У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Вус С.М.,
суддів Гриціва М.І. та Коротких О.А.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 12 липня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 та виправданої ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду щодо останньої,
у с т а н о в и л а :
вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 січня 2010 року ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженку та мешканку м. Краснодона
Луганської області, раніше не судиму,
визнано невинною у пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України і по суду виправдано за відсутністю події злочину.
У задоволенні цивільного позову Краснодонського міськрайонного центру зайнятості відмовлено.
Органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувалася у тому, що вона, працюючи викладачем кафедри економіки Краснодонської філії МАУП з 9 листопада 2000 року по 20 березня 2003 року, з метою незаконного отримання субсидії 19 липня 2001 року звернулася у Краснодонський міськрайонний центр зайнятості з заявою про взяття її на облік як безробітної з отриманням допомоги по безробіттю. У своїй заяві ОСОБА_5 зазначила завідомо неправдиві відомості про те, що вона не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, не займається трудовою діяльністю і не зареєстрована як приватний підприємець. На підставі поданої ОСОБА_5 заяви та інших документів їй було присвоєно статус безробітної і призначено допомогу по безробіттю, видано одноразову допомогу для організації підприємницької діяльності та витрачено кошти на її перенавчання і проїзд у період навчання, чим завдано Краснодонському міськрайонному центру зайнятості населення матеріальну шкоду на загальну суму 3 598 грн. 51 коп.
Виправдовуючи ОСОБА_5 у пред’явленому їй обвинуваченні, суд визнав, що в даному випадку мають місце цивільно-правові відносини і у разі встановлення фактів порушення безробітними вимог ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» порушнику надається можливість добровільно повернути суму незаконно отриманих виплат, а в протилежному випадку центр зайнятості звертається до суду з позовом про стягнення цієї суми у порядку цивільного судочинства. У кримінальному законі дії ОСОБА_5, пов’язані з працевлаштуванням та отриманням виплат по безробіттю, не передбачені як злочин.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27 квітня 2010 року виправдувальний вирок щодо ОСОБА_5 змінено, постановлено вважати її виправданою за відсутністю в її діях складу злочину, а цивільний позов Краснодонського міськрайонного центру зайнятості залишено без розгляду. У решті вирок залишено без зміни.
Як зазначено в ухвалі апеляційного суду, діяння, в якому обвинувачувалася ОСОБА_5, мало місце, зокрема, факт її звернення до служби зайнятості та отримання виплат у зв’язку з безробіттям, однак, зазначені дії не містять ознак злочину, у зв’язку із чим ОСОБА_5 підлягає виправданню за відсутністю в її діях складу злочину.
У касаційній скарзі виправдана ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4, даючи свій аналіз наявним у справі доказам та посилаючись на порушення під час досудового слідства та судового розгляду справи вимог кримінально-процесуального закону, просять ухвалу апеляційного суду в частині підстав і мотивів виправдання ОСОБА_5 змінити та постановити вважати її виправданою за відсутністю події злочину, а в задоволенні цивільного позову Краснодонського міськрайонного центру зайнятості відмовити.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Відсутність події злочину має місце, коли судовим розглядом справи встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місця або відсутній причинний зв’язок між діянням підсудного і шкідливими наслідками, що настали.
У діянні підсудного відсутній склад злочину, коли встановлено, що діяння, яке ставилось у вину підсудному, ним вчинено, але кримінальним законом воно не визнається злочинним.
Як установлено судом, ОСОБА_5 дійсно зверталася у центр зайнятості з метою отримання статусу безробітної та отримувала пов’язані з цим статусом матеріальні виплати. Тобто, діяння, яке ставилося їй у вину, мало місце. Проте, це діяння не містить ознак злочину, оскільки воно не передбачене кримінальним законом як злочинне, а відносини у сфері страхування на випадок безробіття, у тому числі й щодо нарахування та виплати пов’язаного з ним матеріального забезпечення, за змістом є цивільно-правовими і спори, які виникають із цих правовідносин, підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин апеляційний суд прийняв обґрунтоване рішення про зміну мотивів виправдання ОСОБА_5 з відсутності події злочину на відсутність в її діях складу злочину та відповідно до вимог ч. 3 ст. 328 КПК України залишив цивільний позов Краснодонського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_5 без розгляду.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни чи скасування ухвали апеляційного суду, не виявлено.
Таким чином, підстави для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, відсутні.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 394 КПК України та п. 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, колегія суддів
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_4 та виправданої ОСОБА_5
Судді:
Вус С.М. Гриців М.І. Коротких О.А.