Справа № 2а/2570/3775/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Падій В.В.
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області про стягнення витрат на виплату і доставку пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
14.07.2011 року управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області (далі – УПФУ в Бобровицькому районі) звернулось до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області суми витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року в сумі 258824,50 грн. Свої вимоги мотивує тим, що УПФУ в Бобровицькому районі витрачено кошти на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії по постанові Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року в сумі 258824,50 грн., однак відповідачем не прийняті вказані витрати до заліку. Вказані дії відповідача вважає неправомірними та такими, які не відповідають нормам чинного законодавства України.
В судове засідання представник позивача не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідач при неприйнятті до заліку витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги по постанові Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року в сумі 258824,50 грн., діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що УПФУ в Бобровицькому районі витрачено кошти на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги, за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року в розмірі 258824, 50 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області не прийняло до відшкодування вказані витрати, що підтверджується таблицями розбіжностей, наявними в матеріалах справи (а.с. 5-15).
Суд погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № І6/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне засезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрачу працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частіші першій цієї етапі видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за. віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного 3 роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку па виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України від 23.09.1999 року №1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон України №1105 -ХІV), Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Відповідно до статті 15 Закону №1105 -ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.
Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Кабінет Міністрів України постановою під 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв' язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 цієї постанови Кабінетом Міністрів України встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування під нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів згідно статті 5 Закону №1105- ХІV.
Відповідно до статті 46 Закону №1І05- ХІV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Відповідно до статей 15, 16 Закону №1105- ХІV Фонд соціального страхування від нещасних випадків є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та законів України не наділено повноваженнями щодо розпорядження коштами Фонду.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року №376/7697 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
• сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
• допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
• сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 Порядку). Акти цих звірок подаються Головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат і до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (пункт 6 Порядку). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 Порядку).
Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України.
З наведеного вбачається, що вимоги про відшкодування (стягнення) коштів на відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням вказаних соціальних виплат можуть бути пред’явлені виключно Пенсійним фондом України до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України.
Відповідно до п. 1.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2, управління у своїй діяльності керується, зокрема, постановами правління Пенсійного фонду України.
Таку правову позицію висловив і Верховний Суд України у постанові від 06 червня 2011 року у справі №2I-57а11 за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лисянському районі Черкаської області про визнання протиправною відмови у відображенні в акті щомісячної звірки витрат та стягнення державної адресної допомоги.
Згідно статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Виходячи з того, що відповідно до вказаного Порядку відшкодування понесених Пенсійним фондом України витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено шляхом здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України, суд приходить до висновку, що позивач по справі обрав спосіб захисту прав, який не відповідає змісту його прав та позивачем не дотримано встановленого порядку вирішення питання щодо стягнення грошових сум, а УПФУ в Бобровицькому районі не є тією особою, якій належить право вимоги.
Крім того, на підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області, також не є тією особою, до якої може бути звернена вимога позивача та яка повинна відповідати за адміністративним позовом, що, відповідно до положень ч. 1 ст. 52 КАС України, унеможливлює заміну неналежного позивача та відповідача і розгляд справи Чернігівським окружним адміністративним судом, оскільки тягне за собою зміну підсудності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області – відмовити повністю.
Порядок оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.