Судове рішення 2а/0470/6000/11 від 03.08.2011

Судове рішення #16950845

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6000/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича

при секретаріПетранцові О.Ю

за участю:

представника позивача Лущик О.А.

представників відповідача Горбенко Н.Є., Овсянікової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саббіа Груп" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саббіа Груп»звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14.06.11р., просить визнати протиправними дії щодо складання акту перевірки ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровськ позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року № 271/23-4/35935358 з питань встановлення правовідносин з TOB "БУДТЕХНОЛОГІЯ" протягом 2010 року; визнати протиправними дії щодо складання акту перевірки ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровськ позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року № 272/23-4/35935358 з питань встановлення правовідносин з TOB "СОЛЯРИС-ДМ" протягом 2010 року; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011р. № 0000202304 ДПІ Амур-Нижньодніпровського районі міста Дніпропетровськ на підставі акту перевірки № 271/23-4/35935358 від 18.02.2011р.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011р. № 000192304 ДПІ Амур-Нижньодніпровського районі міста Дніпропетровськ на підставі акту перевірки №272/23-4/35935358 від 18.03.2011р.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011р. № 0000012304 ДПІ Амур-Нижньодніпровського районі міста Дніпропетровськ на підставі акту перевірки № 272/23-4/35935358 від 18.03.2011р.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011р. № 0000022304 ДПІ Амур-Нижньодніпровського районі міста Дніпропетровськ на підставі акту перевірки № 271/23-4/35935358 від 18.02.2011р.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.03.2011 р. № 00000042304/5714/ ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровськ про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафної санкції; визнати незаконними та скасувати висновки Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, що викладені в рішенні від 12.05.2011р. № 14316/10/25-008, за результатом розгляду первинної скарги від 12.03.2011р. № 12/03-11-ск.

Ухвалою суду від 14 липня 2011 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування висновків Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, що викладені в рішенні від 12.05.2011р. № 14316/10/25-008, за результатом розгляду первинної скарги від 12.03.2011р. № 12/03-11-ск.

Позовні вимоги обґрунтовано у адміністративному позові від 24.05.2011р.

Представник позивача, що з’явився у судове засідання, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення. У судове засідання з’явилися представники відповідача та в обґрунтування своєї позиції по справі зазначили, що дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо складання актів перевірки та податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції. Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська додержані всі вимоги правових норм, які регулюють порядок їх прийняття, рішення узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, отже, підстави для визнання рішень незаконними та їх скасування відсутні.

Отже, представники відповідача посилаються на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв’язку з чим просять суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відділом перевірок відшкодування ПДВ проведені документальні позапланові виїзні перевірки TOB „Саббіа Груп" (код за ЄДРПОУ 35935358) з питання встановлення взаємовідносин з TOB "Будтехнологія" (код за ЄДРПОУ 32495881) протягом 2010 року відповідно до п.п.78.1.11, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та на виконання постанови слідчого слідчої групи з розслідувань кримінальної справи №99106210 - ст. слідчого ПМ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська лейтенанта податкової міліції Лещенка Д.А. від 25.01.11р. та з питання встановлення взаємовідносин з TOB "Солярис-ДМ" (код ЄДРПОУ 34514476) протягом 2010 року, відповідно з пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI та на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області майора податкової міліції Зубка H.H. від 25.01.2011 року.

ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровську за результатами перевірки складені Акти № 271/23-4/35935358 та №272/23-4/35935358 від 18.02.2011 року про результати виїзної позапланової документальної перевірки TOB "Саббіа Груп" з питань встановлення відносин з TOB "БУДТЕХНОЛОГІЯ" та TOB "СОЛЯРИС-ДМ" протягом 2010 року, відповідно.

