ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122     

РІШЕННЯ

Іменем України

19.07.2011Справа №5002-34/2127-2011

за позовом           Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

          (96500, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1)

до відповідача                    Товариства з обмеженою відповідальністю

          "Об’єднання Транс-Континенталь"

          (97300, АР Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Р.Люксембург, 92-А,        

          95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Шмідта, 19/1 кв.4а)

про                    стягнення 42 730,34грн.

Суддя А.Р.Ейвазова

п р е д с т а в н и к и :

від позивача –  ОСОБА_1. за довіреністю від 03.12.2010р. №11/62;

від відповідача  - директор Колесніков Ю.В., ОСОБА_2 за довіреністю від 03.11.2010р. №314,  ОСОБА_3. за довіреністю від 20.05.2011р. №474

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просить стягнути з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Транс-Континенталь" 42 775,34 грн.,  у т.ч. 40 692,67 грн. основного боргу, 1077,89 грн. збитків від інфляції, 158,42 грн. процентів та 846,36 грн.  пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором № 1166-ТГ-2011 від 27.12.2010р. про наданнях послуг з транспортування природного газу щодо оплати послуг у розмірі та у строки, передбачені таким договором (а.с.2-3,48).

07.06.2011р., до початку розгляду справи по суті позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 41605,60 грн. та 276,66 грн. процентів (а.с.51-52).

23.06.2011р. від позивача надійшло клопотання про виправлення помилки у заяві про зменшення розміру позовних вимог, згідно якого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 42610,38 грн., у т.ч. 40 692,67 грн. основного боргу, 912,93 грн. збитків від інфляції, 158,42 грн. процентів та 846,36 грн. пені (а.с.64).

Відповідач у справі – ТОВ «Об’єднання Транс-Континенталь» у письмовому відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє та просить у їх задоволенні відмовити.  Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що:

-          розрахунки за спожитий природний газ здійснюються відповідно до «Алгоритму  розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств», який затверджено постановою НКРЕ України від 12.07.2000р. №759, з урахуванням нормативів розподілу коштів;

-          оскільки грошові кошти за послуги з транспортування природного газу оплачуються споживачами у наступному місяці, то оплата послуг з транспортування має здійснюватись до 28 лютого 2011р.;

-          додатковою угодою №1 від 04.02.2011р., яка набрала чинності з дати підписання сторонами, змінено ціну транспортування газу, у зв’язку з чим позивачем невірно обраховано вартість послуг з транспортування, наданих у січні 2011р.;

-          існує переплата відповідних послуг (а.с.49-50).

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували з мотивів , викладених у відзиві на позов.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2010 р. між Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" (правонаступником якого є ПАТ «ДАТ "Чорноморнафтогаз" (а.с. 32, п.1.1 статуту) та Товариством обмеженою відповідальністю "Об’єднання Транс-Континенталь" укладено договір про надання послуг з транспортування природного газу (а.с. 8-14, далі - договір).

Даний договір підписано відповідачем з протоколом розбіжностей (а.с. 15).

Як встановлено під час розгляду спору у даній справі, протоколу врегулювання сторонами розбіжностей до договору складено не було, однак, позивач, як пояснив його  представник, погодився з пропозицією відповідача, яка викладена у протоколі розбіжностей, щодо включення до договору пунктів, зазначених у ньому, у запропонованій у відповідному протоколі розбіжностей редакцією відповідача, що підтверджується підписом позивача на вказаному протоколі (а.с.15).

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що відповідний договір укладений не був.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Умовами відповідного договору передбачено, що позивач у 2011 році транспортує природний газ по своїй газотранспортній системі і передає його в магістральний газопровід Джанкой-Феодосія-Керч Феодосійського ПМ Херсонського ЛВУМГ УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» для подальшого транспортування і передачі через ГРС-Партизани в газорозподільні мережі «Транс-Континенталь». При цьому, транспортування природного газу в газорозподільні мережі «Транс-Континенталь» для споживачів с. Красна Зорька та с.Урожайне здійснюється по газотранспортній системі ДАТ «Чорноморнафтогаз» до ГРС-Гвардійське Сімферопольського району  через газорозподільні мережі ВАТ «Кримгаз» в газові мережі ТОВ «Об’єднання Транс-Континенталь»:

