонтанної безпеки на користь ДП «Воєнизована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО»нафтогазової промисловості»в розмірі 5 500,00грн., докази оплати за технічне обслуговування електрообладнання в сумі 1 578,00грн. на користь ТОВ «Омега НТВ», докази оплати за оренду на користь «Кущовий інформаційно-обчислювальний центр»Полтавської облспоживспілки в розмірі 3 498,77грн., докази оплати за фарби та кісті на користь ФОП ОСОБА_3. в сумі 965,00грн., докази оплати за послуги охорони на користь ПП «Явір-2000»в сумі 500,00грн., докази оплати оренди стоянки на користь ВАТ «Полтавбудтранс»в сумі 300,00грн.
Крім того, посилаючись на укладення з ТОВ «РосУкрОйл»договору №01/1/12/2008 від 01.12.2008р. про перехід прав та обов’язків по спільній діяльності, відповідно до умов якого відповідач-2 компенсував останньому 3 406 709,01грн., позивач за зустрічним позовом просить стягнути з ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»3 798 284,83грн. реальних збитків.
До того ж, оскільки ДП «Полтавське управління геофізичних робіт»умови договору про спільну діяльність не виконувались з 01.11.2008р., ТОВ «Газові автомобільні заправки»просить також стягнути з нього 16 736 664,88грн. неодержаного прибутку.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України визначає склад та розмір відшкодування збитків, зокрема, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Зі змісту зазначених статей вбачається, що обов'язок доведення розміру будь-яких збитків покладається на потерпілу сторону, тому відшкодування збитків включає в себе не тільки поняття «збитки», але й покладення обов'язку на потерпілу сторону щодо їх доведення. У зв'язку з цим застосування даного виду відповідальності за своєю суттю розглядається як здійснення ряду певних цілеспрямованих дій, які в комплексі створюють діяльність по відшкодуванню збитків. З огляду на це до ознак збитків відносять також те, що доведення збитків здійснюється в установленій законом формі. В обґрунтування позовних вимог про відшкодування як реальної шкоди, так і втраченої вигоди, особа, права якої порушено, повинна надати докази на підтвердження розміру завданої шкоди, наявності причинного зв'язку між спричиненими збитками та діями особи, яка порушила зобов'язання, а у випадках, коли законом або договором передбачена презумпція невинуватості боржника, - також вину цієї особи. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Крім того, згідно ст. 22 ЦК України, під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
В той же час, статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками і вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Крім того, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що згідно вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Водночас, за змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України упущена вигода –це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Якщо особа, що порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
При визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином. Нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи до уваги братися не повинні.
Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права. Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків. Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди може бути для суду підставою для відмови в задоволенні таких вимог.
При цьому слід брати до уваги, що юридичні особи займаються підприємницькою діяльністю, тобто господарською діяльністю на власний страх і ризик з метою отримання прибутку.
Судова колегія зазначає, що господарським судом першої інстанцій при винесенні рішення по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.
Дослідивши надані відповідачем-2 докази в підтвердження завданих позивачем збитків, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що реальність вказаних збитків неможливо підтвердити доказами оплати за метанол-ректифікат, оплати за оренду приміщення та комунальні послуги за договором №15/2/09 від 25.03.2009р., оплати за оренду відповідно акту №ОУ 000865, оплати фарби та кистей, оплати оренди стоянки, оскільки такі проплати ніяким чином не кореспондуються із предметом договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення з позивача реальних збитків суми перерахованої відповідачу-1 компенсації за відступлення прав учасника спільної діяльності в розмірі 3406709,71грн., оскільки вони заявлені необґрунтовано. Укладання договору про відшкодування грошових коштів, внесених у спільну діяльність №01-1/12/2008 від 01.12.2008р., жодною мірою не може бути доказом протиправних дій позивача, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
До того ж, судова колегія вважає необґрунтованим зазначення відповідачем-2 понесених на підставі договору про спільну діяльність витрат в якості реальних збитків, оскільки виходячи зі змісту ст.22 ЦК України та ст. 224 ГК України, вони не є втратами, а є саме коштами на покриття витрат, пов’язаних зі спільною діяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що задовольняючи вимоги відповідача-2 про стягнення збитків в сумі 10138804,80грн. як частку його участі у спільній діяльності в розмірі 60%, визначену з урахуванням встановлених державою цін на газ за період з 15.11.2008р. по 01.04.2011р., місцевий господарський суд не врахував, що згідно актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2009р. та від 28.02.2009р., у січні та лютому 2009 року здійснювалось видобування газу, а саме –в січні 2009р. –170,792тис.куб.м., а в лютому 2009р. –39,907тис.куб.м. Тобто, у спірний період свердловина знаходилась у користуванні ТОВ «РосУкрОйл»і з неї здійснювався видобуток газу.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із висновком місцевого господарського суду стосовно часткового задоволення зустрічних позовних вимог в сумі 10138804,80грн. в якості неотриманого прибутку.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що спір було розглянуто попередньою судовою інстанцією без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм матеріального права.
Отже, враховуючи вказані вище обставини справи, суд першої інстанції, не встановивши у повній мірі наявність усіх складових цивільного правопорушення, дійшов передчасного висновку про обґрунтованість вимог відповідача-2 про стягнення збитків у розмірі 10138804,80грн.
З огляду на наведене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що первісні позовні вимоги з урахуванням уточнень слід задовольнити частково, а у задоволенні уточнених зустрічних позовних вимог слід відмовити, оскільки заявлені необґрунтовано та з неналежних підстав. За таких обставин, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права. Витрати зі сплати держмита в порядку ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволеній частині позовних та апеляційних вимог.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 22, ст.49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»м. Полтава на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. (повний текст від 18.04.2011р.) у справі №6/373 – задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2011р. (повний текст від 18.04.2011р.) у справі №6/373 скасувати.
Позовні вимоги Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл» м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки»м. Донецьк з урахуванням уточнень про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 1 135 167,53грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки»м. Донецьк на користь Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»м. Полтава 117 739,72грн. компенсації з оренди свердловини, 10 994,25грн. витрат за електроенергію, 261 676,00грн. витрат за виконані промислово-геофізичні роботи, 731 000,00грн. витрат на спецдозвіл, 11 214,09грн. витрат зі сплати держмита та 233,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки»м. Донецьк до Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»м. Полтава з урахуванням уточнень про стягнення збитків за невиконання умов договору про спільну діяльність №1 від 27.10.2004р. в розмірі 18415948грн. відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газові автомобільні заправки»м. Донецьк на користь Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»м. Полтава 12750,00грн. витрат зі сплати держмита за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано примірників –8
1-у справу
1-позивачу
2-відповідачам
2-третім особам
1-господарському суду
1-ДАГС