За наслідком перевірки за актом № 271/23-4/35935358 встановлено наступні порушення:

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту за серпень 2010 року в сумі 219770,08 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податкове зобов'язання за ставкою 20 %: за липень 2010 року у сумі 60006,4 грн., за серпень 2010 року у сумі 53570,18 грн., за вересень 2010 року у сумі 125 332,27 грн.; за ставкою 0 % за жовтень 2010 року у сумі 295 762,50 грн.;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у серпні 2010 року та продажу товарів (послуг) у липні, серпні та вересні 2010 року, які підпадають під визначення ст. ст. З, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у серпні 2010 року та продажу товарів (послуг) у липні, серпні та вересні 2010 року, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- порушення TOB "Саббіа Груп" ч.3 ст.203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині не додержання в момент вчинення правочину вимог; через що укладені одинадцять договорів поставки подальшого продажу товару по ланцюгу не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є нікчемними.

- зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду по декларації з ПДВ за серпень 2010 року у розмірі 62 742,00 грн.

03.03.2011 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровськ прийнято рішення № 5605/10/23-4 - відповідь на заперечення від 24.02.2011 року № 242/36 до акту позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року № 271/23-4/35935358 з питань встановлення правовідносин з TOB "БУДТЕХНОЛОГІЯ" протягом 2010 року відповідно до постанови слідчого слідчої групи з розслідувань кримінальної справи № 99106210.

За наслідком перевірки за актом № 272/23-4/35935358 встановлено наступні порушення:

- ст. 8 Закону України ""Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у 4 кварталі на суму 29286,50 грн.

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту за серпень 2010 року в сумі 367700,00 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у серпні 2010 року товарів у серпні 2010 року, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- порушення TOB "Саббіа Груп" ч. 3 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині не додержання в момент вчинення правочину вимог; які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, через що, укладений в наступному договір оренди з TOB "КЕРАМБРОК", визнано не спрямованим на реальне настання правових наслідків, нікчемними.

Завищення податкового кредиту обґрунтовує нікчемністю правочину, укладеного з TOB "Саббіа Груп", наданням йому неправомірних податкових вигід.

З обґрунтованістю такого висновку TOB "Саббіа Груп" не погодилась та подала заперечення від 24.02.2011 року № 242/6.

03.03.2011 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровську прийнято рішення № 5602/10/23-4 - відповідь на заперечення від 24.02.2011 року № 242/6 до акту позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року № 272/23-4/35935358 з питань встановлення правовідносин з TOB "СОЛЯРИС-ДМ" протягом 2010 року відповідно до постанови слідчого слідчої групи з розслідувань кримінальної справи № 99106210.

04.03.2011 року разом з цим рішенням TOB "Саббіа Груп" отримано податкове повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 00000042304/5714/2309 про встановлення порушення податкового законодавства та визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 36 608,13 грн. з податку на прибуток та застосування штрафної санкції.

12.05.2011р. було Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області було надане рішення № 14316/10/25-008 про результати розгляду скарг, згідно якого було

- залишено в силі оскаржуване податкове повідомлення-рішення та додатково донараховані зобов'язання по податку на прибуток в сумі 459625,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 114906,25 грн. з підстав неправомірно зробленого висновку про завищення TOB "Саббіа груп" суми валового доходу на вартість товару, що був реалізований за межі митної території України, та матеріалами перевірки не спростований факт експорту, який підтверджено ВМД - відповідно до акту № 272/23-4/35935358, та встановлено, що TOB "Саббіа груп" занижено валовий дохід в III кварталі 2010р. на 690162,00 грн. (313710,00 грн. - вартість отриманого товару, який реалізовано на експорт, 376452,00 грн. - вартість безоплатно отриманого товару) і 1838500,00 грн. (вартість переданого в оренду обладнання), порушено норми підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідно до акту № 271/23-4/35935358.

В рішенні від 03.03.2011 року № 5605/10/23-4 (у відношенні акту № 271/23- 4/35935358), прийнятому за результатом розгляду заперечень платника податків від 24.02.2011 року № 242/36, зобов'язано TOB "Саббіа Груп" внести зміни у податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року шляхом зменшення від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу (рядок 23.4) у розмірі 62 742,00 грн.