-          природний газ для потреб населення, релігійних організацій, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (в межах обсягів природного газу, що використовується для забезпечення горіння Вічного вогню), а також установ і організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів (крім обсягів природного газу, що використовується як пальне для забезпечення горіння Вічного вогню) в обсязі 2560000 м. куб.;

-          природний газ, що відповідач закуповує для виробничо-технологічних (потреб) витрат, власних потреб, для покриття можливих обсягів розбалансування природного газу в обсягах, передбачених договорами і підтверджених ОДУ ДК «Укртрансгаз» (п. 1.1.2. договору);

-          природний газ, що споживачі закуповують по прямих договорах з ДАТ «Чорноморнафтогаз» та іншими постачальниками в обсягах, передбачених договорами і підтверджених ОДУ ДК «Укртрансгаз».

Відповідач, в силу умов вказаного договору, взяв на себе зобов’язання прийняти природний газ та сплатити надані послуги з транспортування природного газу у розмірі та у строки, передбачені умовами договору (п. 1.1. договору).

Розмір оплати за надання послуг з транспортування газу, згідно п. 6.1. договору, складає:

-          при транспортуванні газу споживачам с. Партизани: 1,50 грн., крім того ПДВ – 0,30 грн., всього – 1,80 грн. за одну тисячу метрів кубічних;

-          при транспортуванні газу споживачам с. Красна Зорька та с. Урожайне Сімферопольського району: 66,80 грн., крім того ПДВ – 13,36 грн., всього – 80,16 грн. за одну тисячу метрів кубічних на підставі Постанови НКРЕ України від 30.07.2010р. № 1007 «Про затвердження тарифів на транспортування і постачання природного газу».

04.02.2011р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої п.6.1. договору викладено у новій редакції, відповідно до якої вартість послуг з транспортування газу споживачам с. Партизани складає 1,50 грн., крім того ПДВ – 0,30 грн., всього – 1,80 грн. за одну тисячу метрів кубічних; при транспортуванні газу споживачам с.Красна Зорька та с.Урожайне Сімферопольського району - 28,80 грн., крім того ПДВ – 5,76 грн., всього – 34,56 грн. за одну тисячу метрів кубічних.

Ціна газу відповідно до вказаної додаткової угоди визначена на підставі постанови НКРЕ України від 27.01.2011р. № 169 «Про внесення змін до постанови НКРЕ від 30.07.2010р. № 1007» (а.с. 16).

30.03.2011р. сторонами укладено додаткову угоду № 2  до договору, якою п. 6.1. договору викладено в новій редакції, згідно якої вартість послуг з транспортування газу споживачам с. Партизани складає 1,50 грн., крім того ПДВ – 0,30 грн., а всього – 1,80 грн. за одну тисячу метрів кубічних; при транспортуванні газу споживачам с. Красна Зорька та с.Урожайне Сімферопольського району: - 8,00 грн., крім того ПДВ – 1,60 грн., а  всього – 9,60 грн. за одну тисячу метрів кубічних (а.с. 17).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував, що ним, відповідно до умов вказаного договору у період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. надано послуг з  транспортування природного газу, вартість яких становить 56 818,97грн. Відповідні факти підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а саме актами №1,2,3 (а.с.18-20).

При цьому, як стверджує позивач, відповідачем здійснена часткова оплата відповідних послуг, а саме на суму 16 126,30грн.; заборгованість за відповідні послуги складає 40 692,67грн.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов’язку щодо оплати наданих за договором послуг, факт надання яких підтверджується вищевказаними актами, та застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами договору та діючим законодавством за порушення відповідного зобов’язання.

До прийняття рішення у даній справі, позивачем погашено частину заборгованості у сумі 4 243,60 грн., на підтвердження чого представником позивача надано відповідну довідку про отримання платежів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Об’єднання Транс-Континенталь" за період з 05.01.2011р. по 11.07.2011р.

У зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, спір у відповідній частині між сторонами на момент прийняття рішення у даній справі відсутній, тому, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі у відповідній частині підлягає припиненню.

В іншій частині заявлені вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей), розрахунки за протранспортований газ здійснюються відповідачем шляхом перерахування на рахунок позивача коштів, отриманих від споживачів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, що відкритий відповідачем в ВАТ «Державний ощадний банк України» відповідно до постанови КМУ від 26.03.2006р. №247. При цьому, перерахування коштів з рахунку із спеціальним режимом використання здійснюється щоденно згідно затвердженого постановою НКРЕ алгоритму на поточний місяць у розмірі вартості газу, протранспортованого в попередньому місяці згідно актів приймання-передачі, зазначених у п.3.6 договору, а остаточний розрахунок за поточний місяць здійснюється до 30 числа наступного місяця.