При цьому, в акті позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року № 271/23-4/35935358 було зазначену іншу суму для зменшення від'ємного значення (стор. 29 ) - у розмірі 219 770,00 грн. Також, в акті зазначалося, що податковим органом самостійно зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації ПДВ в сумі 219 770,00 грн.: за серпень 2010 року у розмірі 14427,08 грн. та 205543,00 грн. за вересень 2010 року.

Проте в рішенні від 03.03.2011 року № 5605/10/23-4 не наведено причини різниці зменшеного від'ємного значення у порівнянні з актом перевірки від 18.02.2011 року № 271/23- 4/35935358. Різниця становить 157 028,00 грн.

В рішенні від 03.03.2011 року № 5602/10/23-4 (у відношенні акту № 272/23-4/35935358), прийнятому за результатом розгляду заперечень платника податків від 24.02.2011 року № 242/6, зобов'язано TOB "Саббіа Груп" внести зміни у податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року шляхом зменшення від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу (рядок 23.4) у розмірі 367 700,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення 04.03.2011 р. № 00000042304/5714/2309 прийнято лише відносно податку на прибуток приватних підприємств в сумі 36 608,13 грн., за основаним платежем 29 286,5 грн. та штрафна санкція.

Встановлено, що період взаємовідносин TOB "САББІА ГРУП" з TOB "СОЛЯРИС-ДМ" був двічі перевірений ДПІ попередньою перевіркою, під час яких не було встановлено завищення податкового кредиту за операціями з TOB "СОЛЯРИС-ДМ". Та навпаки, ОДПІ визнавала розмір кредиторської заборгованості за накладними на товар, по яким вже в 2011 р. перевіркою було встановлено завищення податку на додану вартість.

Проведення перевірки засвідчується Довідкою від 01.11.2010 р. № 5270/23-4/3593558 невиїзної документальної перевірки TOB "САББІА ГРУП" за період з 01.09.2010 р. по 30.09.2010Р-

Проте в Акті № 272/23-4/35935358 не зазначено інформацію про ці попередні позитивні позапланові невиїзні перевірки (установленні порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків).

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Тому за своєю юридичною природою він не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обов'язковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформлені декларацій (звітності) наступних податкових періодів.

Слід зазначити, що інформація акту перевірки служить підставою для прийняття керівником податкового органу рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових повідомлень-рішень з зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобов'язань встановлених відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", аналогічне положення визначено й в ПК України.

При цьому законодавством передбачено, що якщо податкове зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми і має право на оскарження цієї суми.

Норма ст. 56 ПК України регламентує способи захисту прав платників податків шляхом адміністративного чи судового оскарження. Тобто будь які рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному (досудовому) чи судовому порядку.

Оскарження є одним із способів забезпечення захисту порушених прав. Розгляд адміністративних справ щодо оскарження рішень органів державної податкової служби України, дій чи бездіяльності їх посадових чи службових осіб, якщо вони обмежують права, свободи чи законні інтереси платників податків, має свою специфіку. Воно полягає в тому, що нормативно- правовими актами не встановлено обмежень щодо рішень, які може оскаржувати платник податків. Отже, будь-яке рішення органу державної податкової служби, що зачіпає інтереси або права платника податків, може бути оскаржене як в адміністративному, так і в судовому порядку.

У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його повноважень, встановлених ПК України або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

Таким чином, визначення певного рішення органу державної податкової служби як такого, що може бути оскаржене (як предмета оскарження), є прерогативою виключно платника податків та залежить тільки від його суб'єктивного ставлення до рішення як такого, що порушує або обмежує його права та готовність учинити акт волевиявлення - подати скаргу на таке рішення.

Висновки акту позапланової перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених TOB "Саббіа Груп" з TOB "Будтехнологія", базуються на висновках:

- довідки податкової міліції про встановлення фактичного місцезнаходження TOB "Будтехнологія" від 15.12.2010 року № 2748/26-205;

- матеріалів перевірки ДПІ Печерському районі м. Києва від 14.10.2010 року № 821/23-10/33743908, складених за результатами документальної виїзної перевірки TOB "Ельфа Дисплей" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2008 року по 01.09.2010 року;

- матеріалів перевірки ДПІ Печерському районі м. Києва від 14.10.2010 року № 820/23-10/34478763 документальної виїзної перевірки TOB "Е-Восток Україна";

- акту документальної невиїзної перевірки, складеного ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровськ за результатами невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року TOB "Будтехнологія" від 26.10.2010 року № 8199/152/32495881 та податкового повідомлення рішення ДПІ від 02.11.2010 року № 0066811502/0 про сплату податку на додану вартість в сумі 4866667,00 грн. і застосованої штрафної санкції в сумі 1460000,00 грн.

Висновки акту позапланової перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених TOB "Саббіа Груп" з TOB "Солярис-ДМ", базуються на висновках:

- акту документальної перевірки, складеного ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровськ за результатами невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року TOB "Солярис-ДМ" від 01.02.2011 року № 102/23-3/34514476.

Зазначається, що TOB "Е-Восток Україна" та TOB "Ельфа Дисплей", TOB "Солярис-ДМ", TOB "Будтехнологія" здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з поданням податкової вигоди третіх осіб, відсутні у цих підприємств валові витрати, не підтверджено податковий кредит з ПДВ, відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товару підприємствам - покупцям.

В актах перевірки від 18.02.2011 року та відповіді на заперечення від 03.03.2011 року не зазначено чи існує правовий зв'язок між TOB "Солярис-ДМ", TOB "Будтехнологія", TOB "Саббіа Груп" та TOB "Е-Восток Україна" та TOB "Ельфа Дисплей" саме з придбання товару, власником якого є TOB "Саббіа Груп". Таким чином, не зазначається взагалі про участь TOB "Е-Восток Україна" та TOB "Ельфа Дисплей" в ланцюгу продажу товару, який в подальшому був переданий TOB "Саббіа Груп" в оренду та концентрату дистен-силлиманітовий, який в подальшому був проданий також TOB "Саббіа Груп" 11 підприємствами.

Вказана перевірка TOB "Саббіа Груп" проведена шляхом аналізу інформації з баз даних ДПС. Зі змісту акту вбачається, що порушення законодавства виявлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість.

Висновки про нікчемність всіх укладених TOB "Саббіа Груп" правочинів (навіть без їх переліку у відповіді на заперечення від 03.03.2011 року) ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. Більше того, в висновках акта взагалі не вказано про виявлені порушення податкового та іншого законодавства у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів, податковий орган обмежився твердженнями про порушення TOB "Саббіа Груп" вимог ЦК України.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків вже визнано ДПА України та доведено до відома нижче стоячих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року "Щодо підстав для визнання договорів нікчемними".

В даному випадку судження одного суб'єкта права –ДПІ в Печерському районі м. Києва та ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровськ щодо нікчемності певних правочинів TOB "Е-Восток Україна" та TOB "Ельфа Дисплей", TOB "Солярис-ДМ", TOB "Будтехнологія" не можуть бути визнані достатньою підставою для визнання такого правочину нікчемним, позаяк нормами Закону України "Про державну податкову службу Україні", ПК України податкові органи не наділені компетенцією на визнання правочинів нікчемним.

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договору поставки (купівлі-продажу) між TOB "Солярис-ДМ", TOB "Будтехнологія" та TOB "Саббіа Груп" від 01.08.2010 року № 108Б, предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених TOB "Саббіа Груп" грошових коштів акти перевірок від 18.02.11р. № 271/23-4/35935358 та від 18.02.11р. № 272/23-4/35935358 не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року № К-23029/07.

Встановлено, що на момент проведення перевірки підприємства TOB "Будтехнологія" та TOB "СОЛЯРИС-ДМ" мають стан згідно з АІС "Реєстр платників податків" 23 - місцезнаходження не встановлено.