Не зважаючи на настання строку виконання відповідного зобов’язання воно виконано відповідачем не у повному обсязі; заборгованість за надані послуги на момент прийняття рішення у даній справі складає 36449,07 грн.

Посилання відповідача на те, що розрахунки за послуги з транспортування природного газу мають здійснюватись відповідно до постанови НКРЕ України від 12.07.2000р. №759 «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств»  не заслуговують на увагу, оскільки відповідна постанова втратила чинність згідно з постановою НКРЕ України від 25.12.2008р. №1529.

Поряд з цим, у спірний період діяла постанова НКРЕ України від 25.12.2008р. №1529 «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, та визнання деяких постанов НКРЕ такими, що втратили чинність», якою врегульовано порядок розподілу коштів, які надходять на відповідні рахунки. Між тим, встановлений вказаною постановою алгоритм визначає послідовність  дій підприємств та банків при надходженні коштів за природний газ на розподільчі рахунки, між тим, відповідний порядок не впливає на домовленість сторін щодо остаточного строку розрахунків за відповідні послуги (також див. пост. ВСУ від 06.03.2007р. №3/283(5/324), від 13.03.2007р. №33/22-05, пост. ВГСУ від 23.03.2011р. №21/86).

Посилання відповідача, викладені у відзиві на позов щодо того, що розрахунки за послуги з транспортування природного газу, надані у січні 2011р. мають здійснюватись з урахування тарифів, встановлених додатковою угодою №1 від 04.02.2011р., безпідставні.

Так, відповідною угодою встановлено, що її умови застосовуються до відносин, що склались з 01 лютого 2011р. (п.2 договору). Таким чином, послуги за транспортування природного газу, надані у січні 2011р., мають оплачуватись відповідно до умов договору, без врахування зазначеної угоди. При цьому, у лютому 2011р. вартість послуг обрахована позивачем з урахуванням тарифів, встановлених відповідною додатковою угодою.

Також, не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що позивачем невірно зараховувались грошові кошти, які надходили на його розрахунковий рахунок.

Як встановлено під час розгляду даної справи, шляхом витребування та дослідження виписок з рахунку, у відповідних платіжних дорученням, якими здійснювалось перерахування коштів позивачу, вказувалось лише розмір процентів, відповідно до яких здійснюється перерахування та є посилання на договір, який укладений між відповідачем та Ощадбанком   №50  від 24.09.2010р., послання на постанову НКРЕ , постанову КМУ. Отже, відповідні платіжні доручення не містять у графі «призначення платежу» періоду, за який здійснюється оплата. Отже, є правильними дії позивача щодо зарахування їх в рахунок заборгованості, яка за датою виникла раніше.

Відповідачем не спростовано (шляхом надання відповідних доказів) доводів позивача, викладених у позовній заяві, щодо виконання ним зобов’язань за договором лише частково та наявності заборгованості на момент прийняття рішення у даній справі у розмірі 36 449,07 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, не виконавши у повному обсязі взяте на себе зобов’язання щодо оплати наданих йому послуг, у встановлений договором строк, відповідач допустив порушення зобов’язання, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 36449,07 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов’язання відповідачем, заявлені вимоги в частині стягнення процентів та збитків від інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем, відповідно: 158,42 грн. та 912,93 грн.

В силу ч. ст.216, ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В силу п. 7.3. договору, сторонами встановлена відповідальність за порушення строків оплати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Отже, враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов’язання відповідачем, заявлені вимоги в частині стягнення пені у сумі 846,36 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, проценти, збитки від інфляції та пеня нараховані виходячи з фактичного розміру заборгованості на відповідні дати та зважаючи на встановлений договором строк виконання зобов’язання з оплати послуг з транспортування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв’язку з оплатою позову державним митом та сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 21.07.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, п.11 ч.1 ст.80, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь» на користь Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 36 449,07грн. основної заборгованості, 912,93грн. збитків від інфляції, 846,36грн. пені, 158,42грн. процентів, 427,30грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті позову державним митом та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині провадження у справі припинити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ейвазова А.Р.