Сам факт відсутності підприємств за вказаним місцезнаходженням не тягне за собою безумовних висновків про недійсність усіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Крім того, виходячи з вимог ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На сторінках 14 - 19, 28 акту перевірки № 271/23-4/35935358 податковий орган встановив, що товар придбаний був відразу поставлений іншим підприємствам, більшість з яких такий товар використовує безпосередньо в технологічному процесі виготовлення продукції та є великими металургійними підприємствами: ДП "ДЗЗМ ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАНУ" - договір поставки укладений в процедурі державної закупівлі та участі у відкритому тендері; ВАТ "Сумське НОВО ім. М.В. Фрунзе", ВАТ "Мотор Січ", ПАО "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", та інші.

Податковим органом в акті № 271/23-4/35935358 Розділ 4 "Висновки" на сторінці 28 встановлено порушення TOB "Саббіа Груп" ч. 3 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині не додержання в момент вчинення правочину вимог чинного законодавства; через що укладені одинадцять договорів поставки подальшого продажу товару по ланцюгу не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Зазначається, що матеріали перевірки TOB "Саббіа Груп" мають бути направлені до податкових органів, де зареєстровані підприємства, які здійснили закупівлю товару у TOB "Саббіа Груп" також на підставі нікчемних правочинів.

На сторінці 5 відповіді на заперечення наводиться, що TOB "Саббіа Груп" здійснювала діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Податковий орган встановив, що оскільки актом перевірки TOB "Будтехнологія" не підтверджено наявність поставок товарів до покупців, то можна зробити висновок, що TOB "Саббіа Груп" не придбавало та в свою чергу не продавало ТМЦ, тобто в подальшому укладені угоди TOB "Саббіа Груп" по реалізації ТМЦ, придбаних у TOB "Будтехнологія" є нікчемними в силу закону.

У своїх висновках податковий орган вважає, що постачальник TOB "Саббіа Груп" фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документував операції із товаром, на які не мав права власності.

У зв'язку із тим, що податковий орган вважає нікчемним правочин, укладений TOB "Будтехнологія" із TOB "Саббіа Груп" про поставку концентрату дистен-силлиманітовий (товар не перевозився, не зберігався), відповідно і всі подальші правочини із участю цього товару також, на думку податкового органу, є нікчемними.

Актом № 271/23-4/35935358 перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло TOB "Саббіа Груп" права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

В акті наводиться, що TOB "Саббіа Груп" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Податковий орган встановив, що оскільки актом перевірки TOB "Солярис-ДМ" не підтверджено наявність поставки товару, то можна зробити висновок, що TOB "Саббіа Груп" не придбавало та в свою чергу не передавало ТМЦ в оренду TOB "Керамброк", тобто в подальшому укладений договір оренди TOB "Саббіа Груп" з TOB "Керамброк" є нікчемними в силу закону.

У своїх висновках податковий орган вважає, що TOB "Саббіа Груп" фактично не здійснювало господарської діяльності, а лише документував операції із товаром, на які не мало права власності.

У зв'язку із тим, що податковий орган вважає нікчемним правочин, укладений TOB "Солярис-ДМ" із TOB "Саббіа Груп", відповідно і всі подальші правочини із участю цього товару також, на думку податкового органу, є нікчемними.

Суд звертає увагу на суперечливості висновку податкового органу про нікчемність договору купівлі-продажу від 01.08.2010 рок № 0180Б приписам п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до вказаних норм закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналізуючи приписи вказаної норми, суд доходить до висновку, що п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" законодавець регламентував правовідносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями, які фактично відбулись, а отже є реальними.

Таким чином, вказуючи в акті перевірки п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган фактично визнає реальність господарських операцій за договором купівлі-продажу від 01.08.2010 року № 108Б, укладеного між TOB "Саббіа Груп" з TOB "Будтехнологія" та TOB "Солярис-ДМ".

Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області, з підстав невизнання правочинів, укладених TOB "Саббіа груп" з TOB "Будтехнологія" і TOB "Солярис-ДМ" нікчемними, визначено, що спростовано правові підстави та документальне підтвердження щодо реальності господарських операцій, тому, фактично експортований товар і передане в оренду устаткування були отримані від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за них, тобто, вартість товару і обладнання повинна бути віднесена до складу валового доходу як безоплатно отриманий товар.

Наслідком такого висновку Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області стало додаткове нарахування зобов'язання по податку на прибуток в сумі 172540,50 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 43135,13 грн.

Позиція щодо безтоварності угоди про поставку ТМЦ TOB "Саббіа Груп" спростовується дослідженими договором про поставку товару, рахунками-фактурою на оплату, видатковими накладними, банківськими виписками із рахунків про проведення оплати за поставлений товар, товарно-транспортними накладними, залізничними квитанціями про прийняття вантажу до відправлення покупцю. Тобто дані документи підтверджують фактичне переміщення (транспортування) та зберігання товару.

Податковим органом взагалі не наведено доказів, якими чином в ланцюгу підтверджено факт не придбання товару самим TOB "Будтехнологія". Не зазначено чим саме підтверджено, що TOB "Будтехнологія" не придбало товар у виробника або іншого підприємства та не отримувало його для подальшої передачі. Перехід права власності на товар не пов'язаний з моментом фізичного переміщення самого товару. Не досліджено весь ланцюг продажу товару від підприємства виробника Філіал "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ЗАТ "Кримський Титан". Чи приймали участь у такому ланцюгу TOB "Е-Восток Україна" та TOB "Ельфа Дисплей".

Також, податковий орган взагалі не навів докази, яким чином в ланцюгу підтверджено факт не придбання товару самим TOB "Солярис-ДМ".

Тобто, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, податковий орган не аргументував висновок щодо безпідставного формування кредиту TOB "Саббіа Груп" відповідними положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" тому, що продавець товарів склав та належним чином оформив податкові накладні, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності TOB "Саббіа Груп", проведені операції були підкріплені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право TOB "Саббіа Груп" (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення заяву до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Вартість придбаних товарів у TOB "Солярис ДМ" відноситься до складу валових витрат виробництва, угода на поставку товару мала реальний характер.

Також, ДПІ не було встановлено ділову мету правовідносин TOB "САББІА ГРУП" з TOB "СОЛЯРИС-ДМ" та чи відноситься вартість придбаного товару до складу валових витрат виробництва, не надано оцінку фактам, що операції з придбання товарів мали реальний характер, доказів того, що дані, наведені в документах продажу, не відповідають дійсності та операції продажу не проводилися.

Право на включення сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту виникає за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Термін "валові витрати виробництва" визначено в п.п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств": це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зобов'язання за Договором між TOB "Саббіа Груп" та його контрагентом виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Таким чином, доводи ДПІ щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості TOB "Соляріс ДП" або TOB "Саббіа Груп" на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і нікчемності угод укладених TOB "Саббіа Груп" з вказаним підприємством, не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами.

TOB "САББІА ГРУП" податковий кредит сформовано з урахуванням положень пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та вимог пп. 7.4.5 ст. 7 Закону, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи викладене, вбачається, що ТOB "САББІА ГРУП" сплатило ціну товару, зокрема суму податку на додану вартість, отримало податкові накладні від підприємства, що значилося в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість.

Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області з підстав невизнання правочинів, укладених TOB "Саббіа груп" з TOB "Будтехнологія" і TOB "Солярис-ДМ" нікчемними, визначено, що спростовано правові підстави та документальне підтвердження щодо реальності господарських операцій, тому, фактично експортований товар і передане в оренду устаткування були отримані від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за них, тобто, вартість товару і обладнання повинна бути віднесена до складу валового доходу як безоплатно отриманий товар.

Наслідком такого висновку Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області стало додаткове нарахування зобов'язання по податку на прибуток в сумі 459625,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 114906,25 грн.

В актах перевірки від 18.02.2011 року №№ 271/23-4/35935358 та 272/23-4/35935358 претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між TOB "Саббіа Груп" та TOB "Будтехнологія", TOB "СОЛЯРИС-ДМ" та іншими суб'єктами господарювання (яким в подальшому проданий товар), до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів не наведено.

Довід податкового органу про відсутність реальності господарських операцій за цими правочинами судом не приймається, оскільки зазначений довід мотивований виключно посиланням на невірне недекларування контрагентом TOB "Саббіа Груп" своїх зобов'язань з податку на додану вартість.

З наведеного вище суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" платник податків та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" TOB "Саббіа Груп" та його контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій. Проте поданими документами під час перевірки засвідчено реальність операцій з продажу, переміщення та поставки товару.

В актах позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року №№ 271/23-4/35935358 та 272/23-4/35935358, відповіді на заперечення від 03.03.2011 року № 5602/10/23-4 не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання TOB "Саббіа Груп" господарських операцій за вказаним правочином, про відсутність витрат TOB "Саббіа Груп" у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності TOB "Саббіа Груп" та TOB "Будтехнологія", TOB "Солярис-ДМ", TOB "Е-Восток Україна" та TOB "Ельфа Дисплей", про відсутність факту використання TOB "Саббіа Груп" отриманих товарів і послуг у власній господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність перелічених договорів.

Наявні документи не містять жодних доказів наявності між TOB "Саббіа Груп" та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Стосовно судження податкового органу про порушення TOB "Саббіа Груп" п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суд зазначає наступне.

Відповідно до вказаної норми закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Слід зазначити, що податковим органом не заперечується, а матеріалами перевірки додатково підтверджено факт укладання між TOB "Будтехнологія" та TOB "Саббіа Груп" договору від 01.08.2010р. № 01089К, предметом якого є поставка концентратів, та договору між TOB "Солярис-ДМ" та TOB "Саббіа Груп" від 01.08.2010 року № 108Б, предметом якого є продаж ТМЦ.

В актах перевірки від 18.02.2011 року №№ 271/23-4/35935358 та 272/23-4/35935358 засвідчено факт виконання TOB "Саббіа Груп" зобов'язань по оплаті вартості товарів за зазначеним вище правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Податковий орган в акті підтвердив, що безготівкові кошти були списані з рахунків TOB "Саббіа Груп", тобто вибули з його власності. Ці кошти до TOB "Саббіа Груп" не повернулися, наявності у TOB "Саббіа Груп" та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання TOB "Саббіа Груп" (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб) немає.

Однак, податковим органом не надано оцінку умовам постачання, визначеним у Договорі поставки від 01.08.2010 року № 01089К, Додаток № 1 Специфікація № 1 від 01.08.2010 року: ціна товару визначена на умовах FCA, умовами поставки є FCA Вільногірськ, Придніпровська ж.д. Ці умови відповідно до Інкотермс-2000 не передбачають обов'язок продавця доставити товар, товар надається в розпорядження покупця в зазначеному місці.

В свою чергу TOB "Саббіа Груп" також в день отримання товару від TOB "Будтехнологія" здійснювало його продаж іншим контрагентам. Тобто день отримання товару від продавця співпадає з датою продажу цього ж товару та оформлення на нього товарно-транспортних документів про передачу товару від вантажовідправника до вантажотримувача залізничним та/або автомобільним транспортом. Дати всіх податкових накладних відображені в акті перевірки від 18.02.2011року №271/23-4/35935358.

Товар надавався в розпорядження покупця TOB "Саббіа Груп" за його місцезнаходженням - Вільногірськ, Придніпровська жд.

В поясненні від 11.02.2011 року № 14/2-2-6 TOB "Саббіа Груп" зазначається, що товар залишався на складі постачальника, за усною домовленістю послуги зберігання не сплачувалися. В цьому поясненні під терміном постачальник малося на увазі вантажовідправник - Філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ЗАТ "Кримський Титан", яке є виробником концентратів.

Отже обов'язок постачальника TOB "Будтехнологія" доставити товар покупцю TOB "Саббіа Груп" не був передбачений. А тому, моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно зі ст. 664 ЦК України є надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Наявність або відсутність у TOB "Будтехнологія" або його контрагентів складських приміщень при здійсненні посередницької діяльності взагалі на має ніякого відношення до дійсності правочину. Також наявність накладних не має впивати на право TOB "Саббіа Груп" включати сплачені кошти на користь TOB "Будтехнологія", оскільки сплата була проведена не за послуги складського зберігання, а за поставку (продаж) концентрату.

Накладні зі зберігання мають вирішальне значення для підтвердження понесених витрат або сплаченого податку на додану вартість лише у випадку, коли підприємство відносить до валових витрат або податкового кредиту кошти, сплачені або витрачені саме за послуги з зберігання.

У цьому ж випадку, відповідно до договору поставки від 01.08.2010 року № 01089К, ціна зберігання до моменту вручення покупцю входила у ціну товару, додатково не сплачувалася, а тому документи на зберігання, або перевезення товару зі складу TOB "Будтехнологія" до TOB "Саббіа Груп" не є обов'язковими.

Більш того, реальність цих правочинів підтверджується наявністю на зазначені партії концентратів від виробника сертифікатів якості, які передані покупцям, угоди з якими визнані податковим органом нікчемними.

Однак, податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципів розгляду податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Фіктивність діяльності постачальників TOB "Саббіа Груп", у разі підтвердження її в судовому у порядку під час розгляду саме кримінальної справи, порушення ними податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої TOB "Саббіа Груп" податкової вигоди, якщо податковим органом не доведено, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов’язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Також, суд зазначає, що підставами проведення позапланової документальної перевірки позивача є постанова слідчого слідчої групи з розслідувань кримінальної справи №99106210 - ст. слідчого ПМ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська лейтенанта податкової міліції Лещенка Д.А. від 25.01.11р. та з питання встановлення взаємовідносин з TOB "Солярис-ДМ" (код ЄДРПОУ 34514476) протягом 2010 року, відповідно з пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI та постанова старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області майора податкової міліції Зубка H.H. від 25.01.2011 року.

Так, у відповідності до п.79.1. ст.79. Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77, 78 цього Кодексу.

Згідно з п.78.1.ст.78. Податкового кодексу України: «Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- п.78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого прокурора, винесену ними відповідно до закону в кримінальних справах, що перебувають в їх провадженні».

Відповідно до п.86.9.ст.86. Податкового кодексу України щодо оформлення результатів перевірок: «У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

Щодо визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровськ позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року № 271/23-4/35935358 з питань встановлення правовідносин з TOB "БУДТЕХНОЛОГІЯ" протягом 2010 року, визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки ДПІ в Амур- Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровськ позапланової виїзної перевірки від 18.02.2011 року № 272/23-4/35935358 з питань встановлення правовідносин з TOB "СОЛЯРИС-ДМ" протягом 2010 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Таким чином, акти перевірок не є нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії в розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не впливають на права та обов’язки платника податків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 86, 94, 160, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011р. № 0000202304 ДПІ Амур-Нижньодніпровського районі міста Дніпропетровськ на підставі акту перевірки № 271/23-4/35935358 від 18.02.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011р. № 000192304 ДПІ Амур-Нижньодніпровського районі міста Дніпропетровськ на підставі акту перевірки №272/23-4/35935358 від 18.03.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011р. № 0000012304 ДПІ Амур-Нижньодніпровського районі міста Дніпропетровськ на підставі акту перевірки № 272/23-4/35935358 від 18.03.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2011р. № 0000022304 ДПІ Амур-Нижньодніпровського районі міста Дніпропетровськ на підставі акту перевірки № 271/23-4/35935358 від 18.02.2011р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.03.2011 р. № 00000042304/5714/ ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровськ про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафної санкції.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26.07.11р.

Суддя

В.В. Кальник

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація